- •1. Поняття людини як біосоціальної істоти.
- •2. Індивідуальність як феномен людини.
- •3. Особа. Особистість. Персона. Громадянин.
- •1. Поняття «соціалізація».
- •2. Родинна соціалізація. Сім’я.
- •3. Гендерна соціалізація особистості.
- •1. Поняття конфлікт. Джерела виникнення конфліктів.
- •2. Типи конфліктів.
- •3. Зародження конфліктів та шляхи їх подолання.
- •4. Місце конфліктів у людському спілкуванні.
- •5. Міжнародні конфлікти. Поняття солідарності та конкурентності як необхідних умов соціального прогресу.
- •1. Поняття соціуму. Суспільні відносини.
- •2. Соціальна структура населення. Основи соціальної стратифікації сучасного суспільства.
- •3. Суспільна стабільність та безпека, їх соціальна цінність. Соціальні загрози суспільній безпеці.
- •1. Поняття соціальної мобільності.
- •2. Спілкування і співпраця як перспектива розвитку суспільства.
- •3. Поняття комунікації та комунікативності.
- •1. Політика як суспільне явище.
- •2. Політична система: сутність, структура, функції.
- •3. Політичні партії.
- •4. Опозиція. Лобізм.
- •5. Політична культура. Політична соціалізація.
- •6. Політична еліта і політичне лідерство.
- •1. Поняття та історичні типи демократії.
- •2. Ознаки й особливості функціонування демократичного суспільства.
- •3. Пряма та представницька демократія.
- •1. Поняття громади. Територіальне громадське та місцеве самоврядування.
- •2. Студентське самоврядування.
- •3.Політична діяльність та участь громадян в управлінні суспільством. Абсентеїзм.
- •1. Види та функції засобів масової інформації.
- •2. Участь змі у формуванні, громадської, суспільної думки та громадянського суспільства.
- •3. Свобода слова та цензура.
- •1. Поняття нації. Нація як соціальний інститут.
- •2. Нація етнічна і нація політична.
- •3. Нація та націоналізм.
- •1. Поняття політкультурності.
- •2. Самобутність та рівноцінність різних культур.
- •3. Міжнаціональні відносини та причини виникнення міжнаціональних конфліктів, шляхи їх розв’язання.
- •4. Міжконфесійні стосунки та їх вплив на життя в політкультурному суспільстві.
- •1. Школа. Вищі учбові заклади.
- •2. Однолітки. Дитячі та молодіжні організації в Україні.
- •3. Молодіжна субкультура.
- •1. Права людини в історії людства.
- •2.Поняття прав і свобод людини. Покоління прав людини.
- •3. Сутність відносин між людиною та державою.
- •4. Дотримання прав і відповідальність.
- •II. Курс лекцій та завдання для осмислення матеріалу та самостійної перевірки знань.
2. Політична система: сутність, структура, функції.
Політична система – системна сукупність політичних відносин , правових і політичних норм, інститутів, ідей, пов’язаних із формуванням , здійсненням влади та управління суспільством.
Структура політичної системи – це внутрішня організація цілісної системи як специфічного способу взаємозв’язку і взаємодії компонентів, що її утворюють : стійка впорядкованість елементів; закономірні зв’язки між елементами.
Елементи політичної системи:
- держава;
- установи держави;
- політичні партії;
- громадсько-політичні організації та рухи;
- трудові колективи зі своїми органами самоврядування.
Серед усіх складових політичної системи суспільства належить державі, яка надає цій системі цілісності і стійкості.
Ознаки, що виділяють державу з-поміж інших організацій і об’єднань і роблять її основою політичної системи:
1) певна територія як просторова форма і матеріальна основа життєдіяльності людей;
2) суверенітет як делегована народом верховна влада, що полягає у самостійному , незалежному здійсненні державою своїх функцій у межах внутрішнього і міжнародного права;
3) можливість уособлювати публічну владу й підпорядковувати собі всі виявлення інших суспільних властивостей. Держава застосовує владні методи, а в разі необхідності і примус;
4) спроможність за допомогою права регулювати суспільні відносини і своїм велінням надавати їм загальнообов’язкового змісту;
5) завдяки наявності спеціального професійного апарату держава виконує основний обсяг управління справами суспільства й розпоряджається його людськими , матеріальними та природними ресурсами.
Функції політичної системи:
1) визначення тактичних і стратегічних цілей і завдань суспільства;
2) розробка й використання системи засобів щодо збереження та захисту суспільного устрою;
3) мобілізація матеріальних, духовних і людських ресурсів;
4) владно-політична та соціально-політична інтеграція суспільства;
5) регулювання режиму соціально-політичних відносин і діяльності;
6) легітимація, або досягнення необхідного ступеня відповідності реального політичного життя до офіційно проголошених політичних і правових норм.
Головними функціями політичної системи вважають визначення цілей і завдань даного суспільства, а також мобілізацію всіх ресурсів для досягнення цих цілей і регулювання режиму політичної діяльності. Функції інтеграції, легітимізації є не лише функціями політичної системи , але й духовно- культурної , економічної та інших сфер.. Однак значення і роль тієї чи іншої функції може змінюватися залежно від конкретно-історичних умов розвитку суспільства.
Види політичних систем:
1) Англо-американська політична система, коли більшість громадян поділяють спільні базові цінності й норми; громадяни та політичні еліти є толерантними одне до одного ( Велика Британія, США, Канада, Австралія).
2) Континентально-європейська політична система характеризується співіснуванням і взаємодією в політичній культурі елементів старих і нових культур, традицій ( Німеччина, Італія, Франція).
3) Доіндустріальний і частково індустріальний тип передбачає поєднання різних політичних культур і відсутність чіткого розподілу владних повноважень ( багато країн Азії, Африки, Латинської Америки).
4) Тоталітарна політична система з гомоногенною політичною культурою, що визначається відсутністю плюралізму й можливості реалізації власного інтересу ( існував у фашистських Італії та Німеччині, зберігається в Північній Кореї, В”єтнамі).