- •1. Поняття людини як біосоціальної істоти.
- •2. Індивідуальність як феномен людини.
- •3. Особа. Особистість. Персона. Громадянин.
- •1. Поняття «соціалізація».
- •2. Родинна соціалізація. Сім’я.
- •3. Гендерна соціалізація особистості.
- •1. Поняття конфлікт. Джерела виникнення конфліктів.
- •2. Типи конфліктів.
- •3. Зародження конфліктів та шляхи їх подолання.
- •4. Місце конфліктів у людському спілкуванні.
- •5. Міжнародні конфлікти. Поняття солідарності та конкурентності як необхідних умов соціального прогресу.
- •1. Поняття соціуму. Суспільні відносини.
- •2. Соціальна структура населення. Основи соціальної стратифікації сучасного суспільства.
- •3. Суспільна стабільність та безпека, їх соціальна цінність. Соціальні загрози суспільній безпеці.
- •1. Поняття соціальної мобільності.
- •2. Спілкування і співпраця як перспектива розвитку суспільства.
- •3. Поняття комунікації та комунікативності.
- •1. Політика як суспільне явище.
- •2. Політична система: сутність, структура, функції.
- •3. Політичні партії.
- •4. Опозиція. Лобізм.
- •5. Політична культура. Політична соціалізація.
- •6. Політична еліта і політичне лідерство.
- •1. Поняття та історичні типи демократії.
- •2. Ознаки й особливості функціонування демократичного суспільства.
- •3. Пряма та представницька демократія.
- •1. Поняття громади. Територіальне громадське та місцеве самоврядування.
- •2. Студентське самоврядування.
- •3.Політична діяльність та участь громадян в управлінні суспільством. Абсентеїзм.
- •1. Види та функції засобів масової інформації.
- •2. Участь змі у формуванні, громадської, суспільної думки та громадянського суспільства.
- •3. Свобода слова та цензура.
- •1. Поняття нації. Нація як соціальний інститут.
- •2. Нація етнічна і нація політична.
- •3. Нація та націоналізм.
- •1. Поняття політкультурності.
- •2. Самобутність та рівноцінність різних культур.
- •3. Міжнаціональні відносини та причини виникнення міжнаціональних конфліктів, шляхи їх розв’язання.
- •4. Міжконфесійні стосунки та їх вплив на життя в політкультурному суспільстві.
- •1. Школа. Вищі учбові заклади.
- •2. Однолітки. Дитячі та молодіжні організації в Україні.
- •3. Молодіжна субкультура.
- •1. Права людини в історії людства.
- •2.Поняття прав і свобод людини. Покоління прав людини.
- •3. Сутність відносин між людиною та державою.
- •4. Дотримання прав і відповідальність.
- •II. Курс лекцій та завдання для осмислення матеріалу та самостійної перевірки знань.
2. Участь змі у формуванні, громадської, суспільної думки та громадянського суспільства.
Наявність демократично організованих ЗМІ , здатних об’єктивно висвітлювати політичні події – одна з найважливіших гарантій демократичної держави. Адже ЗМІ є не лише засобом впливу на маси , але й засобом участі громадян в соціальному управлінні. Ця участь здійснюється на базі всебічного інформування громадськості про соціальне життя в цілому та про діяльність окремих соціальних інститутів. Друковані та електронні засоби масової інформації забезпечують гласність громадській думці, доводять її до відома соціальних інститутів, надають трибуну для обміну думками. Чим вищою інформованість громадськості , тим компетентнішої є громадська думка. Формування громадської думки і її висловлювання – дві взаємопов’язані сторони в діяльності ЗМІ.
Характер отримуваної інформації виявляє вирішальний вплив на зміст і поширення громадської думки. Не випадково кажуть, що інформація править світом. Якою буде інформація – не в останню чергу належить ЗМІ. Тому в сучасному світі різко зростає роль ЗМІ у формуванні громадської думки. Відомо, що навіть у суто інформаційних програмах міститься замаскований коментар, приховане навіювання. Отримання інформації сьогодні стало сьогодні такою самою необхідною потребою, як і споживання їжі.
Особливу роль у цьому процесі відіграє телебачення. Секрет такого впливу цього різновиду ЗМІ зумовлений кількома чинниками :
1) передач є найбільш простими для сприйняття;
2) вони створюють ефект особистої присутності людини на місці події;
3) на думку психологів, до 40% всієї чуттєвої інформації про навколишній світ людина отримує за допомогою зору4
4) телебачення не лише дозволяє отримувати необхідну , актуальну родієву інформацію, але й організовує вільний час , відпочинок, розваги.
Проте, оскільки телебачення , як і інші ЗМІ , перебуває під контролем політичних та економічних еліт і служить їхнім інтересам, то із трибуни громадської думки ЗМІ перетворилися у своєрідний її регулятор. За допомогою ЗМІ сильні світу цього спрямовують поведінку народних мас у потрібне їм русло. Особливо яскраво це виявляється у період виборчих кампаній. Сучасні ЗМІ перетворилися в один з найголовніших інструментів маніпулювання громадською думкою. Використання ЗМІ для політичного маніпулювання сьогодні становить найбільшу небезпеку для громадян і демократичного ладу.
Маніпулювання ґрунтується на брехні і обмані. Причому, в основі цієї брехні лежать корисливі інтереси. Маніпулятивна діяльність перетворює вибір громадян із свідомого вільного рішення у формальний акт, заздалегідь запрограмований спеціалістами по формуванню громадської думки. Поширення маніпулювання пов’язано і з тим, що воно має ряд переваг порівняно з силовими й економічними методами панування: 1) воно здійснюється непомітно для тих, ким маніпулюють; 2) воно не несе за собою прямих жертв і крові; 3) маніпулювання не вимагає великих матеріальних затрат, які необхідні для підкупу або заспокоєння численних політичних противників.