49. Передумови виникнення свідомості.

У з'ясуванні природи свідомості склалися різні підходи. Ідеалісти, активним началом матерії вважали свідомість, наділяю­чи її надприродними, надматеріальними рисами. В результаті свідомість наділялася якістю самостійного, незалежного суб­станціонального існування. Позитивним моментом такого підходу є те, що людсь­ка свідомість зводиться до чогось абсолютного, вищого, не обме­жується аспектами існування людини, специфікою її виживання.

Представники матеріалістичних концепцій зосе­реджують свою увагу на виявленні зв'язку свідомості з матеріально-речовим субстратом і зводять свідомість до тих же речових змін , тільки іншого роду.

Важливим джерелом свідомості є соціокультурне середовище, загальні поняття, етичні настанови, правові норми, нагромаджені суспільством знання то­що. До наступного джерела свідомості належить увесь духовний світ індивіда, його власний досвід життя і переживань.

Особливу увагу слід звернути на наступне джерело свідо­мості - мозок, який постає мікроструктурною природною систе­мою, що складається з безлічі нейронів і здійснення загальних функцій свідомості. Суттєвим чинником виникнення свідомості можна вважати і космічне інформаційно-змістове поле, однією з ланок якого є свідомість індивіда. Принципова спорідненість процесів свідо­мості з усім багатством космічних явищ та процесів проявляється, зокрема, у здатності нашої свідомості прийняти у свій зміст та «розуміти те, що відбувається у космосі, яким би віддаленим воно не було від реальних потреб людини».

Марксистська кон­цепція походження свідомості пов'язує питання про її сутність та генезис з розглядом матерії, здатної до саморуху і саморозвитку. Такий підхід зумовив можливість пояснити природу свідомості як властивість високоорганізованої матерії, як вищу форму її ат­рибутивної властивості - відображення.

Акцентується увага на значенні інформації. Використання інформації про цей світ, як засобу регуляції і управління власною поведінкою, що забезпечує адекватні взаємостосунки з дійсністю. Мтакого специфічного явища, як інформація, повинна мати свої підстави в певних властивостях матеріальних реалій, що забезпечують втілення інформації в їх речовинному або енергетичному субстраті. Впроцесах взаємодії матеріальні об'єкти, явища, процеси фіксують в своїх змінах певні властивості об'єктів, явищ, процесів, які на них впливають.

Ця здатність одних матеріальних систем відображати, фіксувати властивості інших матеріальних систем, які на них впливають, і складає можливість, потенційну підставу набувати інформацію про ці системи.

Отже, найважливішим кроком в еволюції матерії від тієї, що не відчуває до тієї, що відчуває і далі до матерії, яка володіє психікою і свідомістю, є виникнення інформаційної взаємодії, заснованої на використовуванні слідів, відбитків дії одних матеріальних систем на інші для активної орієнтації. Отже, свідомість – це осмислене відображення дійсності, яке забезпечує собою особливий людський спосіб адаптації до середовища шляхом змін не внутрішньої будови людини, а оточуючого середовища.