- •М. Д. Бойко
- •Рекомендовано Міністерством освіти і науки України
- •Передмова
- •Розділ і загальна частина
- •1. Поняття права соціального забезпечення
- •2. Предмет права соціального забезпечення
- •3. Метод правового регулювання
- •4. Система права соціального забезпечення
- •5. Відмінність права соціального забезпечення від інших галузей права та взаємодія з ними
- •6. Право соціального забезпечення як наука
- •7. З історії виникнення та формування соціального забезпечення
- •1. Поняття, особливості джерел права соціального забезпечення та їх класифікація
- •2. Основні види джерел права соціального забезпечення, їх загальна характеристика
- •1. Поняття, система та значення основних принципів права соціального забезпечення
- •2. Зміст принципів права соціального забезпечення
- •Глава IV Правовідносини із соціального забезпечення
- •1. Поняття, загальна характеристика та види правовідносин із соціального забезпечення
- •2. Суб'єкти, об'єкт і зміст правовідносин із соціального забезпечення
- •3. Підстави виникнення, зміни та припинення правовідносин із соціального забезпечення
- •Глава V Трудовий (страховий) стаж і вислуга років
- •1. Поняття трудового (страхового) стажу, його види та значення у праві соціального забезпечення
- •2. Вислуга років як особливий вид спеціального трудового стажу
- •3. Докази трудового стажу
- •Глава VI Система державних органів та їхні функції зі здійснення соціального забезпечення
- •1. Повноваження Міністерства праці і соціальної політики України та його органів у сфері соціального забезпечення
- •2. Основні функції Пенсійного фонду України та його регіональних органів
- •3. Фонди соціального страхування та їхні органи
- •Розділ II особлива частина
- •1. Загальне поняття пенсій та їх види
- •2. Поняття пенсії за віком
- •3. Особливості пільгового пенсійного забезпечення за віком
- •4. Поняття пенсії по інвалідності. Порядок встановлення інвалідності для призначення пенсії
- •5. Особливості призначення пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва чи професійного захворювання
- •6. Поняття пенсії у зв'язку з утратою годувальника
- •7. Особливості пенсійного забезпечення осіб, які мають особливі заслуги перед Україною
- •1. Поняття та умови призначення пенсії за вислугу років
- •2. Особливості пенсійного забезпечення за вислугу років військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ
- •3. Особливості пенсійного забезпечення за вислугу років державних службовців, суддів, працівників прокуратури і митних орган і в
- •4. Особливості пенсійного забезпечення наукових працівників та працівників засобів масової інформації
- •5. Особливості пенсійного забезпечення за вислугу років окремих категорій працівників цивільної авіації та льотно-випробного складу
- •6. Пенсії за вислугу років окремим категоріям працівників інших галузей народного господарства
- •Глава III Пенсійне забезпечення у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування
- •1. Поняття та принципи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування
- •2. Суб'єкти системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування
- •3. Персоніфікований облік у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування
- •4. Пенсії за віком у солідарній системі. Порядок обчислення пенсії
- •5. Особливості призначення пенсії по інвалідності в солідарній системі
- •6. Умови призначення та розміри пенсії у зв'язку з утратою годувальника у солідарній системі
- •7. Призначення, перерахунок та виплата пенсій у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування
- •8. Управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування
- •Структура виконавчих органів солідарної системи
- •Склад Наглядової ради Пенсійного фонду
- •9. Запровадження Накопичувального фонду. Пенсійні виплати за рахунок коштів Накопичувального фонду
- •1. Довічна пенсія з установленим періодом
- •2. Довічна обумовлена пенсія
- •3. Довічна пенсія подружжя
- •Державний нагляд в накопичувальній пенсійній системі
- •Глава IV Недержавне пенсійне забезпечення
- •1. Система, принципи та суб'єкти недержавного пенсійного забезпечення
- •2. Недержавні пенсійні фонди, їх види та органи управління
- •Особливості створення та функціонування корпоративних і професійних пенсійних фондів
- •3. Пенсійний контракт та пенсійна схема
- •4. Види пенсійних виплат, умови та порядок їх виплати
- •Пенсії, що виплачуються пенсійними фондами
- •Пенсії, що виплачуються страховими компаніями
- •5. Державний нагляд та контроль у сфері недержавного пенсійного забезпечення
- •Глава V Державні соціальні пенсії та допомоги
- •1. Поняття соціальних пенсій та підстави їх надання
- •2. Поняття, види та загальна характеристика допомог із соціального забезпечення
- •3. Умови та порядок призначення окремих видів соціальних допомог сім'ям з дітьми
- •4. Забезпечення за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності
- •5. Допомога по безробіттю в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування
- •6. Допомоги на поховання
- •7. Державна соціальна допомога малозабезпеченим сім'ям
- •8. Державні соціальні допомоги особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам
- •9. Державна соціальна допомога на догляд
- •10. Виплата соціальної допомоги і допомоги на догляд
- •Глава VI Соціальне обслуговування
- •1. Стаціонарне соціальне обслуговування
- •2. Сприяння у працевлаштуванні інвалідів
- •3. Забезпечення інвалідів транспортними засобами, іншими засобами пересування та протезно-ортопедичними виробами
- •Глава viі Правовий статус та соціальний захист окремих категорій непрацездатних громадян
- •1. Правовий статус та соціальний захист ветеранів війни
- •2. Правовий статус та соціальний захист ветеранів праці
- •3. Правовий статус та соціальний захист ветеранів військової служби і ветеранів органів внутрішніх справ
- •4. Соціальна захищеність інвалідів в Україні
- •5. Соціальний захист дітей війни
- •Література
- •Глава IV Правовідносини із соціального забезпечення 42
- •Глава V Трудовий (страховий) стаж і вислуга років 51
- •Глава VI Система державних органів та їхні функції зі здійснення соціального забезпечення 71
- •Глава III Пенсійне забезпечення у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування 123
- •Глава IV Недержавне пенсійне забезпечення 158
- •Глава V Державні соціальні пенсії та допомоги 177
- •Глава VI Соціальне обслуговування 202
- •Глава viі Правовий статус та соціальний захист окремих категорій непрацездатних громадян 212
- •Право соціального забезпечення україни бойко Микола Дмитрович
5. Допомога по безробіттю в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування
Допомога по безробіттю – це порівняно новий вид забезпечення в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування. Під такою допомогою розуміються періодичні виплати, що надаються протягом встановленого законом терміну особам, визнаними в законному порядку безробітними за рахунок коштів соціального страхування у розмірі, пропорційному страховому стажу і втраченому заробітку, або в твердій сумі. Умови і порядок надання такої допомоги регламентується Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 2 березня 2000 р.
