1.Короткий нарис розвитку креслення та інженерної графіки.

Щоб зрозуміти, який шлях пройшло сучасне креслення з миті його виникнення до наших днів, коротко розглянемо основні етапи розвитку інженерної графіки та стандартизації.

Графіка — це спосіб відображення оточуючої нас дійсності на площині. Графіка вміщує в собі безліч способів зображення. Розглянемо два з них: малюнок і креслення.

Малюнок — це графічне зображення, виконане від руки на око, що дає нам уявлення тільки про зовнішній вигляд предмета і не дає уявлення про внутрішню його будову та розміри.

Креслення — це графічне зображення, виконане за допомогою спеціальних креслярських інструментів і приналежностей за особливими правилами побудови зображень, що дає нам повне уявлення про зовнішню і внутрішню будову предмета та про його розміри.

Задовго до того, як люди створили писемність, вони навчилися малювати навколишні предмети. Для створення графічних зображень на різних етапах розвитку суспільства використовувалися різноманітні матеріали й інструменти. Спочатку матеріалом слугувала земля, стіни печери, камені, на яких видряпували малюнки. Потім використовували берест, шкіру, полотно, пергамент, папір та інші матеріали, на яких зображення наносили чорнилом або тушшю за допомогою гусячого пера. Лише наприкінці XVIII ст. для побудови графічних зображень почали застосовувати олівці.

Прослідковуючи шлях розвитку креслення від давніх часів до наших днів, можна виокремити два основні його напрями: перший - будівельні креслення, за якими будували житла, промислові будинки, мости й інші споруди; другий - промислові креслення, за якими створювали різні інструменти, пристрої, машини.

Виникнення будівельних креслень припадає на той час, коли люди для будівництва житла або приміщень на землі розбивали плани приміщень, а потім зводили будівлі. Робилося це за допомогою примітивних пристроїв. Лінійні розміри відкладали циркулем, кола проводили за допомогою мотузки та двох кілочків. Один кілочок вбивали в землю, а іншим, натягуючи мотузку, проводили коло.

Коли споруджувані будівлі займали великі площі й потрібна була участь великої кількості людей, виникла необхідність вичерчувати креслення в зменшеному вигляді на якомусь матеріалі. Креслення виконували без мазштабу, але з розмірами, й лише у XVIII ст. почали застосовувати масштаб.

2.Креслярські приналежності.

Папір. Для навчальних креслень варто брати креслярський папір, поверхня якого дозволяє багаторазово стирати лінії олівця і при цьому не куйовдиться. Одна сторона креслярського паперу шорсткувата, а інша — гладка. Виконувати креслення треба на гладкій поверхні. Для виконання креслень у навчальних цілях не слід користуватися крейдяним і малювальним папером.

Для виконання ескізів використовують папір для письма в клітинку, на якому зручно проводити лінії від руки. Міліметровий папір застосовують для побудови різних графіків і в топографічному кресленні.

Креслярська дошка є необхідною приналежністю для виконання якісного креслення. Вона повинна бути рівною та гладкою. Якщо в процесі експлуатації робоча поверхня дошки стала нерівною, то її необхідно відциклювати і обробити шліфувальною шкуркою.

Олівці. Уміння підібрати олівці для побудови й обведення різних ліній креслення багато в чому визначає його якість. Для креслення рекомендується користуватися олівцями «Конструктор» або «KOH-I-NOOR» (імпортні).

Для побудови креслення з тонкими лініями застосовують олівці з твердим грифелем — «Т», «2Т» («Н», «2Н»); для обведення основних ліній креслення — олівці середньої твердості — «ТМ» («НВ») і м'які — «М» («У»); для проведення винесених і розмірних ліній — «Т», «2Т» («Н», «2Н»); для виконання написів — «ТМ», «М» («НВ», «У») і для технічного малювання — м'які олівці — «М» - «ЗМ». Нанесене на олівці позначення твердості потрібно зберігати, тому заточують олівці з тієї сторони, де немає напису. Заточення найкраще робити складаним ножем, заточуючи 25-30 мм від кінця олівця. Заточений кінець олівця повинен мати форму конуса. Грифель остаточно загострюють на бруску, зробленому з фанерної пластинки, з наклеєної на неї шліфувальною шкуркою. При цьому на поверхні стрижня залишається графітний пил, що у процесі роботи буде бруднити креслення й інструменти. Тому після заточення грифель потрібно протерти шматочком м'якого паперу або чистою ганчірочкою.

При обведенні товстих ліній креслення грифель можна заточити «лопаточкою», де товщина зрізу торця грифеля робиться такої ширини, якої повинна бути лінія, що обводиться.

У процесі роботи грифель затуплюється, і товщина лінії збільшується. Щоб цього не відбувалося, грифель слід періодично підправляти на бруску. Перш ніж почати працювати підправленим грифелем, товщину лінії перевіряють на аркуші паперу.

При виборі олівців варто враховувати і якість паперу. Не слід працювати твердими олівцями на тонкому і пухкому папері, тому що від них залишається глибокий слід, що створює труднощі при виправленні креслення, а лінії виходять блідими та нечіткими..

У процесі роботи над кресленням лінії потрібно проводити тонко, не натискаючи на олівець, щоб їх можна було легко видалити гумкою при виправленні креслення. Проводячи лінії уздовж лінійки, рейсшини чи косинця, олівець тримають так, щоб він був розташований у площині, перпендикулярній площині лінійки, і нахилений у бік напрямку руху приблизно під кутом 60-75°. Грифель при цьому повинен іти не торкаючись вістрям країв рейсшини чи косинця, а паралельно до них.

Гумка для видалення ліній олівця повинна бути м’якою й еластичною, не повинна розмазувати грифель і руйнувати поверхню паперу. У процесі роботи над кресленням гумку не можна довго тримати затиснутою в кулаці, тому що вона, ставши вологою, буде розмазувати і втирати грифель у папір. Перед роботою і періодично під час роботи гумку необхідно чистити, потираючи її об поле креслярської дошки.

Щитки застосовують для видалення з креслення зайвих ліній і виправлення креслення на невеликій його ділянці, коли потрібно зберегти прилеглі лінії чи написи. Зазвичай вони являють собою тонку прозору пластинку, на якій містяться прорізи різної величини і форми. Необхідний проріз щитка накладають на ділянку, яку потрібно видалити, і гумкою стирають олівець. Такий щиток можна виготовити самим з фотоплівки чи щільного креслярського паперу.