- •М. Д. Бойко
- •Рекомендовано Міністерством освіти і науки України
- •Передмова
- •Розділ і загальна частина
- •1. Поняття права соціального забезпечення
- •2. Предмет права соціального забезпечення
- •3. Метод правового регулювання
- •4. Система права соціального забезпечення
- •5. Відмінність права соціального забезпечення від інших галузей права та взаємодія з ними
- •6. Право соціального забезпечення як наука
- •7. З історії виникнення та формування соціального забезпечення
- •1. Поняття, особливості джерел права соціального забезпечення та їх класифікація
- •2. Основні види джерел права соціального забезпечення, їх загальна характеристика
- •1. Поняття, система та значення основних принципів права соціального забезпечення
- •2. Зміст принципів права соціального забезпечення
- •Глава IV Правовідносини із соціального забезпечення
- •1. Поняття, загальна характеристика та види правовідносин із соціального забезпечення
- •2. Суб'єкти, об'єкт і зміст правовідносин із соціального забезпечення
- •3. Підстави виникнення, зміни та припинення правовідносин із соціального забезпечення
- •Глава V Трудовий (страховий) стаж і вислуга років
- •1. Поняття трудового (страхового) стажу, його види та значення у праві соціального забезпечення
- •2. Вислуга років як особливий вид спеціального трудового стажу
- •3. Докази трудового стажу
- •Глава VI Система державних органів та їхні функції зі здійснення соціального забезпечення
- •1. Повноваження Міністерства праці і соціальної політики України та його органів у сфері соціального забезпечення
- •2. Основні функції Пенсійного фонду України та його регіональних органів
- •3. Фонди соціального страхування та їхні органи
- •Розділ II особлива частина
- •1. Загальне поняття пенсій та їх види
- •2. Поняття пенсії за віком
- •3. Особливості пільгового пенсійного забезпечення за віком
- •4. Поняття пенсії по інвалідності. Порядок встановлення інвалідності для призначення пенсії
- •5. Особливості призначення пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва чи професійного захворювання
- •6. Поняття пенсії у зв'язку з утратою годувальника
- •7. Особливості пенсійного забезпечення осіб, які мають особливі заслуги перед Україною
- •1. Поняття та умови призначення пенсії за вислугу років
- •2. Особливості пенсійного забезпечення за вислугу років військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ
- •3. Особливості пенсійного забезпечення за вислугу років державних службовців, суддів, працівників прокуратури і митних орган і в
- •4. Особливості пенсійного забезпечення наукових працівників та працівників засобів масової інформації
- •5. Особливості пенсійного забезпечення за вислугу років окремих категорій працівників цивільної авіації та льотно-випробного складу
- •6. Пенсії за вислугу років окремим категоріям працівників інших галузей народного господарства
- •Глава III Пенсійне забезпечення у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування
- •1. Поняття та принципи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування
- •2. Суб'єкти системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування
- •3. Персоніфікований облік у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування
- •4. Пенсії за віком у солідарній системі. Порядок обчислення пенсії
- •5. Особливості призначення пенсії по інвалідності в солідарній системі
- •6. Умови призначення та розміри пенсії у зв'язку з утратою годувальника у солідарній системі
- •7. Призначення, перерахунок та виплата пенсій у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування
- •8. Управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування
- •Структура виконавчих органів солідарної системи
- •Склад Наглядової ради Пенсійного фонду
- •9. Запровадження Накопичувального фонду. Пенсійні виплати за рахунок коштів Накопичувального фонду
- •1. Довічна пенсія з установленим періодом
- •2. Довічна обумовлена пенсія
- •3. Довічна пенсія подружжя
- •Державний нагляд в накопичувальній пенсійній системі
- •Глава IV Недержавне пенсійне забезпечення
- •1. Система, принципи та суб'єкти недержавного пенсійного забезпечення
- •2. Недержавні пенсійні фонди, їх види та органи управління
- •Особливості створення та функціонування корпоративних і професійних пенсійних фондів
- •3. Пенсійний контракт та пенсійна схема
- •4. Види пенсійних виплат, умови та порядок їх виплати
- •Пенсії, що виплачуються пенсійними фондами
- •Пенсії, що виплачуються страховими компаніями
