5.Формати, рамка й основний напис

Формат креслярського аркуша паперу вибирається в залежності від складності креслення і кількості зображень. Формати аркушів креслень установлює ДСТ 2.301—68 (СТ СЭВ 1181 — 78). Вони визначаються розмірами зовнішньої рамки, що виконують на листі креслярського папера тонкою лінією. Зазвичай аркуші мають розміри сторін трохи більше розмірів сторін форматів. При виконанні зовнішньої рамки потрібно суворо витримувати взаємну перпендикулярність сторін.

Основними форматами є формат з розмірами сторін 1189х841 мм, площа якого дорівнює 1 м2, і чотири формати, отримані послідовним розподілом попереднього формату навпіл так, що лінія поділу проходить паралельно меншій стороні діленого формату. Розміри сторін основних форматів і їхнє позначення наведені в табл.

Основні формати

Позначення формату - Розміри сторін формату, мм

А0 841х1189

А1 594х841

А2 420х594

A3 297х420

А4 210х297

Крім основних форматів допускається застосовувати додаткові формати,

утворені збільшенням коротких сторін основних форматів на величину, кратну їх розмірам. Позначення додаткових форматів складається з позначення основного формату та його кратності.

Установлені стандартом формати використовуються не тільки для виконання креслень, але й для інших конструкторських документів.

Після того як тонкою лінією на аркуші креслярського паперу проведена зовнішня рамка, креслиться рамка, що обмежує поле креслення. Її сторони йдуть паралельно сторонам формату на відстані 20 мм із лівої сторони (поле для підшивки креслення) і 5 мм із трьох інших сторін. Обводиться ця рамка суцільною товстою лінією. Розташовувати формат можна як горизонтально, так і вертикально, крім формату А4, що завжди розташовується вертикально. Перевагу варто віддавати горизонтально розташованому формату.

Основний напис виконується в нижньому правому куті за ДСТ 2.104— 68 (СТ СЭВ 140—74, СТ СЭВ 365—76). Допускається робити відбиток основного напису гумовим штемпелем.

6.Масштаби і лінії креслення.

МАСШТАБИ:

Виконуючи креслення, не завжди можна зобразити предмет у його дійсних розмірах. Наприклад, не можна накреслити в натуральну величину будинок чи верстат, їх зображують у зменшеному вигляді. А дрібні предмети, такі як деталі годинникового механізму наручних годинників, необхідно збільшити, тому що їх не тільки неможливо накреслити в натуральну величину і проставити розміри, але й не можна прочитати таке креслення. Тому при виконанні креслень користуються масштабами.

Масштаб являє собою відношення лінійних розмірів зображеного на кресленні предмета до їхньої натуральної величини. Для зображення предмета в збільшеному вигляді застосовується масштаб збільшення, а в зменшеному вигляді — масштаб зменшення. Для зображення предмета в натуральну величину використовують його дійсні розміри. Масштаби використовуються відповідно до Держстандарту 2.302—68 (СТ СЭВ 1180—78). Перевагу варто віддавати масштабу 1:1, тому що по такому зображенню легше судити про форму і дійсні розміри предмета. У якому би масштабі не виконувалося зображення, на кресленні проставляються дійсні розміри деталі. На кресленні обов'язково повинен указуватися масштаб. Якщо масштаб проставляється в спеціальній графі основного напису, то пишеться так: 1:1; 2:1; 1:2 (у залежності від того, у якому масштабі виконане зображення). Якщо масштаб указується на полі креслення, то перед числами ставиться буква М, що позначає масштаб, наприклад, М1:1; М2:1 чи М1:2.