2. Політична система: сутність, структура, функції.

Політична система – системна сукупність політичних відносин , правових і політичних норм, інститутів, ідей, пов’язаних із формуванням , здійсненням влади та управління суспільством.

Структура політичної системи – це внутрішня організація цілісної системи як специфічного способу взаємозв’язку і взаємодії компонентів, що її утворюють : стійка впорядкованість елементів; закономірні зв’язки між елементами.

Елементи політичної системи:

- держава;

- установи держави;

- політичні партії;

- громадсько-політичні організації та рухи;

- трудові колективи зі своїми органами самоврядування.

Серед усіх складових політичної системи суспільства належить державі, яка надає цій системі цілісності і стійкості.

Ознаки, що виділяють державу з-поміж інших організацій і об’єднань і роблять її основою політичної системи:

1) певна територія як просторова форма і матеріальна основа життєдіяльності людей;

2) суверенітет як делегована народом верховна влада, що полягає у самостійному , незалежному здійсненні державою своїх функцій у межах внутрішнього і міжнародного права;

3) можливість уособлювати публічну владу й підпорядковувати собі всі виявлення інших суспільних властивостей. Держава застосовує владні методи, а в разі необхідності і примус;

4) спроможність за допомогою права регулювати суспільні відносини і своїм велінням надавати їм загальнообов’язкового змісту;

5) завдяки наявності спеціального професійного апарату держава виконує основний обсяг управління справами суспільства й розпоряджається його людськими , матеріальними та природними ресурсами.

Функції політичної системи:

1) визначення тактичних і стратегічних цілей і завдань суспільства;

2) розробка й використання системи засобів щодо збереження та захисту суспільного устрою;

3) мобілізація матеріальних, духовних і людських ресурсів;

4) владно-політична та соціально-політична інтеграція суспільства;

5) регулювання режиму соціально-політичних відносин і діяльності;

6) легітимація, або досягнення необхідного ступеня відповідності реального політичного життя до офіційно проголошених політичних і правових норм.

Головними функціями політичної системи вважають визначення цілей і завдань даного суспільства, а також мобілізацію всіх ресурсів для досягнення цих цілей і регулювання режиму політичної діяльності. Функції інтеграції, легітимізації є не лише функціями політичної системи , але й духовно- культурної , економічної та інших сфер.. Однак значення і роль тієї чи іншої функції може змінюватися залежно від конкретно-історичних умов розвитку суспільства.

Види політичних систем:

1) Англо-американська політична система, коли більшість громадян поділяють спільні базові цінності й норми; громадяни та політичні еліти є толерантними одне до одного ( Велика Британія, США, Канада, Австралія).

2) Континентально-європейська політична система характеризується співіснуванням і взаємодією в політичній культурі елементів старих і нових культур, традицій ( Німеччина, Італія, Франція).

3) Доіндустріальний і частково індустріальний тип передбачає поєднання різних політичних культур і відсутність чіткого розподілу владних повноважень ( багато країн Азії, Африки, Латинської Америки).

4) Тоталітарна політична система з гомоногенною політичною культурою, що визначається відсутністю плюралізму й можливості реалізації власного інтересу ( існував у фашистських Італії та Німеччині, зберігається в Північній Кореї, В”єтнамі).