- •5. Державний нагляд та контроль у сфері недержавного пенсійного забезпечення
- •Глава V Державні соціальні пенсії та допомоги
- •1. Поняття соціальних пенсій та підстави їх надання
- •2. Поняття, види та загальна характеристика допомог із соціального забезпечення
- •3. Умови та порядок призначення окремих видів соціальних допомог сім'ям з дітьми
- •4. Забезпечення за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності
- •5. Допомога по безробіттю в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування
- •6. Допомоги на поховання
- •7. Державна соціальна допомога малозабезпеченим сім'ям
- •8. Державні соціальні допомоги особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам
- •9. Державна соціальна допомога на догляд
- •10. Виплата соціальної допомоги і допомоги на догляд
- •Глава VI Соціальне обслуговування
- •1. Стаціонарне соціальне обслуговування
- •2. Сприяння у працевлаштуванні інвалідів
- •3. Забезпечення інвалідів транспортними засобами, іншими засобами пересування та протезно-ортопедичними виробами
- •Глава viі Правовий статус та соціальний захист окремих категорій непрацездатних громадян
- •1. Правовий статус та соціальний захист ветеранів війни
- •2. Правовий статус та соціальний захист ветеранів праці
- •3. Правовий статус та соціальний захист ветеранів військової служби і ветеранів органів внутрішніх справ
- •4. Соціальна захищеність інвалідів в Україні
- •5. Соціальний захист дітей війни
- •Література
- •Глава IV Правовідносини із соціального забезпечення 42
- •Глава V Трудовий (страховий) стаж і вислуга років 51
- •Глава VI Система державних органів та їхні функції зі здійснення соціального забезпечення 71
- •Глава III Пенсійне забезпечення у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування 123
- •Глава IV Недержавне пенсійне забезпечення 158
- •Глава V Державні соціальні пенсії та допомоги 177
- •Глава VI Соціальне обслуговування 202
- •Глава viі Правовий статус та соціальний захист окремих категорій непрацездатних громадян 212
- •Право соціального забезпечення україни бойко Микола Дмитрович
1. Поняття, система та значення основних принципів права соціального забезпечення
У теорії права під правовими принципами розуміються керівні положення права, його основні засади та ідеї, що виражають об'єктивні закономірності, тенденції і потреби суспільства, визначають суть, основні властивості й загальну спрямованість розвитку правових норм у межах всієї системи права або окремих її галузей чи інститутів і мають в силу їх правового закріплення загальнообов'язкове значення.
Залежно від того, в якій системі правових норм ті чи інші положення є керівними основами, можна виділити:
а) принципи права в цілому (загальні);
б) міжгалузеві принципи, властиві лише деяким галузям права;
в) галузеві принципи.
Крім цього, є принципи окремих інститутів галузі права.
Як і іншим галузям, праву соціального забезпечення притаманні певні галузеві принципи, які тісно пов'язані з міжгалузевими принципами правового регулювання матеріального забезпечення, надання послуг, пільг, переваг, охорони прав громадян (властивими для права соціального забезпечення, трудового,, фінансового, цивільного, адміністративного права).
У науці немає єдності щодо розуміння категорії «принципи». Існують різні точки зору: одні автори розуміють під принципами права тільки «керівні ідеї» і виводять їх значення із змісту правових норм, інші вважають, що вони обов'язково повинні бути ще й закріплені в цих нормах. Наприклад, на думку І. М. Сироти, принцип може визнаватися правовим, тобто принципом правового регулювання, лише в тому випадку, якщо він прямо закріплений у нормах права чи безпосередньо випливає з їхнього змісту. Крім того, І. М. Сирота вважає, що у змісті поняття «принципи правового регулювання» має відображатися реальна дійсність, а не перспектива розвитку правового регулювання тих чи інших суспільних відносин.1
Правові ідеї і тенденції можуть вважатися основними принципами права соціального забезпечення лише тоді, коли вони відповідають певним вимогам. Це повинні бути саме такі правові ідеї, що спрямовані на регулювання суспільних відносин у сфері соціального забезпечення. Вони мають відображати принципи політики держави в галузі регулювання поведінки учасників у цих суспільних відносинах. При цьому кожна правова ідея має проявлятися у законодавстві про соціальне забезпечення таким чином, щоб бути закріпленою у конкретній правовій нормі безпосередньо або побічно.
