7.2. Облік витрат операційної діяльності за економічними елементами

' Витрати операційної діяльності підприємства торгівлі групу­ють за такими економічними елементами: матеріальні витрати; витрати на оплату праці; відрахування на соціальні заходи; амор­тизація; інші операційні витрати.

До складу елементу «Матеріальні витрати» включають вар­тість витрачених (спожитих) у процесі операційної діяльності:

• матеріалів і комплектуючих виробів, що використані в про­ цесі торгівлі, для забезпечення виробництва продукції, для гос­ подарських потреб, технічних цілей та гарантійного ремонту, га­ рантійного обслуговування реалізованих товарів;

• паливно-мастильних матеріалів усіх видів, придбаних у сторонніх підприємств і організацій та використаних на техноло­ гічні та інші операційні цілі, зокрема для належної експлуатації транспортних засобів, опалення й освітлення приміщень тощо. Витрати, пов'язані із власним виробництвом і використанням електричної та інших видів енергії, включають до відповідних елементів витрат;

• будівельних матеріалів і запасних частин для проведення ремонту основних засобів та інших необоротних матеріальних активів, у тому числі взятих у тимчасове використання згідно із угодами про операційну оренду (лізинг), а також малоцінних і швидкозношуваних предметів;

• тари й тарних матеріалів, використаних в операційній дія­ льності підприємства;

• товарів для власного використання (без продажу);

• малоцінних та швидкозношуваних предметів, які викорис­ товують в операційній діяльності підприємства впродовж року або нормального операційного циклу, якщо він перевищує рік, зокрема: інструментів, господарського інвентарю, спеціального

190

оснащення; санітарного, спеціального одягу, взуття, захисних пристроїв тощо; мила та інших мийних і знешкоджувальних за­собів; молока й лікувально-профілактичного харчування;

— інших матеріальних витрат, пов'язаних із виконанням під­приємством робіт і наданням послуг виробничого й невиробни­чого характеру.

До складу елементу «Витрати на оплату праці» включають основну заробітну плату, додаткову заробітну плату та інші за­охочувальні й компенсаційні виплати, нараховані працівникам згідно із чинним законодавством, зокрема здешевлення вартості харчування працівників як готівкою, так і за безготівковими роз­рахунками в їдальнях, буфетах, профілакторіях; витрати на по­гашення позик, виданих працівникам підприємств для поліпшен­ня житлових умов, включно із коштами для погашення первин­них внесків для вступу в житловий кооператив та на індивідуаль­не будівництво; придбання садових будинків і обзаведення до­машнім господарством; витрати на благоустрій садівничих това­риств (будівництво доріг, енерго-, водопостачання, осушення та інші витрати загального характеру); будівництво гаражів; інші виплати, що мають індивідуальний характер.

До складу елементу «Відрахування на соціальні заходи» на­лежать: відрахування на обов'язкове державне пенсійне страху­вання; відрахування на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням і похованням; відрахуван­ня на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття (далі — страхування на випадок безробіття); відрахування на загальнообов'язкове державне соціальне страху­вання від нещасного випадку на виробництві та професійного за­хворювання, які спричинили втрату працездатності; відрахування на індивідуальне страхування персоналу підприємства; оплата перших п'яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захво­рювання або травми, не пов'язаної із нещасним випадком на ви­робництві, за рахунок коштів підприємства; медичне страхуван­ня; відрахування на інші соціальні заходи, передбачені законо­давством України.

До складу елементу «Амортизація» включають суму нарахо­ваної амортизації основних засобів, інших необоротних матері­альних активів і нематеріальних активів.

Нарахування амортизації основних засобів (крім інших необо­ротних матеріальних активів) здійснюють за одним із таких ме­тодів: прямолінійним, зменшення залишкової вартості; приско-

191

реного зменшення залишкової вартості; кумулятивним; виробни-і чим. Підприємства можуть також застосовувати норми і методи і нарахування амортизації основних засобів, передбачені податко­вим законодавством (податкові методи).

Метод амортизації підприємство обирає самостійно з огляду на очі- '> куваний спосіб одержання економічних вигод від його використання.

Нарахування амортизації починають від місяця, наступного за місяцем, в якому об'єкт основних засобів став придатним для ко­рисного використання, і припиняють, починаючи від місяця ви­буття об'єкта основних засобів.

Амортизацію інших необоротних матеріальних активів нара­ховують Із використанням прямолінійного та виробничого методів.

