- •1. Поняття людини як біосоціальної істоти.
- •2. Індивідуальність як феномен людини.
- •3. Особа. Особистість. Персона. Громадянин.
- •1. Поняття «соціалізація».
- •2. Родинна соціалізація. Сім’я.
- •3. Гендерна соціалізація особистості.
- •1. Поняття конфлікт. Джерела виникнення конфліктів.
- •2. Типи конфліктів.
- •3. Зародження конфліктів та шляхи їх подолання.
- •4. Місце конфліктів у людському спілкуванні.
- •5. Міжнародні конфлікти. Поняття солідарності та конкурентності як необхідних умов соціального прогресу.
- •1. Поняття соціуму. Суспільні відносини.
- •2. Соціальна структура населення. Основи соціальної стратифікації сучасного суспільства.
- •3. Суспільна стабільність та безпека, їх соціальна цінність. Соціальні загрози суспільній безпеці.
- •1. Поняття соціальної мобільності.
- •2. Спілкування і співпраця як перспектива розвитку суспільства.
- •3. Поняття комунікації та комунікативності.
- •1. Політика як суспільне явище.
- •2. Політична система: сутність, структура, функції.
- •3. Політичні партії.
- •4. Опозиція. Лобізм.
- •5. Політична культура. Політична соціалізація.
- •6. Політична еліта і політичне лідерство.
- •1. Поняття та історичні типи демократії.
- •2. Ознаки й особливості функціонування демократичного суспільства.
- •3. Пряма та представницька демократія.
- •1. Поняття громади. Територіальне громадське та місцеве самоврядування.
- •2. Студентське самоврядування.
- •3.Політична діяльність та участь громадян в управлінні суспільством. Абсентеїзм.
- •1. Види та функції засобів масової інформації.
- •2. Участь змі у формуванні, громадської, суспільної думки та громадянського суспільства.
- •3. Свобода слова та цензура.
- •1. Поняття нації. Нація як соціальний інститут.
- •2. Нація етнічна і нація політична.
- •3. Нація та націоналізм.
- •1. Поняття політкультурності.
- •2. Самобутність та рівноцінність різних культур.
- •3. Міжнаціональні відносини та причини виникнення міжнаціональних конфліктів, шляхи їх розв’язання.
- •4. Міжконфесійні стосунки та їх вплив на життя в політкультурному суспільстві.
- •1. Школа. Вищі учбові заклади.
- •2. Однолітки. Дитячі та молодіжні організації в Україні.
- •3. Молодіжна субкультура.
- •1. Права людини в історії людства.
- •2.Поняття прав і свобод людини. Покоління прав людини.
- •3. Сутність відносин між людиною та державою.
- •4. Дотримання прав і відповідальність.
- •II. Курс лекцій та завдання для осмислення матеріалу та самостійної перевірки знань.
3. Міжнаціональні відносини та причини виникнення міжнаціональних конфліктів, шляхи їх розв’язання.
Взаємовідносини між різними націями мають назву міжнаціональних відносин. Суб’єктами міжнаціональних відносин є, як правило, окремі етнічні утворення. Рівні міжетнічних відносин:
1) взаємодія народів у різних сферах суспільного життя;
2) міжособистісні стосунки людей різної етнічної приналежності.
Міжнаціональні відносини виявляються в економічному, культурному, мовному та інших аспектах. Часто в них домінують різнобічні питання соціальної справедливості. Міжнаціональні відносини можуть мати характер об’єднання або роз’єднання.
У сучасному світі відбувається економічне, культурне і навіть політичне зближення (інтеграція) націй. Європейський Союз , утворений 1993 р. відповідно до Маастрихстського договору 1992 р. на базі Європейського Співтовариства об’єднує: Бельгію, Великобританію, Німеччину, Грецію, Данію, Іспанію, Італію, Люксембург, Нідерланди, Португалію, Францію, Ірландію, Австрію, Швецію, Фінляндію, Польщу, Угорщину, Чехію, Словаччину, Кіпр, Мальту, Болгарію, Румунію.
Інший шлях міжнаціональної інтеграції обрали США («плавильний котел»).
Шляхи міжетнічної інтеграції:
- «плавильний котел» (melting pot) – концепція, згідно з якою США представляють собою своєрідний «плавильний котел», що перетворює представників різних етнічних груп на американців;
- етнічна фіксація – змішування різних етнічних груп і поява нового етносу (Латинська Америка);
- асиміляція (від лат. Assimilation – злиття, уподібнення, засвоєння) – в етнографії злиття одного народу з іншим, що супроводжується втратою одними з них власної мови, культури, національної самосвідомості;
- аккультурація ( від лат.accumulare – накопичувати + cultura – обробіток) – взаємне уподібнення і пристосування різних культур народів і окремих явищ цих культур за умов домінування більш високорозвиненої культури народу.
Процеси об’єднання або роз’єднання можуть відбуватися мирним шляхом або супроводжуватися міжнаціональними конфліктами, крайньою точкою яких є міжнаціональні війни.
Міжнаціональні конфлікти – це форма міжгрупового конфлікту, у якому групи з протилежними інтересами розрізняються за етнічною (національною) ознакою, це конфлікти між державами, окремими етносами, етнічними групами з приводу захисту прав своїх співвітчизників, приєднання їх до «історичної території», здобуття етнічною групою адміністративно-територіальної автономії або незалежності, розподілу влади, престижу й матеріальних ресурсів.
Причини міжнаціональних конфліктів:
1) територіальні претензії;
2) боротьба за ринки збуту та природні ресурсі, що є основними економічними чинниками існування народу;
3) боротьба за політичний вплив;
4) міжконфесійна боротьба;
5) насильницька асиміляція;
6) дискримінація та геноцид на національному грунті;
7) прагнення окремих етнічних груп до незалежності;
8) економічна нерівність розвитку територій.
Способи розв’язання конфліктів:
пошуки можливого подолання виникаючих суперечностей і непорозумінь мирним шляхом;
збалансована національна політика держав;
діяльність національно-культурних товариств на основі толерантності та терпимості;
політкультурне виховання населення.