516. Аналіз коефіцієнтів цільової функції задач лінійного програмування.

Розглянемо задачу лінійного програмування

(1)

Допустимо, що коефіцієнт цільової функції при деякій k-ій змінній з початковим значенням змінився на величину . Отже, цільова функція (1) набуде вигляду:

,де С, Х — відповідно вектор компонент цільової функції та вектор змінних, e_k — одиничний вектор-рядок, де одиниця відповідає k-ій компоненті.

Дослідимо питання визначення границь можливих змін коефіцієнтів цільової функції, в межах яких структура оптимального плану залишається постійною.

Перший випадок — коефіцієнт c_k відповідає базисній змінній оптимального плану. За припущенням базисними змінними оптимального плану є перші m векторів останньої симплексної таблиці, отже, . Зміни коефіцієнтів цільової функції в процесі реалізації симплексного методу впливатимуть лише на значення оцінкового ряду.

Другий випадок — змінюється коефіцієнт цільової функції при небазисній змінній.

Зміна коефіцієнта цільової функції небазисної змінної впливає на оцінку лише цієї змінної. Для небазисної змінної діапазон стійкості оптимального плану визначається нерівністю

Якщо коефіцієнти при змінних цільової функції задачі лінійного програмування водночас змінюються для кількох чи всіх значень , то визначення границь можливих змін величин здійснюється аналогічно першого випадку.

Економічний зміст нерівностей полягає в тому, що вони визначають границі можливих змін цін (собівартос­ті, прибутку) одиниць кожного виду продукції, в межах яких визначена оптимальним планом структура виробництва продукції залишається незмінною.

517. Транспортна задача лінійного програмування. Економічна і математична постановка транспортної задачі.

Транспортна задача є типовою задачею лінійного програмування, отже, її розв’язок можна отримати звичайним симплексним методом. Транспортна задача належить до типу розподільчих задач лінійного програмування. Економічний зміст таких задач може стосуватися різ­номанітних проблем, що переважно зовсім не пов’язано із перевезенням вантажів, як, наприклад, задачі оптимального розміщення виробництва, складів, оптимального призначення тощо. Класична транспортна задача лінійного програмування формулюється так: деякий однорідний продукт, що знаходиться у m постачальників А_і в обсягах одиниць відповідно необхідно перевезти n споживачам в обсягах одиниць. При цьому виконується умова, що загальний наявний обсяг продукції у постачальників дорівнює загальному попиту всіх споживачів. Відомі вартості перевезень одиниці продукції від кожного А_і-го постачальника до кожного В_j-го споживача, що подані як елементи матриці виду:

Необхідно визначити план перевезень, за якого вся продукція була б вивезена від постачальників, повністю задоволені потреби споживачів і загальна вартість всіх перевезень була б мінімальною.

У такій постановці задачі ефективність плану перевезень визначається його вартістю і така задача має назву транспортної задачі за критерієм вартості перевезень.

математична модель. Мають виконуватися такі умови:

сумарний обсяг продукції, що вивозиться з кожного і-го пункту, має дорівнювати запасу продукції в даному пункті

сумарний обсяг продукції, що ввезений кожному j-му споживачеві, має дорівнювати його потребам

сумарна вартість всіх перевезень повинна бути мінімальною

У скороченій формі запису математична модель транспортної задачі за критерієм вартості перевезень має такий вигляд:

за обмежень: ; ; .