2. Нація етнічна і нація політична.

Виділяють дві сторони нації:

1) Етнічна спільнота з єдиною мовою і самосвідомістю – це етнічна нація. ЇЇ ознаки: спільність походження , спільність мови , спільність культури, спільність релігії.

2) політична спільнота громадян певної держави – політична нація. Для політичної нації існування держави є невід’ємною умовою. Держава може існувати, але всередині неї політичної нації може й не бути.

Ознаки політичної нації:

• держава, тобто політична організація суспільства, створювана для реалізації його владних і регуляторних функцій;

• народовладдя як механізм виявлення та реалізації волі й інтересів громадян суспільства.

Процес формування української нації має свої особливості.

Перший етап формування української політичної нації почався на межі 1990-х років. 16 липні 1990 р. Верховна Рада прийняла Акт про державний суверенітет, а 24 серпня 1991 р. – Акт проголошення незалежності України. 1грудня 1991 р. відбувся Всеукраїнський референдум , на якому народ підтвердив цей історичний вибір. Того самого дня було обрано першого Президента держави.

На сьогодні українська нація у європейському розумінні цього слова не є остаточно сформованою. Якщо про сформованість етнічної нації ми можемо говорити , то формування української політичної нації є актуальною проблемою сьогодення.

3. Нація та націоналізм.

Термін «націоналізм» має багато значень і вживається для окреслення таких явищ:

1. Націоналізм як національна свідомість, тобто, усвідомлення своєї приналежності до певної нації.

2. Націоналізм , як національна ідеологія, певна система світоглядно-політичних засад, що формує основну мету , принципи боротьби за національну незалежність та розбудову власної національної держави;

3. Націоналізм як культурний і політичний рух, спрямований на боротьбу за утвердження національних пріоритетів у культурній та адміністративних сферах або за здобуття національної незалежності.

Основні положення ідеології націоналізму можна сформулювати таким чином:

1. Нації є єдиними і неповторними суб’єктами історичного процесу, в якому кожна нація має своє історичне призначення.

2. Нація є найвищою цінністю, джерелом політичної влади;

3. Свобода і суверенітет націй є умовою світового порядку і справедливості.

4. Свобода особи можлива тільки тоді, коли вона ідентифікує себе з нацією.

Націоналізм – теорія і практика етнічних відносин, які ґрунтуються на самоідентифікації нації у вирішенні своїх проблем, реалізуються у різноманітних формах діяльності , зумовлених специфікою економічного, політичного, духовного розвитку країни, традиціями, суспільною психологією тощо.

Типи націоналізму:

• Антиколоніальний – націоналізм етносів перед здобуттям незалежності.

• Інтеграційний – рух етносів після здобуття незалежності від колоніального поневолення.

• Сепаратистський – рух перед здобуттям незалежності, спрямований на те, щоб відколотися від більшої політичної одиниці і заснувати на своїй території нову політичну наці.

• Пан-націоналістичний – рух, який намагається поширитися за межі теперішніх кордонів етнічної нації і включити до її складу тих членів етносу , які проживають за її межами або формуючи набагато більшу етнонаціональну державу , через союз етнічно і культурно близьких етнонаціональних держав.

Висновок.

На сьогодні в Україні ресурси для формування і зміцнення сприятливих для суспільства, держави цілісної національної ідентичності використано не повністю. Це відбувається, по-перше, через недооцінювання з боку державної влади цінності цього явища; по-друге, через надмірний вплив в Україні тих політичних сил, які виступають за консервацію наявного «постколоніального» стану ідентичності.

Завдання для осмислення матеріалу і самостійної перевірки знань:

I. Дайте відповідь на питання:

1. Що таке нація? Які ознаки нації? Чи дійсно всі ці ознаки відіграють однакову роль на різних етапах формування нації?

2. Порівняйте дві сторони нації: політичну і економічну.

3. Якими є загальні риси процесу націотворення? У чому полягають відмінності цього процесу в різних народів і з чим вони пов’язані?

4. Чим відрізняються поняття «нація» і «націоналізм»? У чому полягає зв’язок цих двох понять?

5. Яка ідея націоналізму сприяє націотворенню?

6. Яких знань щодо національного питання ви набули? Чи змінилися ваші погляди на це питання?