Якщо об'єкт основних засобів та інших необоротних матері­альних активів перебуває в оперативній оренді, в орендаря його обліковують на забалансовому рахунку. Амортизацію за таким об'єктом нараховує орендодавець.

Витрати орендаря наї поліпшення об'єкта оперативної оренди (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), що призводять до збільшення майбутніх економічних вигод, які попередньо очікувалися від його використання, орендар відо­бражає як капітальні інвестиції у створення (будівництво) інших необоротних матеріальних активів, які підлягають амортизації.

Амортизацію об'єкта фінансової оренди нараховує орендар упродовж періоду очікураного використання активу.

Витрати орендаря на поліпшення об'єкта фінансової оренди, що призводять до збільшення майбутніх економічних вигод, які попередньо очікувалися від його використання, відображають як капітальні інвестиції, що включені до вартості об'єкта фінансової оренди і підлягають амортизації.

Нарахування амортизації нематеріальних активів здійснюють упродовж терміну їхнього корисного використання, який встанов­лює підприємство в разі визнання цього об'єкта активом (при за­рахуванні на баланс), але не більше 20 років. Підприємство само­стійно, виходячи з умои отримання майбутніх економічних ви­год, обирає метод амортизації нематеріального активу. Якщо такі умови визначити неможливо, амортизацію нараховують із засто­суванням прямолінійного методу.

Амортизаційні відрахування провадять до досягнення залиш­ковою вартістю необоротних активів нульового значення.

До складу елементу «Інші операційні витрати» включають ви­трати операційної діяльності, які не ввійшли до складу собівартості реалізованих товарів, а також до складу вказаних вище елементів,

192

зокрема: вартість послуг сторонніх підприємств, пов'язаних із за­безпеченням протипожежної та сторожової охорони; вартість по­слуг сторонніх підприємств із проведення рекламних заходів, пов'язаних із діяльністю підприємств торгівлі; вартість транспорт­но-експедиційних послуг, не пов'язаних із придбанням товарних та інших запасів; вартість послуг страхових і посередницьких підпри­ємств; витрати на утримання основних засобів, інших матеріальних необоротних активів (оренда, ремонт, комунальні послуги), крім амортизації; витрати на охорону праці; витрати на придбання літе­ратури для інформаційного забезпечення господарської діяльності підприємства; витрати з оплати за участь у семінарах; витрати на гарантійний ремонт і гарантійне обслуговування; сума податків, зборів, обов'язкових платежів (державне мито, плата за землю, збір за видачу дозволу на розміщення об'єктів торгівлі, комунальний податок, експортне мито, митні збори, інші), крім податків на при­буток, які нараховують згідно із чинним законодавством; втрати від операційних курсових різниць; втрати від знецінення запасів; неста­чі грошових коштів та інших цінностей, втрати від псування цінно­стей, якщо на час установлення нестачі винуватця не встановлено; витрати на розрахунково-касове обслуговування в установах банків; витрати, пов'язані із веденням касового господарства (плата сто­роннім організаціям за обслуговування, технічний нагляд і догляд за РРО, витрати на контрольно-касові стрічки, вартість фарби для дру­карського механізму РРО тощо); витрати, пов'язані із забезпечен­ням нормальних умов праці й техніки безпеки (плата медичним за­кладам за медичний огляд працівників торгівлі та громадського харчування, вартість аптечок, медикаментів тощо); витрати на об­лаштування й утримання кімнат відпочинку, роздягалень, душових, шаф для спеціального одягу й іншого обладнання; представницькі витрати (організація прийомів, конференцій, свят, участь у ярмар­ках, виставках тощо); визнані суми фінансових санкцій (штрафи, пені, неустойки); собівартість реалізованої іноземної валюти; сума резерву сумнівних боргів за реалізовані товари (продукцію), роботи і послуги; витрати, пов'язані із управлінням торговельною діяльніс­тю, зокрема: витрати на службові відрядження; вартість послуг сто­ронніх підприємств із транспортного обслуговування, пов'язаного з управлінням торговельною діяльністю; вартість професійних послуг (юридичних, аудиторських, консультаційно-інформаційного харак­теру), пов'язаних із операційною діяльністю підприємства; вартість поштово-телеграфних послуг; вартість послуг централізованих бух­галтерій, обчислювальних центрів; витрати на оцінку вартості май­на; інші операційні витрати.

193