Дисципліна «Українська мова (за професійним спрямуванням)»

Практичне заняття № 1

Тема. Вступ. Мова і культура мовлення в житті професійного комунікатора.

План

1. Мова як знакова система. Функції мови.

2. Загальнонаціональна і літературна мова.

3. Мова і мовлення: відмінність понять.

4. Ґенеза української мови. Функціонування української мови.

Література:

1. Зубков М.Г. Сучасна українська ділова мова. . – 4-те вид., доповнене. – Х., 2003.

2. Ботвина Н. Міжнародні культурні традиції. Мова та етика ділового спілкування: Навч. пос. – К, 2000. – 192 с.

3. Іванишин В., Радевич-Винницький Я. Мова і нація: Тези про місце і роль мови в національному відродженні України. – Дрогобич, 1992.

4. Масенко Л. Мова і політика. – К.: Соняшник, 1990, - 100 с.

Виконати письмово

1. Записати і вивчити 3 вислови про мову.

2. Запропонований текст перекласти українською мовою.

Трудно встретить сейчас человека, полностью равнодушного к современной речи и удовлетворенного ее состоянием. На колебания и сложность языка сетуют стар и млад. Впрочем, образованная часть общества никогда не была безразличной к своему языку. Почти всегда находились сторонники языкового обновления, даже реформ языка, а с другой стороны, пуристы-ревнители чистоты и правильности старых, традиционных речевых навыков. Спор между ними - это непреходящий спор, чем-то похожий на извечную проблему «отцов и детей».

Все более укрепляется в сознании современников то, что речь человека − это лакмусовая бумажка его общей культуры, что владение литературным языком составляет необходимый компо­нент образованности, интеллигентности.

Литературным языком называют исторически сложившуюся высшую (образцовую, обработанную) форму национального языка, обладающую богатым лексическим фондом, упорядоченной грамматической структурой и развитой системой стилей. Сближаясь на разных этапах своего развития то с книжно-письменной, то с разговорно-устной формой речи, литературный язык никогда не был чем-то искусственным и совершенно чужим народному языку. В то же время между ними нельзя ставить знак равенства.

Литературному языку присущи особые свойства. Среди его основных признаков выделяются следующие:

1. наличие обязательных определенных норм (правил) словоупотребления, ударения, произношения и т.п.;

2. стремление к устойчивости, к сохранению общекультурного наследства и литературно-книжных традиций ;

3. приспособленность не только для обозначения всей суммы знаний, накопленной человечеством, но и для осуществления отвлеченного логического мышления;

4. стилистическое богатство, заключающееся в обилии функционально оправданных вариантных и синонимических средств, что позволяет достигать наиболее эффективного выражения мысли в различных речевых ситуациях.

(Из книги Горбачевича Л.С. «Нормы современного русского языка»)

Дисципліна «Українська мова (за професійним спрямуванням)»

Практичне заняття № 2

Тема. Стилі мови. Їх роль у мовній системі.

План

1. Поняття про стиль та стилістичну норму. Походження слова «стиль».

2. Стилістична диференціація сучасної української літературної мови.

3. Офіційно-діловий стиль (призначення, сфера використання, головні ознаки, підстилі та жанри). З історії офіційно-ділового стилю.

4. Структурно-функціональна характеристика наукового стилю. Структура й організація інформації у наукових текстах: анотація, план, тези, реферат тощо.

5. Загальна характеристика публіцистичного, художнього, розмовно-побутового стилів (призначення, сфера використання, головні ознаки, підстилі та жанри).

6. Роль і значення ораторського, епістолярного та конфесійного стилів.

Література: