1. Види та функції засобів масової інформації.

Засоби масової інформації – це інститути та форми публічного і відкритого поширення інформації для широкого кола користувачів, що здійснюється за допомогою технічних засобів; розгалужена система установ , що займаються збором, обробкою та поширенням інформації.

ЗМІ не слід ототожнювати з ЗМК (засобами масової комунікації), до яких належать кіно, цирк, театр і т.ін., всі видовищні вистави, які визначає регулярність звернення до масової аудиторії, а також технічні засоби масової комунікації, як телефон, телеграф, телетайп і т.ін.

Уже в доісторичні часи людина виступає як засіб комунікації, поширюючи певну інформацію серед найближчого оточення. Частково цю роль виконували шамани, провісники і оракули, а засобом її консервації був наскельний живопис, пергамент, глиняні дощечки.

До сьогодні більшість дослідників дотримуються думки, що поява преси припадає на V ст. до н.е., коли в Римі виходили газети, які за часів Юлія Цезаря нагадували сучасні. Найбільш відомим був бюлетень « Події дня». В Азії також існували подібні видання, наприклад в Китаї в VIII ст.н.е. виходила придворна газета «Диба», хронікальна газета «Кібелджі», а в Японії на глиняних табличках зберігали « Іоміурі каварабан» ( « Читати і передавати»), що по суті були прадавніми газетами.

За часів Середньовіччя були поширені так звані «летючі листки» , які мали яскраво виражений інформаційно-прикладний характер. Винайдення 1440 р. І.Гутенберггом процесу друку за допомогою рухомих літер дало поштовх для розвитку преси і журналістики. Батьківщиною преси як соціального інституту можна вважати територію Західної Європи. Першою газетою у сучасному розумінні цього слова вважають бельгійську газету «Всі новини» , яка з’явилася в Антверпені приблизно з 1605 року в друкарні Аврарама Вергевена. Із 11 березня 1702 р. В Англії , в Лондоні , почали друкувати першу щоденну газету « Щоденний вісник».

У стародавні часи поточна інформація фіксувалася в літописах, хроніках, життєписах, історіях, подорожніх записках, різноманітних епістолярних жанрах – від особистого листа до офіційних послань, від повчань до прокламацій. А вже після виникнення друкованої журналістики починається формування системи журналістських жанрів. Серед найдавніших слід назвати інформацію-хроніку, репортаж, памфлети. Згодом виникають інші газетно-журнальні жанри.

Основні етапи розвитку ЗМІ:

1) до початку нашої ери – прагазетні явища;

3) із XV ст. до XVII ст. – винайдення і розвиток друкарства, становлення газетно-журнальної справи;

4) із XVIII ст. до початку XX ст. – розвиток журналістики як суспільного інституту, вдосконалення поліграфічної бази, становлення преси як основи демократії;

5) із 1900р. по 1945р. – набуття пресою функції «четвертої влади»;

6) із 1945р. по 1955р. – процес концентрації та монополізації ЗМІ;

7) із 1955р. по 1990р. – епоха становлення електронних засобів комунікації;

8) із 1990р по теперішній час – становлення нового інформаційного порядку у світі.

ЗМІ становлять складну систему, у якій виділяють два головні її типи: друковані (преса) та електронні (радіомовлення, телебачення, кінопродукція, аудіопродукція).

Усім цим засобам притаманні якості, що їх об’єднують:

• звернення до масової аудиторії, публічність;

• доступність багатьом людям;

• корпоративний зміст виробництва та поширення інформації;

• непряма , розділена у часі , взаємодія комунікаційних партнерів.

Функції засобів масової комунікації:

1) інформаційна функція – збір та поширення відомостей про найбільш важливі для громадян та органів влади події;

2) освітня функція – донесення до громадян певних знань дозволяє адекватно оцінювати , упорядковувати відомості , отримані з різних джерел , правильно орієнтуватися в суперечливому потоці інформації;

3) функція соціалізації – засвоєння людиною політичних норм, цінностей, зразків поведінки дозволяє їй адаптуватися до соціальної дійсності;

4) функція критики і контролю;

5) мобілізаційна функція виявляється у спонуканні людей до певних політичних дій чи соціальної бездії;

6) оперативна функція – обслуговування ЗМІ політики певних об’єднань громадян.

Суттєво змінює обличчя сучасних мас-медіа економічний чинник. Ринкова економіка перетворює інформацію на товар. Вона повинна бути не лише передана,але і придбана, спожита. Засоби масової інформації все частіше намагаються збільшити власні тиражі за рахунок ринкових технологій, маркетингових стратегій тощо.

Усі перелічені функції можна об’єднати в одну головну – формування громадської думки. І всі вимоги можна звести до однієї – об’єктивності. Але чи завжди це відбувається саме так?