- •Галузеві особливості, що впливають на організацію обліку . . 77
- •Об'єкти й загальна методика обліку витрат 83
- •Галузеві особливості, що впливають на організацію обліку . 128
- •Галузеві особливості, що впливають на організацію обліку . 169
- •Класифікація витрат 187
- •Розділ 1
- •1. Галузеві особливості, що впливають на організацію обліку
- •2. Облік молодняка тварин, птиці й тварин на відгодівлі
- •3. Облік витрат на формування основного стада й на закладання та вирощування багаторічних насаджень
- •4. Облік витрат і виходу продукції сільськогосподарського виробництва
- •4.1. Об'єкти й загальна методика обліку витрат
- •4.2. Класифікація витрат
- •4.3. Облік витрат за економічними елементами
- •4.4. Облік виробничих витрат за прямими статтями калькуляції
- •4.5. Облік загальновиробничих витрат
- •4.6. Облік витрат, які не включають до собівартості продукції
- •4.7. Синтетичний та аналітичний облік витрат сільськогосподарського виробництва
- •5. Калькулювання собівартості продукції сільськогосподарських підприємств
- •5.1. Об'єкти та загальна методика калькулювання собівартості продукції
- •5.2. Калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) допоміжних виробництв
- •5.3. Калькулювання собівартості продукції рослинництва
- •5.4. Калькулювання собівартості продукції тваринництва
- •5.5. Калькулювання собівартості продукції підсобних (промислових) виробництв
- •6. Облік доходів від реалізації продукції, виконаних робіт і наданих послуг
- •1. Рослинництво 1.1. Зернові та зернобобові культури
- •1.2. Технічні культури
- •1.3. Картопля та овочеві культури
- •1.4. Кормові культури
- •1.5. Багаторічні насадження (плодові, ягідні культури та виноградники)
- •1.6. Квітникарство
- •2.3. Свинарство
- •2.5. Вівчарство каракульське і смушкове
- •2.6. Птахівництво
- •2.10. Рибництво, бджільництво
- •3. Підсобні (промислові) виробництва з перероблейня сільськогосподарської продукції
- •4. Допоміжні виробництва
- •5. Витрати на утримання й експлуатацію машин і обладнання
- •Розділ 2 бухгалтерський облік у будівництві
- •1. Галузеві особливості, що впливають на організацію обліку
- •2. Особливості формування собівартості
- •3. Визнання витрат і доходів за будівельним контрактом
- •4.1. Об'єкти й загальна методика обліку витрат
- •4.2. Класифікація витрат будівельної організації
- •4.3. Облік витрат за економічними елементами
- •4.4. Облік виробничих витрат за прямими статтями калькуляції
- •4.5. Облік загальновиробничих витрат
- •4.6. Облік витрат, які не включають до собівартості будівельно-монтажних робіт
- •4.7. Облік тимчасових будівель і споруд
- •4.8. Облік незавершеного будівництва і
- •4.9. Зведений облік витрат і калькулювання собівартості продукції будівництва
- •Типова форма № кб-2в
- •7. Облік будівництва у замовника (забудовника)
- •Підрядника за поетапного виконання робіт за будівельним контрактом
- •1. Витрати на управління й обслуговування будівельного виробництва
- •2. Витрати на організацію робіт на будівельних майданчиках і вдосконалення технології
- •3. Інші загальновиробничі витрати
- •Розділ з
- •1. Галузеві особливості, що впливають на організацію обліку
- •2. Облік наявності та руху автотранспортних засобів
- •3. Облік запасних частин та автомобільних шин
- •2071 — Запасні частини;
- •2073 — Автомобільні шини;
- •4. Облік паливно-мастильних матеріалів
- •5. Облік витрат і калькулювання собівартості автотранспортних послуг
- •5.2. Об'єкти й загальна методика обліку витрат
- •5.3. Облік витрат за економічними елементами
- •5.4. Облік виробничих витрат за статтями калькуляції
- •5.5. Зведений облік витрат і калькулювання собівартості автотранспортних послуг
- •Розділ 4
- •1. Галузеві особливості, що впливають на організацію обліку
- •2. Оцінка товарів
- •Оцінка вибуття товарів
- •Приклади розподілу транспортно-заготівельних витрат
- •3. Документальне оформлення операцій обігу товарів
- •За березень 2003 р.