II. Завдання на випередження:

1. 1.Доберіть матеріал на тему: « Відмінність і схожість різних культур».

1.2. Напишіть творчу роботу на тему: « Особливість менталітету українців та його вплив на українську історію і культуру».

2. Підготуйте повідомлення на тему: 1) « Проблема міжконфесійних стосунків в Україні після здобуття незалежності» 2) « Стан міжконфесійних стосунків в Дніпропетровській області»

Тема: «Політкультурність»

Мета: формування знання про поняття політ культурність, про терпимість, плюралізм і компроміс, основи існування в політкультурному світі, роль національних громад у багатонаціональному суспільстві; розвивати та закріплювати вміння та навички тлумачити політ культурність як основу добросусідства культур; розуміти важливість збереження та примноження культурних здобутків та цінностей; характеризувати терпимість , плюралізм, компроміс як основу спілкування та співпраці в політкультурному суспільстві; визначати роль національних громад у багатонаціональному суспільстві; наводити приклади схожості і відмінності національних культур; знаходити шляхи розв’язання конфліктних ситуацій, що виникають на міжнаціональному грунті; оцінювати міжконфесійні стосунки та їх вплив на життя в політкультупрному суспільстві; описувати релігійну ситуацію у своєму місті, області; формувати свідому повагу до надбання культури власного народу та культур інших народів.

Основні поняття:

- культура – (від лат. cultura – обробіток, виховання, освіта, розвиток, шанування) – історично визначений рівень розвитку суспільства, творчих сил і здібностей людини, виражений у типах і формах організації життя і діяльності людей, у їхніх взаєминах, а також створених ними матеріальних і духовних цінностях;

- політкультурність – це такий принцип функціонування та співіснування в певному соціумі різноманітних етнокультурних спільнот з притаманним їм усвідомленням власної ідентичності, що забезпечує їм рівноправність, толерантність та органічність зв’язку з широкою крос культурною спільнотою, взаємозбагачення культур а також наявність загальнодержавної системи норм та цінностей, які становлять основу громадянської свідомості кожного члена соціуму;

- міжетнічні (міжнаціональні відносини) – відносини між етносами (народами), що охоплюють усі сфери суспільного життя;

- «плавильний котел» (melting pot) – концепція, згідно з якою США представляють собою своєрідний «плавильний котел», що перетворює представників різних етнічних груп на американців;

- етнічна фіксація – змішування різних етнічних груп і поява нового етносу (Латинська Америка);

- асиміляція (від лат. Assimilation – злиття, уподібнення, засвоєння) – в етнографії злиття одного народу з іншим, що супроводжується втратою одними з них власної мови, культури, національної самосвідомості;

- аккультурація ( від лат.accumulare – накопичувати + cultura – обробіток) – взаємне уподібнення і пристосування різних культур народів і окремих явищ цих культур за умов домінування більш високорозвиненої культури народу;

- мультикультуралізм – політика, спрямована на розвиток і збереження в окремо взятій країні та у світі в цілому культурних відмінностей; протиставлення концепції «плавильного казана», що передбачає злиття всіх культур в одну;

- націоналізм – ідеологія, політика, психологія і соціальна практика відокремлення і протистояння однієї нації іншою;

- шовінізм –крайня, агресивна форма націоналізму, названа так за ім’ям солдата Н.Шовена , палкого прихильника завойовницької політики Наполеона;

- національна культура – самобутня культура окремої нації;

- міжконфесійні стосунки – стосунки між представниками різних релігій;

- міжнаціональні конфлікти – це форма міжгрупового конфлікту, у якому групи з протилежними інтересами розрізняються за етнічною (національною) ознакою, це конфлікти між державами, окремими етносами, етнічними групами з приводу захисту прав своїх співвітчизників, приєднання їх до «історичної території», здобуття етнічною групою адміністративно-територіальної автономії або незалежності, розподілу влади, престижу й матеріальних ресурсів.

План вивчення нового матеріалу

1. Поняття політкультурності.

2. Самобутність та рівноцінність різних культур.

3. Міжнаціональні відносини та причини виникнення міжнаціональних конфліктів, шляхи їх розв’язання.

4. Міжконфесійні стосунки та їх вплив на життя в політкультурному суспільстві.