54.Економічні наслідки міжнародного кредитування.

В умовах стабільного міжнародного середовища міжнародне кредитування може бути ефективним і ви­гідним для всього світового господарства. Це не озна­чає, що всі суб'єкти міжнародних кредитних відносин виграють, але це означає, що виграші окремих суб'єктів будуть більшими, ніж втрати інших.

На рис. 6.2 показані наслідки вільного міжнародно­го кредитування з використанням моделі часткової рів­новаги.

По горизонталі відкладається величина багатства у світі, який складається з двох країн — "Вітчизни" і "Закордону". По вертикалі — норма доходу (норма проценту), що одержується на одиницю товару.

Спочатку уявимо собі ситуацію, коли міжнародні фінансові операції повністю заборонено. Тоді кожна країна має приводити свої фінанси у відповідність до власного запасу реального капіталу. На рис. 6.2 пока­зані такі наслідки: країна "Закордон" має достатнє фінансове багатство і порівняно малопривабливі умо­ви для внутрішніх інвестицій; країна "Вітчизна" має обмежене багатство і гарні можливості для прибутко­вого вкладення капіталу (нові технології, прикордонні райони з багатими природними ресурсами). Якщо все кредитування здійснюється в національних кордонах, кредитори в країні "Закордон" змушені погодитись на низьку норму доходу, тому що пропозиція внутрішніх реальних активів відображена спадною кривою гранич­ної продуктивності капіталу МРКа. При цьому конку­ренція спонукає кредиторів у країні "Закордон" прий­мати низький рівень норми доходу — 4 % річних (мож­ливо, після інфляції) в точці А. Водночас в країні "Вітчизна" недостатність коштів не дає змоги здійсню­вати реальні капіталовкладення лівіше точки В. Кон­куренція за право позичання підштовхує рівень реаль­ного процента за кредитом до 8 % річних в точці В. Світовий продукт обмежений кривими граничної про­дуктивності капіталу РАВС.

Тепер припустимо, що всі обмеження щодо міжна­родних фінансових потоків повністю ліквідовано. У власників багатства країни "Закордон" боржників краї­ни "Вітчизна" з'являються спільні стимули. Оскільки в країні "Закордон" кредитори мають можливість на­давати кредит лише за низькими ставками, то вони прагнуть надавати його в країні "Вітчизна", де вища норма доходу. Це веде, звичайно, до виникнення нової рівноваги, за якої норма доходу буде знаходитись між 4 і 8 %. Припустимо, що вона встановлюється на рівні 6 % в точці С. В цій ситуації багатство країни "Закордон" перевищує обсяги її внутрішніх реальних активів на ту саму величину, на яку країна "Вітчизна" взяла в борг для покриття додаткових реальних активів (Кь - Ка).

В нових, більш вільних умовах відбувається мак- сималізація світового продукту. Його величина скла­де всю область, обмежену кривими граничної продук­тивності, плюс область ABC = [(1,2 - 1,0)(0,8 - 0,4)] : : 2 = 0,04 млн дол. Порівняно з варіантом повної забо­рони міжнародного руху кредиту тут спостерігається явний приріст виробництва в розмірі області ABC. Причина виникнення приросту в тому, що свобода надає індивідуальним тримачам капіталу можливість знайти найвищий рівень доходу для світу в цілому.

Виграші, отримані світом, розподіляються між дво­ма країнами. Національний продукт країни "Закордон" дорівнює всій області під кривою МРКа до точки А плюс область ACL, яка утворюється в результаті можливості країни вкладати інвестиції за кордоном виходячи з 6 % річних, замість того, щоб йти на менш прибуткові внутрішні інвестиції від точки С до точки А. Приріст продукту складе: ACL = [(1,2 - 1,0)(0,6 - 0,4)] : 2 = = 0,02 млн дол. Так само для країни "Вітчизна" виграш складає площу BCL, тому що у неї продуктивний ка­пітал розширився до точки С (зліва) за умови виплати боргу іноземним кредиторам за інвестиції, отримані, виходячи з 6 % річних. Цей виграш дорівнює ВСЬ = = [(1,2 - 1,0)(0,8 - 0,6)] : 2 = 0,02 млн дол.

Всередині кожної країни є групи осіб, що виграли і програли в нових умовах. Видно, що кредитори в країні "Закордон" виграють за рахунок надання позик в 6 %, а не 2 % річних. Це завдає збитків боржникам у країні "Закордон", оскільки конкуренція з боку іноземних боржників змушує їх виплачувати такий самий висо­кий процент за всіма новими позиками. В країні "Вітчизна" боржники виграють в результаті можли­вості отримувати кредити в 6 %, а не 8 % річних. Вод­ночас кредитори в країні "Вітчизна" програють по­рівняно з періодом ізоляції, коли боржник повинен був платити їм по 8 % річних.

Висновок: структура виграшів і втрат тут виявля­ється ідентичною структурі втрат і виграшів від тор­гівлі. Ліквідація бар'єрів приносить вигоду світу в ціло­му і тим групам, для яких свобода означає додаткові можливості, але завдає збитків групам, для яких сво­бода означає більш жорстоку конкуренцію.