- •5. Облік товарів на складі
- •6. Інвентаризація товарів і відображення в обліку її результатів
- •7. Облік витрат торгового підприємства (витрат обігу)
- •7.1. Класифікація витрат
- •7.2. Облік витрат операційної діяльності за економічними елементами
- •7.3. Облік витрат діяльності підприємств торгівлі за статтями витрат
- •7.4. Облік витрат фінансової й інвестиційної діяльності та від надзвичайних подій
- •8. Особливості обліку на підприємствах оптової торгівлі
- •8.1. Аналітичний і синтетичний облік оптового товарообігу
- •8.2. Облік транзитного товарообігу
- •8.3. Облік бартерних (товарообмінних) операцій
- •8.4. Облік у комісійній торгівлі
- •9. Особливості обліку на підприємствах роздрібної торгівлі
- •9.1. Облік торговельних націнок
- •9.2. Аналітичний і синтетичний облік роздрібного товарообігу
- •9.3. Облік тари
- •9.4. Облік результатів від реалізації товарів
- •Організацій
9. Особливості обліку на підприємствах роздрібної торгівлі
9.1. Облік торговельних націнок
Під час оприбуткування товарів на підприємствах роздрібної торгівлі встановлюють відсоток торговельної націнки, облік якої ведуть на субрахунку 285 «Торгова націнка». На підставі звіту
201
про обіг товарів роблять записи у регістрах бухгалтерського об-І ліку з нарахування торговельної націнки:
Дебет рахунків 281,282 Кредит рахунка 285
Наприкінці звітного періоду складають розрахунок розподілу торговельної націнки між реалізованими й нереалізованими товарами.
Сума торговельної націнки на реалізовані товари визначається як добуток продажної (роздрібної) вартості реалізованих товарів і середнього відсотка торговельної націнки. Середній відсоток торговельної націнки визначають діленням суми залишку торговельних націнок на початок звітного місяця і торговельних націнок у продажній вартості одержаних у звітному місяці товарів на і суму продажної (роздрібної) вартості залишку товарів на початок Г звітного місяця та продажної (роздрібної") вартості одержаних у| звітному місяці товарів.
Розрахунок середнього відсотка торговельної націнки:
Втн = (ТНП + ТНЗВ): (Т„ + Тзв), '
де Втн — середній відсоток торговельої націнки; ТНП — залишок торговельних націнок на початок звітного місяця: ТНЗВ — сума торговельних націнок за звітний місяць; Тп — продажна вартість залишку товарів на початок звітного місяця; Тзв — продажна вартість отриманих товарів у звітному місяці.
Розрахунок торговельної націнки, що припадає на реалізовані товари:
1 н реал ~ 1 реал * £>тн,
Де Т„ реал — сума торговельної націнки на реалізовані товари; Т^. ал — продажна вартість реалізованих товарів. Розрахунок собівартості реалізованих товарів:
Г - Т _ Т
^реал — 1 реал * н реал»
Дє СрЄал — собівартість реалізованих товарів.
Списання за розрахунками суми торговельної націнки на реалізовані товари відображають за дебетом субрахунка 285 і кредитом субрахунків 281 і 282.
Облік одержаних товарів підприємством роздрібної торгівлі здійснюють залежно від того, за якими цінами одержано товари — регульованими чи нерегульованими. При цьому роздрібне торговельне підприємство одержує у розпорядження торговельну знижку в повному розмірі у разі, якщо придбання товарів безпосередньо у постачальників-виробників товарів. Якщо товар у роздрібну мережу находить через посередницьку ланку, тобто від
202
торговельних баз і складів, то роздрібне підприємство одержує торговельну знижку не в повному обсязі, а частку її, що відповідає плановим витратам і нагромадженням у цій ланці. Іншу частину торговельної знижки утримують на користь торговельних баз і складів.
9.2. Аналітичний і синтетичний облік роздрібного товарообігу
Облік товарів ведуть за місцями зберігання та матеріально відповідальними особами або бригадами (за бригадної матеріальної відповідальності продавців).
Одержують товари, як правило, матеріально відповідальні особи.
Ваговий товар, що надійшов, приймають за чистою масою (маса нетто), тобто без обліку маси тари. Тому в товарних документах окремо фіксують масу тари. Облік товарів проводять за місцями їх зберігання та матеріально відповідальними особами лише у вартісному вираженні без розподілу за окремими товарами. Кількісний облік товарів зазвичай здійснюють за товарами, стосовно яких потрібен особливий контроль (коштовне каміння, вироби із золота тощо).
На кожну матеріально відповідальну особу відкривають особовий рахунок, в якому роблять записи з оприбуткування й витрачання товарів і виводять залишки на звітну дату. Кожна матеріально відповідальна особа складає у встановлений термін товарний звіт, який із доданими до нього прибутково-видатковими документами є підставою для запису за рахунками синтетичного й аналітичного обліку в Журналі 5 або 5-а (розділ IV).
Підприємства роздрібної торгівлі, як правило, реалізують товари за готівку. Розмір реалізації дорівнює сумі готівки, яка надійшла до каси за продані товари. Суму виручки встановлюють на підставі показників касового лічильника й одночасного підрахунку чеків у продавців. Підставою для відображення в обліку операцій із реалізації товарів є звіт касира і товарний звіт матеріально відповідальної особи (із доданими документами).