Принципи права соціального забезпечення в загальному вигляді не сформульовані ні в Конституції України, ні в законодавстві про соціальне забезпечення. Але вони можуть бути виведені з аналізу і встановлення загальних, найбільш суттєвих рис фактичного змісту сукупності норм права соціального забезпечення. Вони являють собою об'єктивні закономірності в соціальному забезпеченні і проходять через всю систему соціального забезпечення, відображуючи закономірності економічного розвитку держави і головні цілі економічної політики. У принципах права соціального забезпечення містяться керівні засади, які, з одного боку, вже реалізовані в законодавстві України про соціальне забезпечення, а з іншого – містяться лише в Конституції України чи міжнародних нормах і служать відправними ідеями, певною програмою в майбутній законодавчій діяльності у цій сфері. Наприклад, ч. З ст. 46 Конституції України передбачає, що пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законодавством. Під прожитковим мінімумом розуміється вартісна величина, достатня для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я, набору продуктів харчування, непродовольчих товарів і мінімальних послуг, необхідних для задоволення основних соціальних потреб особи. Але на сьогодні відповідним чинним законодавством, в силу причин, зазвичай економічного характеру, передбачені розміри більшості пенсій і соціальних допомог значно менші від прожиткового мінімуму, встановленого законодавством. Водночас з боку держави постійно вживаються відповідні заходи щодо підвищення розмірів пенсій та допомог.
Таким чином, принципи права соціального забезпечення характеризують зміст цієї галузі права, служать найбільш яскравим і виразним показником своєрідності природи права соціального забезпечення.
Визначення правових принципів має важливе як теоретичне, так і практичне значення. Для права соціального забезпечення теоретичне значення правових принципів полягає в тому, що вони дають можливість порівнювати право різних країн, а також право однієї країни на різних історичних етапах. Наприклад, для порівняння можна навести деякі системи принципів права соціального забезпечення, які були сформульовані за часів колишнього Радянського Союзу в період адміністративно-планової економіки, на основі старої бюджетно-розподільчої моделі соціальної політики за панування виключно класового підходу, заідеологізованих поглядів на принципи права, та системи принципів права соціального забезпечення, що розроблені в юридичній літературі за часів самостійності України в період переходу до економічних ринкових відносин та реформування державної системи соціального забезпечення. В юридичній літературі з права соціального забезпечення наводяться різні системи принципів. Так, О. Д. Зайкін, пропонує свою систему принципів, а саме:
1) поширення соціального забезпечення на всіх громадян;
2) багатоманітність форм і видів соціального забезпечення громадян;
3) здійснення соціального забезпечення за рахунок суспільства;
4) єдність і диференціація соціального забезпечення громадян;
6) участь трудящих в організації права на соціальне забезпечення;
7) стимулювання трудової діяльності інвалідів і престарілих;
8) охорона права громадян на соціальне забезпечення.1
В. С. Андрєєв до галузевих принципів права соціального забезпечення відносить:
1) принцип усеосяжності соціального забезпечення;
2) принцип усебічності й багатоманітності його видів;
3) принцип забезпечення за рахунок державних і суспільних коштів;
4) принцип забезпечення у високих розмірах, які відповідають рівневі задоволення потреб громадян, що склався на даному етапі розвитку суспільства;
5) принцип здійснення забезпечення самими трудящими через органи державного управління і громадські організації.1
У навчальному посібнику М. Л. Захарова принципи правового регулювання соціального забезпечення поділяються на дві групи. Перша група стосується змісту правових норм, які передбачають певні права громадян у сфері соціального забезпечення, а друга – забезпечення повної можливості реалізації суб'єктивного права на соціальне забезпечення. До принципів змісту правових норм М. Л. Захаров відносить: доступність умов, які визначають право на соціальне забезпечення; високий рівень соціального забезпечення, диференціацію умов і норм соціального забезпечення.
