8. Державні соціальні допомоги особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам

Яке уже було зазначено, в Основних напрямках реформування пенсійного забезпечення в Україні підкреслюється, що інститут соціальних пенсій буде трансформований у систему соціальних допомог на основі закону про соціальні допомоги.

З цією метою 18 травня 2004 р. Верховною Радою України був прийнятий спеціальний Закон України «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам». Цей Закон набув чинності з 1 січня 2005 р. Він визначає правові засади надання державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам, а також надання державної соціальної допомоги на догляд. Порядок призначення і виплати державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам і державної соціальної допомоги на догляд затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 2 квітня 2005 р. №261.

Відповідно до зазначених вище нормативних актів державна соціальна допомога особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам і державна соціальна допомога на догляд призначається і виплачується:

- громадянам України, які постійно проживають на території України;

- іноземцям та особам без громадянства, які переселилися з інших держав на постійне проживання в Україну, та особам, які набули статусу біженця.

Право на державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам мають особи, що одночасно відповідають таким умовам:

- чоловіки, які досягли 63 років, та жінки – 58 років і не мають права на пенсію відповідно до законодавства або визнані інвалідами в установленому порядку;

- не одержують пенсію або соціальні виплати, що призначаються для відшкодування шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я на виробництві, відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», та допомогу, що призначається відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам»;

- є малозабезпеченими особами.

До малозабезпечених осіб, що мають право на державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам і державну соціальну допомогу на догляд, належать особи, середньомісячний сукупний дохід яких за останніх шість календарних місяців або два квартали, що передують місяцю звернення за призначенням допомоги, не перевищує прожитковий мінімум, визначений для осіб, які втратили працездатність.

Для визначення права на соціальну допомогу застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, встановлений на дату звернення за допомогою законом на відповідний рік.

Соціальна допомога встановлюється виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, у такому розмірі:

- 100 відсотків – інвалідам І групи, жінкам, яким присвоєно звання «Мати-героїня»;

- 80 відсотків – інвалідам II групи;

- 60 відсотків – інвалідам III групи;

- 50 відсотків – священнослужителям, церковнослужителям та особам, які протягом не менш як десяти років до введення в дію Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» займали виборні або за призначенням посади у релігійних організаціях, офіційно визнаних в Україні та легалізованих згідно із законодавством України, за наявності архівних документів відповідних державних органів та релігійних організацій або показань свідків, які підтверджують факт такої роботи;

- 30 відсотків – чоловікам, які досягли віку 63 років, жінкам -58 років.

Особам, які одержують пенсію по інвалідності, державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства (чи мають право на їх призначення), за бажанням замість зазначених виплат може бути призначена соціальна допомога відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам».

Соціальна допомога призначається управліннями праці та соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві і Севастополі державних адміністрацій, структурними підрозділами з питань праці та соціального захисту населення виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх створення) рад (далі – органи праці та соціального захисту населення).

Для призначення соціальної допомоги подаються до відповідного органу за місцем постійного проживання такі документи:

- заява за формою, затвердженою наказом Мінпраці, при пред'явленні паспорта, трудової книжки та довідки про присвоєння ідентифікаційного номера Єдиного державного реєстру фізичних осіб;

- декларація про доходи та майно (заповнюється на підставі довідок про доходи кожного члена сім'ї) за останніх шість календарних місяців або два квартали, що передують місяцю звернення за призначенням допомоги, за формою, затвердженою наказом Мінпраці від 22 липня 2003 р. № 204;

- копія рішення про встановлення опіки (у разі визнання особи недієздатною);

- копія посвідчення біженця або тимчасової посвідки на постійне проживання;

- довідка про склад сім'ї, видана уповноваженим органом за місцем постійного проживання, у тому числі органом місцевого самоврядування.

Органи праці та соціального захисту населення у разі потреби додають до заяви витяг з акта огляду, одержаний ними від медико-соціальної експертної комісії (МСЕК).

У разі звернення за призначенням соціальної допомоги замість пенсії по інвалідності органи праці та соціального захисту населення додають до заяви витребувану від органів, які призначають пенсію, довідку – атестат про припинення виплати раніше призначеної пенсії по інвалідності та витяг з акта огляду МСЕК (у цих випадках в архівних справах одержувачів пенсії залишається копія витягу з акта огляду МСЕК).

Соціальна допомога призначається від дня звернення за допомогою. У разі коли звернення за соціальною допомогою відбулося не пізніше трьох місяців від дня досягнення чоловіками 63 років, жінками – 58 років або встановлення інвалідності, допомога призначається відповідно від дня досягнення чоловіками 63 років, жінками – 58 років або визнання МСЕК осіб інвалідами.

Днем звернення за призначенням соціальної допомоги вважається день прийняття органом праці та соціального захисту населення заяви з усіма необхідними документами.

У разі коли заява про призначення відповідної допомоги з усіма необхідними документами надсилається поштою, днем звернення вважається дата на поштовому штемпелі з місця відправлення заяви.

У разі коли до заяви про призначення соціальної допомоги додано не всі необхідні документи, заявникові повідомляється, які документи необхідно додати. У разі подання решти документів не пізніше трьох місяців з дня відправлення повідомлення про необхідність їх подання днем звернення вважається день прийняття або відправлення заяви про призначення соціальної допомоги.

Соціальна допомога призначається довічно чоловікам, які досягли 63 років, і жінкам – 58 років, а інвалідам – на весь час інвалідності, встановленої МСЕК.

У разі зміни групи інвалідності соціальна допомога у новому розмірі призначається від дня зміни групи інвалідності, якщо така зміна приводить до збільшення розміру, і з місяця, що настає за тим, у якому встановлено нову групу інвалідності, – у разі зменшення розміру допомоги. Перерахунок розміру соціальної допомоги у зв'язку із зміною групи інвалідності органи праці та соціального захисту населення здійснюють на підставі витягу з акта огляду в МСЕК без подання заяви одержувачем.

У такому ж порядку здійснюється перерахунок соціальної допомоги у разі визнання особи інвалідом у період її одержання.