Відпуск товарів у дрібнороздрібну мережу (кіоски, ларки, лотки) оформлюють видатково-прибутковими накладними, які виписують у двох примірниках. Один примірник передають особі, яка одержала товар, другий залишається в матеріально відповідальної особи, яка відпустила товар. У накладній зазначають найменування, гатунок, продажну ціну й вартість відпущених това-
203
рів. У бухгалтерії відпуск товарів у дрібнороздрібну мережу реєструють у Книзі обліку дрібнооптового відпуску товарів і розрахунків із продавцями.
Після реєстрації товарів продавці здають виручку до каси фірми (магазину) про що роблять відмітку у видатково-прибутковій накладній із зазначенням номера і дати прибуткового касового ордера, завіреного підписом бухгалтера. У встановлений термін матеріально відповідальні особи, за якими закріплена дрібнороздрібна мережа, передають використані видатково-прибуткові накладні до бухгалтерії. У графі «Прибуток» товарного звіту в хронологічному порядку перелічують усі видатково-прибуткові накладні, на підставі яких були оприбутковані товари і тара. У графі «Видаток» на підставі виписаних квитанцій показують суму виручки від реалізації товарів. В окремій графі відображають вартість повернених товарів. Перевірені товарні звіти записує бухгалтер у «Відомість прийнятих від підзвітних матеріально відповідальних осіб товарних звітів», на підставі яких роблять записи:
На суму виручки за товари за продажними цінами (разом із торгівельними знижками, націнкою на товари), переданої підзвітними особами до каси фірми (магазину) або до установи банку:
Дебет рахунка 301 Кредит рахунка 702
НасумуПДВ:
Дебет рахунка 702 Кредит рахунка 641
Вартість реалізованих товарів за продажними цінами на підставі товарних звітів матеріально відповідальних осіб списують з їхнього підзвіту записом:
Дебет рахунка 902 Кредит рахунка 283
Щоб визначити купівельну вартість цих товарів і валовий дохід від їх реалізації', наприкінці місяця розраховують і списують суму торговельної націнки (знижки), яка зменшує вартість реалізованих товарів:
Дебет рахунка 285 Кредит рахунка 283
Отримані доходи й1 витрати Відносять до результатів діяльності:
Дебет рахунка 791 Дебет рахунка 702 Кредит рахунка 902 Кредит рахунка 791
204
Перерахування до бюджету сум ПДВ й акцизного збору: Дебет рахунка 641 Кредит рахунка 311
У разі реалізації товарів у кредит їхню вартість цілком включають до валового доходу торговельного підприємства за датою фактичного відпуску товарів покупцеві. Тому на всю вартість реалізованих у кредит товарів роблять запис:
На суму початкових платежів готівкою до каси:
Дебет рахунка ЗО Кредит рахунка 702
На суму наданого кредиту
Дебет рахунка 36 Кредит рахунка 702
При цьому за кредитом рахунка 702 відображають всю вартість реалізованих у кредит товарів.
Водночас із матеріально відповідальних осіб списують роздрібну ціну проданих товарів:
Дебет рахунка 902 Кредит рахунка 283
Торговельну націнку (знижку) за товарами, проданими в кредит, наприкінці місяця списують у загальноприйнятому порядку (методом «червоне сторно»)
Дебет рахунка \902\ Кредит рахунка \285\
Із надходженням грошей від покупця на погашення кредиту робиться запис:
Дебет рахунка 31 Кредит рахунка 36
Оплата окремих товарів високої продажної вартості, можна проводити через Ощадбанк розрахунковими чеками. У бухгалтерському обліку торгівельного підприємства це відображають записом:
Дебет рахунка 331
Оплата розрахункових чеків:
Дебет рахунка 311 Кредит рахунка 702
Кредит рахунка 331
Наявну виручку від реалізації товарів підприємствами роздрібної торгівлі вносять до банку для зарахування на розрахунковий рахунок. При цьому на підставі квитанції, виданої банком чи ко-
205
пії супровідної відомості на здачу виручки інкасаторам робитьс| запис:
Дебет рахунка 311 Кредит рахунка 331
Такий порядок зумовлено тим, що банк, як правило, передаї-йому гроші зараховує на рахунок торговельного підприємства | на підставі виписки банку робиться запис:
Дебет рахунка 791 Кредит рахунка 902
Сальдо рахунка 33 «Інші кошти», субрахунок 3 «Грошові кош- * ти в дорозі» може бути лише дебетовим. Якщо окремі суми на 1 число наступного місяця не будуть переказані на рахунок торговельного підприємства, бухгалтерія має вжити заходів, аби розшукати суми, які не надійшли.