- •1. Предмет Філософії. Його історичний розвиток.
- •2. Функції філософії.
- •3. Філософія як наука. Її виникнення та взаємозв’язок з іншими науками.
- •4. Світогляд і його структура.
- •5. Мілетська школа
- •6. Діалектика Геракліта.
- •7. Атомізм Демокріта
- •8. Вчення про буття елеатів.
- •9. Вчення Сократа про людину.
- •10 Філософське вчення Платона.
- •11. Вчення Платона про ідеальну державу
- •12. Філософія Арістотеля.
- •13. Філософія неоплатоніків
- •14. Філософія стоїків
- •15. Епікур і епікурейство
- •17. Філософія Середньовіччя.
- •18.Філософія Аврелія Августина.
- •19. Філософське вчення ф.Аквінського.
- •20. Гуманізм і реформація епохи Відродження.
- •21. Натурфілософія доби Відродження.
- •23. Емпіризм ф. Бекона
- •24. Раціоналізм Рене Декарта
- •25. Філософське вчення б.Спінози.
- •26.Сенсуалізм Дж.Локка
- •27.Філософія епохи Просвітництва.
- •28. (71) Філософія (Етика) і. Канта
- •29. Філософське вчення Гегеля
- •30. Філософське вчення л.Фейєрбаха.
- •31.Специфіка сучасної філософії.
- •32.«Філософія життя» як напрям сучасної філософії.
- •33. Психоаналітична філософія
- •34. Екзистенціалізм як людинознавчий напрям сучасної філософії.
- •35. Позитивізм: сутність, принципи та основні етапи розвитку.
- •36. Філософські ідеї в культурі Київської Русі
- •37. Розвиток філософської думки доби вітчизняного Ренесансу.
- •38. Філософія Києво-Могилянської академії
- •39. Філософська система г.С.Сковороди.
- •40. Українська філософія хіх-хх століття.
- •41.Соціально-політичні погляди т.Шевченка.
- •42. Філософія і наука.
- •43. Проблема буття.
- •44. Структура буття
- •45. Вчення про матерію.
- •46. Рух, як атрибут матерії.
- •47. Простір і час як атрибути матерії
- •48. Рух і розвиток як атрибути всесвіту. Основні форми та типи руху й розвитку.
- •49. Передумови виникнення свідомості.
- •50. Безсвідоме, підсвідоме і над свідоме.
- •51. Філософське розуміння сутності, структури та функцій.
- •52. Основні закони діалектики
- •53. Категорії діалектики як універсальні форми мислення
- •54.Принцип розвитку і всезагального взаємозв’язку.
- •55. Сутність і структура процесу пізнання.
- •56. Проблема істини в теорії пізнання.
- •57 Діалектика абсолютної та відносної істини.
- •58. Конкретність істини та її критерії.
- •59. Основні форми і методи наукового пізнання.
- •60.Поняття суспільства.Структура суспільства.
- •61. Людина як предмет філософії. Поняття «людина», «біологічний індивід», «індивідуальність». Поняття сутності людини.
- •62.Рушійні сили та суб’єкти історичного розвитку.
- •63.Особистість і суспільство.
- •64.Цивілізаційний та формаційний підхід.
- •65. Поняття «спосіб матеріального виробництва». Структура способу матеріального виробництва.
- •66.Науково-технічна революція та її соціальні наслідки.
- •67. Духовна життєдіяльність суспільства. Структура духовної життєдіяльності суспільства.
- •68.Єдність матеріальної і духовної культури суспільства.
- •69. Глобальні проблеми сучасності і їх філософське осмислення.
- •70. Людина, як предмет філософії. Людина, як індивід, індувідуальність, особа та особистість.
- •72. Матеріальне виробництво в структурі суспільного виробництва.
36. Філософські ідеї в культурі Київської Русі
Якісно нового змісту філософська думка набула в добу Київської Русі, особливо після введення на її території християнства (X ст.), у процесі християнізації духовного життя. Центрами духовного життя Київської Русі стали монастирі, про що свідчить авторство перших релігійно-філософських творів. У 1054 р. з'явилася перша релігійно-філософська праця Київського митрополита Іларіона «Слово про закон і благодать», а на початку XII ст. - «Повість временних літ», Нестора. Саме в цьому творі чи не вперше у вітчизняній літературі вживаються терміни «філософ» і «філософствувати». Домінуюча релігійна проблематика в творах православних богословів отримувала філософську інтерпретацію. До яких проблем належали питання про буття Бога, взаємовідносини між церквою й княжою владою, про добро та зло як протиставлення Бога й сатани.
Провідне місце за своїм світоглядним і філософським значенням належить твору київського митрополита Іларіона «Слово про Закон і Благодать». Цей твір складається з трьох частин, у яких зіставляються Закон і Благодать, описується поширення християнства на Русі і висловлюється подяка князю та його сину Ярославу. Перша частина є своєрідним «Філософсько-історичним вступом», що витлумачує смисл світової історії.
Релігійна філософія своїм домінуючим принципом вважала можливість отримання знання через софістичну мудрість. Софістичність стала визначальною особливістю української філософської думки.
37. Розвиток філософської думки доби вітчизняного Ренесансу.
Філософська думка України цього періоду все більше набуває рис ренесансного гуманізму. Родоначальниками гуманістичної культури в Україні XV- ХУІ ст. вважають Юрія Дрогобича, Павла Русина, Станіслава Оріховського. Основними в їх творчості були проблеми людини, сенсу людського життя, місця людського розуму у підготовці особистістю свого майбутнього. Показово, що у концепціях реформаторів не розум слугує вірі, а віра послуговується розуму, перетворюючись таким чином на вихідний пункт для розбудови нової моральності зокрема і принципів соціальних відносин загалом.
Наприкінці XVI - на початку XVIІ ст. розвиток гуманістичних ідей в Україні був невід'ємним від культурно-освітніх центрів, найбільшим серед яких майже одностайно вважався Острозький центр на Волині. Тут працювали такі визначні представники української культури, як Герасим Смотрицький, Дем'ян Наливайко, Іван Вишенський та ін. Праця цих діячів вітчизняної культури сприяла оновленню православної релігії, поширенню філософських ідей ренесансно-гуманістичного змісту, які спрямовувалися проти католицької релігійно-філософської доктрини, сприяли боротьбі проти національного та соціального поневолення.
Зростання ролі діячів братського руху. Саме братства закладали основу професійної філософії в Україні. Не заперечуючи віру взагалі, братства поширюють патристичну літературу греко-візантійських авторів, вважаючи, що істина повністю викладена у Священному Писанні та в творах отців церкви.