- •1. Поняття людини як біосоціальної істоти.
- •2. Індивідуальність як феномен людини.
- •3. Особа. Особистість. Персона. Громадянин.
- •1. Поняття «соціалізація».
- •2. Родинна соціалізація. Сім’я.
- •3. Гендерна соціалізація особистості.
- •1. Поняття конфлікт. Джерела виникнення конфліктів.
- •2. Типи конфліктів.
- •3. Зародження конфліктів та шляхи їх подолання.
- •4. Місце конфліктів у людському спілкуванні.
- •5. Міжнародні конфлікти. Поняття солідарності та конкурентності як необхідних умов соціального прогресу.
- •1. Поняття соціуму. Суспільні відносини.
- •2. Соціальна структура населення. Основи соціальної стратифікації сучасного суспільства.
- •3. Суспільна стабільність та безпека, їх соціальна цінність. Соціальні загрози суспільній безпеці.
- •1. Поняття соціальної мобільності.
- •2. Спілкування і співпраця як перспектива розвитку суспільства.
- •3. Поняття комунікації та комунікативності.
- •1. Політика як суспільне явище.
- •2. Політична система: сутність, структура, функції.
- •3. Політичні партії.
- •4. Опозиція. Лобізм.
- •5. Політична культура. Політична соціалізація.
- •6. Політична еліта і політичне лідерство.
- •1. Поняття та історичні типи демократії.
- •2. Ознаки й особливості функціонування демократичного суспільства.
- •3. Пряма та представницька демократія.
- •1. Поняття громади. Територіальне громадське та місцеве самоврядування.
- •2. Студентське самоврядування.
- •3.Політична діяльність та участь громадян в управлінні суспільством. Абсентеїзм.
- •1. Види та функції засобів масової інформації.
- •2. Участь змі у формуванні, громадської, суспільної думки та громадянського суспільства.
- •3. Свобода слова та цензура.
- •1. Поняття нації. Нація як соціальний інститут.
- •2. Нація етнічна і нація політична.
- •3. Нація та націоналізм.
- •1. Поняття політкультурності.
- •2. Самобутність та рівноцінність різних культур.
- •3. Міжнаціональні відносини та причини виникнення міжнаціональних конфліктів, шляхи їх розв’язання.
- •4. Міжконфесійні стосунки та їх вплив на життя в політкультурному суспільстві.
- •1. Школа. Вищі учбові заклади.
- •2. Однолітки. Дитячі та молодіжні організації в Україні.
- •3. Молодіжна субкультура.
- •1. Права людини в історії людства.
- •2.Поняття прав і свобод людини. Покоління прав людини.
- •3. Сутність відносин між людиною та державою.
- •4. Дотримання прав і відповідальність.
- •II. Курс лекцій та завдання для осмислення матеріалу та самостійної перевірки знань.
3. Політичні партії.
Політична партія ( від лат. – частина, група) – це ідеологічна організація, яка об’єднує найактивнішу і найбільш організовану частину соціальної спільноти, виражає і захищає інтереси цієї спільноти і здійснює практичну роботу для її задоволення.
Функції політичних партій:
1. Визначення цілі. Розробляючи ідеологію та програми , партії намагаються виявити найбільш перспективні стратегії розвитку суспільства і переконати громадян у можливості їх реалізації.
2. Висловлювання і об’єднання суспільних інтересів. Висловлювати інтереси можуть і групи, однак лише партії зводять їх воєдино в такій формі, яка виявляє безпосередній вплив на рішення центральних державних органів .
3. Мобілізація і соціалізація громадян. Партії намагаються посилити політичну активність громадян і створити основу довготермінової політичної діяльності.
4. Формування правлячої еліти і складу уряду. Ця функція має сьогодні центральне значення.
Типологія політичних партій
1. За ознакою соціального носія інтересів , які висловлює партія:
- «класові» політичні партії ( робітничі, селянські, буржуазні);
- «міжкласові» (робітничо-селянські, буржуазно-поміщицькі).
2. За політичною основою партій, їх ставленням до політичного й економічного устрою , форми правління, форми політичної діяльності :
- прогресивні;
- демократичні;
- революційні;
- ліберальні;
- радикальні;
- республіканські;
- монархістські.
3. За ідеологічним спрямуванням:
- комуністичні;
- соціалістичні;
- націонал-демократичні;
- консервативні.
4. За умовою набуття партійного членства:
- кадрові;
- масові.
Партійна система – політична структура, що складається із сукупності політичних партій різного типу з їх стійкими взаєминами між собою , з державою та іншими інститутами влади , характером та умовами діяльності.
Типи партійних ( політичних) систем:
- однопартійна система ( СРСР, Китай, Куба) – в країні існує тільки одна партія, всі інші – заборонені;
- гегемоністська система ( країни колишнього соцтабору) – в країні існує декілька партій, але одна є панівною і її керівна і спрямовуюча роль закріплена законодавчо;
- система домінування однієї партії ( Японія, Індія, Швеція в певні періоди їхньої історії) – в країні існує декілька партій, одна з яких протягом тривалого періоду постійно перемагає на виборах і одноосібно формує уряд;
- двопартійна система ( США, Канада, Великобританія) – відзначається домінуванням двох впливових партій, одна з яких перебуває при владі, а інша - в опозиції;
- система обмеженого плюралізму (Німеччина, Бельгія, Франція) – в країні існує багато партій, але в парламенті та уряді представлені лише деякі з них, а позасистемна опозиція відсутня;
- система поляризованого плюралізму – передбачає наявність політичного центру, який формує уряд і двосторонньої деструктивної опозиції. Така система існувала у різні часи у Франції, де роль партійного центру виконували Французька соціалістична партія і Об’єднання на підтримку республіки, лівої опозиції – комуністи, а правої – неофашисти; а також в Італії;
- атомізована система (властива для багатьох посттоталітарних держав) характеризується наявністю багатьох маловпливових малочисельних партій.