68.Єдність матеріальної і духовної культури суспільства.

Культура є органічною єдністю матеріального та духовного. В літературі прийнято розрізняти матеріальну і духовну культуру. Матеріальна культура охоплює всю сферу матеріальної діяльності людей та її результати. Сюди відносяться засоби виробництва і продукти праці, форми суспільної організації трудової діяльності людини. Духовна культура насамперед охоплює сферу духовного виробництва — це сукупність форм суспільної свідомості, способів створення і використання духовних цінностей, форм комунікації людей. Будь-яка абсолютизація чи недооцінка матеріальної або духовної сторони культури збіднює її як надзвичайно багатогранне, цілісне явище.

Матеріальна культура - це культура, яка включає в себе предмети, явища, процеси, які виконують (або виконували) одночасно соціально-виробничу, соціально-побутову, споживчу (у вузькому сенсі слова) і інформаційну, знаково-символічну, естетичну, ментальну функції. Духовна культура - це культура, яка включає в себе предмети, явища, процеси, які виконують (або виконували) суто інформаційну, знаково-символічну, естетичну, ментальну функції.

69. Глобальні проблеми сучасності і їх філософське осмислення.

Терміном "глобальні проблеми" (від лат. "глобус" - земля, земна куля) позначаються найважливіші загальнопланетарні проблеми сучасної епохи, що торкаються людства в цілому. Серед них: - запобігання світової термоядерної війни;

- подолання зростаючого розриву в рівні економічного і культурного розвитку між розвинутими індустріальними кранами Заходу і країнами, що розвиваються, усунення економічної відсталості, голоду, злиднів неписьменності;

- забезпечення подальшого економічного розвитку людства необхідними для цього природними ресурсами; - подолання екологічної кризи;

- припинення "демографічного вибуху" у кранах, що розвиваються, демографічно кризи в розвинутих кранах через більш раціональне регулювання народжуваності;

- своєчасне передбачення запобігання негативних наслідків НТР;

- стримування міжнародного тероризму й екстремізму, поширення наркоманії, алкоголізму СНІДу; - вирішення поставлених сучасною епохою проблем освіти соціального забезпечення, культурної спадщини й моральних цінностей та ін.

При цьому головне - не упорядкування списку проблем, а виявлення їх походження, характеру й особливостей , насамперед - пошук науково- обгрунтованих реалістичних у практичному відношенні шляхів їх вирішення.

Будучи наслідком (а не простою сумою) всього попереднього розвитку людства, глобальні проблеми виступають як специфічне породження саме сучасно епохи (а не минулих епох), як наслідок неприпустимо нерівномірності соціальне - економічного, політичного, науково-технічного, екологічного культурного розвитку в умовах якісно нової, своєрідної історичної ситуації. Всі глобальні проблеми сучасності взаємозалежні, взаємозумовлені, й ізольоване їх вирішення неможливе. Забезпечення подальшого економічного розвитку природними ресурсами передбачає запобігання зростаючого забруднення навколишнього середовища, оскільки це веде до екологічної катастрофи. Тому ці проблеми називаються екологічними, часто розглядаються як дві сторони однієї екологічної проблеми. Глобальні проблеми характеризуються певною "ієрархією", тобто пріорітетністю одних з них стосовно інших, їхньою співпідпорядкованістю. Без'ядерний, ненасильницький світ не тільки г вищою соціальною цінністю, але й необхідною попередньою умовою вирішення всіх інших глобальних проблем. Адже приведення в дію всього 5% нині існуючого в світі ядерного потенціалу достатньо, щоб трапилася непоправна екологічна катастрофа.