2. Родинна соціалізація. Сім’я.

Сім’я – інститут первинної соціалізації, мала група суспільства, у якій людей об’єднують споріднені зв’язки, спільне господарювання, моральна відповідальність одне перед одним.

Функції сім’ї:

1) Відтворююча (репродуктивна) – пов’язана із народженням дитини.

2) Соціальна функція може бути реалізована через створення оптимальних умов для соціального розвитку дитини, підвищення відповідальності батьків за її виховання, сприяння появі морально-духовних джерел соціальної спадщини. Одним із важливих елементів соціальної функції є виховна.

3) Господарсько-побутова функція пов’язана із соціальною та передбачає створення належних матеріальних умов для забезпечення власних дітей житлом, одягом, харчуванням, необхідними засобами для гри, навчання, розваг.

Сім’я формує найперші і найміцніші суспільні зв’язки. У сім’ї людина починає володіти мовою, засвоює головні елементи культури. Сім’я формує ідентичність людини в категоріях статі, раси, нації, релігії, певної соціальної страти.

Психологи вважають , що 20% майбутнього свого інтелекту людина набирає до кінця першого року життя, 50 % - до чотирьох років, 80 % - до 8 років, а 92 % - до 13 років. Припускають, що вже в цьому віці можна з достатньо високим ступенем ймовірності передбачити як сферу, так і «стелю» майбутніх можливих досягнень індивіда.

Результати батьківського виховання у значній мірі визначають особистість, її подальше суспільне життя.

3. Гендерна соціалізація особистості.

Кожний з нас належить до певної статі, і наша статева належність певним чином впливає на процес соціалізації. Відбувається так звана гендерна соціалізація.

Гендерна соціалізація – це процес засвоєння людиною соціальної ролі, визначеної для неї суспільством від народження , залежно від того, чоловіком або жінкою вони народилися.

Гендерні ролі –норми та правила поведінки жінок та чоловіків, що ґрунтуються на традиційних очікуваннях, пов’язаних із їхньою статтю. Вони відрізняються в суспільствах із різною культурою та змінюються із часом.

Первинна статева ідентичність, усвідомлення своєї статевої належності формується досить рано: вже у 2 роки дитина знає свою стать, але ще не може обґрунтувати цю належність. У 3-4 роки дитина свідомо розрізняє стать оточення, але може асоціювати це з випадковими зовнішніми ознаками (одяг, взуття, довжина волосся тощо) і припускає принципову можливість зміни статі.

Гендерна соціалізація відбувається відповідно до культурних норм і цінностей суспільства. Батьки та доросле оточення заохочують (позитивно підкріплюють) хлопчиків і дівчаток, коли вони поводяться згідно зі зразками традиційної гендерної поведінки, і засуджують ( негативно підкріплюють), коли вони використовують моделі поведінки, притаманні протилежній статі. Дослідники виявили, що хлопчиків хвалять та сварять частіше, ніж дівчаток, а батьки більш стурбовані, коли їхні сини поводяться як «мамині синочки» з виявом так званих ремінних рис і моделей поведінки, ніж коли дівчата поводяться «зірви-голови». При цьому батьки схильні засуджувати несамостійність хлопчиків, проте дозволяють дівчаткам бути залежними і навіть наполягають , щоб такий порядок речей зберігався і підтримувався. В результаті хлопчики нібито засвоюють принцип, згідно з яким для того, щоб набути самоповаги, варто розраховувати виключно на власні досягнення , тоді як самоповага дівчаток залежить від того, як до них ставляться та оцінюють інші.

Диференціальна соціалізація – явище, характерне для всіх без винятку суспільств. Традиційно батьки схвалюють та в різний спосіб підкріплюють поведінку, яка відповідає статі дитини і, навпаки, негативно ставляться до поведінки, яка не відповідає статі( стереотипним уявленням про жіночність та чоло вічність). Хлопців хвалять за активність, енергійність, змагальність, досягнення чогось, а дівчат – за слухняність, турботливість, ніжність тощо.

Сучасні дослідження і практика гендерної соціалізації ґрунтується також на теорії гендерної схеми,за якою статева типізація виникає з процесу гендерної схематизації, з узагальненої здатності дітей кодувати й організовувати інформацію, зокрема про себе, відповідно до культурних визначень фемінного і маскулінного. Дитина в процесі соціалізації засвоює соціально-культурні уявлення про чоловіче і жіноче. При цьому людина статево-рольові моделі в близьких їй групах – сім’ї, серед однолітків, у школі – і починає наслідувати поширену там поведінку.

Висновок

Соціалізація – це процес розвитку особистості протягом усього її життя. Втрата старих ролей і цінностей, норм і правил поведінки та засвоєння нових – складний процес. Важливо правильно розуміти і долати кризові моменти в процесі продовженої соціалізації.

Завдання для осмислення матеріалу та самостійної перевірки знань

I. Дайте відповідь на питання:

1. Дайте визначення поняття «соціалізація».

2. Яку роль відіграє соціалізація у процесі формування людини як особистості?

3. Охарактеризуйте етапи соціалізації.

4. Що таке гендерна соціалізація? Як вона здійснюється?

5. Які вміння, набуті на лекції, можуть допомогти вам у вашій соціалізації?

I. Самостійно опрацюйте тему: «Агенти вторинної соціалізації» та виконайте завдання до неї.

II. Підготуйте доповідь на тему: «Дитячі та молодіжні організації в Україні»; «Молодіжна субкультура» (декілька студентів).

IV.Підготуйтеся до семінару на тему: «Стереотипи та їх роль в житті суспільства» за затвердженим планом.

Тема: « Конфлікти».

Мета: сформувати розуміння поняття «конфлікт» ; визначати різні типи конфліктів, шляхи їх подолання,; визначати причини та наслідки виникнення соціальних конфліктів; учитися досягати консенсусу; учитися досягати консенсусу; аналізувати конфлікти в сім’ї та шляхи їх розв’язання; застосовувати на практиці різні стратегії розв’язання конфліктів; сформувати осмислене розуміння місця конфліктів у людському спілкуванні.

Основні поняття :

- конфлікт – це загострення суперечностей, що призводить до ускладнення або гострої боротьби;

- консенсус – взаємні уступки сторін, що мають однакову владу;

- солідарність – активне співчуття думкам або діям, спільність інтересів, однаковий спосіб дій або переконань;

План вивчення нового матеріалу

1. Поняття конфлікт. Джерела виникнення конфліктів.

2. Типи конфліктів.

3. Зародження конфліктів та шляхи їх подолання.

4. Місце конфліктів у людському спілкуванні.

5. Міжнародні конфлікти. Поняття солідарності та конкурентності як необхідних умов соціального прогресу.