3. Свобода слова та цензура.

Важливим надбанням демократії є свобода слова . Крім того , вона є одним із чинників , що сприяють об’єктивності засобів масової інформації.

Свобода слова – одна з демократичних свобод, визначених Конституцією України. Вона передбачає висловлення незалежних поглядів і переконань як в усній, так і в письмовій формі.

Стаття 34 Конституції України проголошує:

2 кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.

Кожний має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб і на свій вибір.

Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров’я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя».

Свобода слова повністю залежить від свободи в широкому розумінні. А остання, у свою чергу передбачає не лише вільні дії та погляді, а й цілковиту відповідальність за скоєне написане або сказане.

Згідно з нормами міжнародного права , обмеження на свободу слова мають відповідати трьом умовам: вони повинні суворо узгоджуватися з законом, мати правдиву мету та бути необхідними й адекватними для її досягнення. Законам, які вводять обмеження, бажано уникати двозначності та не давати можливості для різних тлумачень. Легітимними цілями вважається захист репутації, гідності особи, національної безпеки, громадського порядку, авторського прав, здоров’я та моралі. Конституція таємницю. Тимчасові або часткові обмеження також можуть упроваджуватися за рішенням суду.

Протягом кількох століть найбільшим «ворогом» ЗМІ залишалась цензура.

Цензура – контроль держави , організації чи групи людей над публічними виявом думок і творчості індивіда.

Цензура буває відкритою, коли видаються спеціальні закони , які забороняють публікацію або оприлюднення певних ідей ( наприклад , у Китаї, Австралії, Саудівській Аравії, де законом заборонено відвідувати сайти певної тематики), або прихованою , у вигляді залякування, коли людям забороняється висловлювати або підтримувати певні ідеї під страхом позбавлення суспільної позиції , роботи або загрозою їх життю.

Але найголовнішим обмеженням свободи слова є соціальна відповідальність ЗМІ взагалі і преси, зокрема.

Свобода слова – це не право журналістів на професійне досягнення або завоювання. Це не право говорити те, що думаєш, в тому числі нісенітниці, які можуть спасти на думку журналіста. Свобода слова – це все-таки конституційне право отримати достовірну інформацію.

Сьогодні у середньому телебаченню довіряють 53% осіб, радіо -61 %, пресі – 45%.

На Заході існує така теорія соціальної відповідальності . Людина за своєю суттю не може розумно розпоряджатися необмеженою свободою . Звідси – право на свободу слова одних і право інших на свободу захисту від сторонньої свободи. На цій підставі виникають етнічні кодекси, в т.ч. і кодекс журналіста.

Висновок

Сьогодні , коли якість інформаційних технологій та їх використання значною мірою визначають характер життя суспільства, питання про відносини між суспільством і ЗМІ, ступінь незалежності ЗМІ від суспільства, влади і держави набуває особливого значення. Засоби масової інформації, будучи важливою складовою частиною масової комунікації суспільства, виконують різні соціально-політичні ролі залежно від певного числа типових соціально-політичних ситуацій і набувають особливого значення в суспільстві. Це можуть бути ролі організатора, консолідуючої сили суспільства, його просвітителя. Але вони можуть відігравати й дезорганізуючу, дезінтеграційну роль.

Завдання для осмислення матеріалу і самостійної перевірки знань:

I. Дайте відповідь на питання:

1. Що таке ЗМІ? На які види діляться ЗМІ?

2. Скільки часу щодня ви відводите на ознайомлення з матеріалами ЗМІ? Який із видів ЗМІ є для вас домінуючим?

3. Чи вся інформація , яка подається в ЗМІ є достовірною і об’єктивною?

4. Наведіть приклади маніпулювання громадською думкою за допомогою ЗМІ?

5. Що таке цензура? Цензура є позитивним чи негативним явищем? Відповідь обґрунтуйте.

I. Творче завдання: Складіть « Кодекс честі журналіста».

II. Індивідуальне завдання на випередження. Підготуйте доповідь на одну із запропонованих тем: 1. Формування етнічної та політичної нації в Україні;

2. Націоналістичні рухи в Україні: історія та сучасність; 3. Можливість міжнаціональних конфліктів в Україні (декілька студентів).

Тема: « Нація»

Мета: сформувати знання про поняття «нація етнічна», «нація політична», «нація», «націоналізм», про націю як політичний інститут , про процес і результати формування української нації; розвивати та закріплювати вміння й навички тлумачити поняття «нація етнічна», нація політична»; визначати націю як політичний інститут; пояснювати світовий досвід націотворення ; розрізняти поняття «нація» і «націоналізм»; характеризувати етапи етногенезу української нації; узагальнювати процес та результати формування української нації; аналізувати проблеми формування політичної нації в Україні; формувати свідоме ставлення до процесів націотворення , повагу до власної та інших націй.

Основні поняття:

- етнос - тип культурної спільноти , яка приділяє значну увагу спільному походженню та історичній долі і вирізняється з-поміж інших подібних спільнот однією або кількома культурними особливостями : релігією, звичаями, мовою тощо;

- нація – історична спільнота людей, яка має власну територію, мову, культуру, певний психологічний склад, самосвідомість та об’єднана економічними й політичними зв’язками.;

- нація політична – політична спільнота громадян певної держави;

- нація етнічна – етнічна спільнота з єдиною мовою і самосвідомістю;

- націоналізм – теорія і практика етнічних відносин, які ґрунтуються на самоідентифікації нації у вирішенні своїх проблем, реалізуються у різноманітних формах діяльності , зумовлених специфікою економічного, політичного, духовного розвитку країни, традиціями, суспільною психологією тощо.

План вивчення нового матеріалу

1. Поняття нації. Нація як соціальний інститут.

2. Нація етнічна та нація політична.

3. Нація та націоналізм.