І. М. Сирота на перших етапах перехідного періоду економіки України до ринкових відносин сформулював принципи правового регулювання пенсійного забезпечення, які певною мірою можна представити і як принципи соціального забезпечення, оскільки всі вони так чи інакше були закріплені в чинних на той час нормативних актах з соціального забезпечення. Це:
1) загальність і доступність умов реалізації права на пенсію;
2) багатоманітність видів пенсійного забезпечення;
3) диференціація умов і норм пенсійного забезпечення;
4) забезпечення на рівні межі малозабезпеченості;
5) здійснення пенсійного забезпечення за рахунок коштів державного Пенсійного фонду;
6) здійснення пенсійного забезпечення державними органами;
7) соціально-трудова реабілітація і стимулювання трудової діяльності громадян, які частково втратили працездатність;
8) охорона права громадян на пенсійне забезпечення.2
Після 1998 р., коли в Україні широкомасштабне розпочався процес реформування державної системи соціального забезпечення і в основу такого забезпечення було покладено загальнообов'язкове державне та добровільне соціальне і пенсійне страхування, І. М. Сиротою була сформульована система принципів права соціального забезпечення, яка повністю відображує не тільки сьогодення, а й майбутнє в розвитку і вдосконаленні цієї галузі права. Це, зокрема:
1) соціальне забезпечення на умовах обов'язкового страхування всіх працюючих громадян;
2) багатоманітність форм і видів соціального забезпечення застрахованих працівників (у всіх страхових випадках);
3) диференціація підстав і норм соціального забезпечення залежно від характеру та тривалості трудової діяльності, рівня заробітної плати і розмірів страхових внесків працівників;
4) забезпечення пенсіями і допомогами на рівні прожиткового мінімуму;
5) фінансування соціального забезпечення за рахунок обов'язкових страхових внесків і недержавних фондів;
6) здійснення соціального забезпечення органами державного управління;
7) охорона і захист права та законних інтересів громадян на соціальне забезпечення.3
Але, незважаючи на те, що в основу соціального забезпечення покладено загальнообов'язкове державне та добровільне соціальне і пенсійне страхування, законодавством України на сьогодні передбачена також розгалужена система соціального забезпечення значного кола осіб, які не підлягають такому страхуванню. (Наприклад, соціальні пенсії, соціальне обслуговування інвалідів та осіб похилого віку, надання пільг тощо). Фінансування такого забезпечення здійснюються з державного та місцевих бюджетів. Тому не з усіма принципами, сформульованими Сиротою І. М., можна погодитися. З огляду на це, на нашу думку, принципи права соціального забезпечення на сучасному етапі розвитку нашого суспільства можна представити в такому вигляді:
1) поширення права на соціальне забезпечення на всіх громадян;
2) багатоманітність форм і видів соціального забезпечення;
3) диференціація підстав і норм соціального забезпечення;
4) забезпечення пенсіями і допомогами на рівні прожиткового мінімуму;
5) фінансування соціального забезпечення за рахунок обов'язкових страхових внесків і недержавних фондів, а також державного і місцевих бюджетів та з інших джерел;
6) здійснення соціального забезпечення органами державного управління безпосередньо чи під їх контролем;
7) соціально-трудова реабілітація громадян, які частково втратили працездатність, та стимулювання їхньої трудової діяльності.
8) охорона і захист права та законних інтересів громадян на соціальне забезпечення.
Принципи, як керівні ідеї, мають важливе значення для ефективного функціонування всієї системи норм даної галузі права. За допомогою принципів не тільки формулюється сучасний державний підхід до правового регулювання сфери соціального забезпечення, а й визначається суть майбутніх правових норм. Принципи -це ідеї, виражені у формі правової норми. Це означає, що принципи є правовими приписами, причому приписами обов'язковими. Органами, які розглядають спори, пов'язані з соціальним забезпеченням громадян, основні принципи застосовуються як правила для тлумачення відповідних нормативних актів. Особливого значення принципи права набувають при реалізації норм права, в першу чергу тоді, коли відсутня конкретна правова норма і є потреба застосувати аналогію закону і навіть аналогію права. Тобто, правильно сформульовані принципи дозволяють усувати прогалини в законодавстві при застосуванні правових норм.
Сучасне законодавство про соціальне забезпечення в Україні в багатьох питаннях є незавершеним, неповним і потребує вдосконалення. І в цій справі значення правових принципів важко переоцінити.
Принципи повинні створювати певну систему, бути узгодженими між собою, а також і з загальними принципами права, з принципами державної політики, а також із принципами міжнародно-правового регулювання сфери соціального забезпечення.