Відповідно до цього Закону, право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття та соціальні послуги мають застраховані особи. Страхуванню на випадок безробіття підлягають особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту), включаючи тих, які проходять альтернативну (невійськову) службу, а також тих, які працюють неповний робочий день або неповний робочий тиждень, та на інших підставах, передбачених законодавством про працю. Особам, які підлягають страхуванню на випадок безробіття, видається свідоцтво про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, яке є єдиним для всіх видів соціального страхування. Страхуванню на випадок безробіття не підлягають працюючі пенсіонери та особи, в яких, відповідно до законодавства України, виникло право на пенсію, а також іноземці та особи без громадянства, які тимчасово працюють за наймом в Україні, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Право на забезпечення та соціальні послуги за цим Законом мають також незастраховані особи – військовослужбовці Збройних Сил України, Прикордонних військ України, внутрішніх військ, військ цивільної оборони, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, Служби безпеки України, органів внутрішніх справ України, звільнені з військової служби у зв'язку із скороченням чисельності або штату без права на пенсію та особи, які вперше шукають роботу, інші незастраховані особи у разі їх реєстрації в установленому порядку як безробітних.
Особи, які забезпечують себе роботою самостійно (члени творчих спілок, творчі працівники, які не є членами творчих спілок), фізичні особи – суб'єкти підприємницької діяльності, особи, які виконують роботи (послуги) згідно з цивільно-правовими угодами, а також громадяни України, які працюють за межами України та не застраховані в системі соціального страхування на випадок безробіття країни, в якій вони перебувають, мають право на забезпечення за цим Законом за умови сплати страховикові страхових внесків.
Умови надання допомоги по безробіттю, а також їх розмір, зазвичай, залежать від страхового стажу. Страховий стаж обчислюється як сума періодів, протягом яких особа підлягала страхуванню на випадок безробіття та сплачувала страхові внески особисто або через рахунки роботодавця та роботодавцем. До страхового стажу прирівнюється трудовий стаж, набутий працівником за час роботи на умовах трудового договору (контракту) до набрання чинності цим Законом.
Право на допомогу по безробіттю залежно від страхового стажу мають застраховані особи, визнані у встановленому порядку безробітними, які протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працювали на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) не менше 26 календарних тижнів та сплачували страхові внески. Таким особам розмір допомоги по безробіттю визначається у відсотках до їх середньої заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого Кабінетом Міністрів України, залежно від страхового стажу:
- до 2 років – 50 відсотків;
- від 2 до 6 років – 55 відсотків;
- від 6 до 10 років – 60 відсотків;
- понад 10 років – 70 відсотків.
Допомога по безробіттю виплачується залежно від тривалості безробіття у відсотках до визначеного розміру:
- перші 90 календарних днів – 100 відсотків;
- протягом наступних 90 календарних днів – 80 відсотків;
- у подальшому – 70 відсотків.
У середньомісячну заробітну плату (доход) для обчислення допомоги по безробіттю враховуються всі види виплат, на які нараховувалися страхові внески.
Особи, визнані в установленому порядку безробітними, які протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працювали менше 26 календарних тижнів, а також особи, які бажають відновити трудову діяльність після тривалої (більше 6 місяців) перерви, та застраховані особи, звільнені з останнього місця роботи з підстав, передбачених статтею 37, пунктами 3, 4, 7, 8 статті 40, статтями 41 і 45 Кодексу законів про працю України, мають право на допомогу по безробіттю без урахування страхового стажу. Допомога по безробіттю цій категорії осіб визначається у розмірі прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Виплата допомоги по безробіттю обмежується Законом як у тривалості її виплати, так і в її розмірі. Вона виплачується з 8-го дня після реєстрації застрахованої особи в установленому порядку в державній службі зайнятості (особам, які звільнилися з останнього місця роботи за власним бажанням без поважних причин, з 91-го календарного дня) і загальна тривалість її виплати не може перевищувати 360 календарних днів протягом двох років, а для осіб передпенсійного віку (за 2 роки до настання права на пенсію) тривалість виплати не може перевищувати 720 календарних днів. Допомога по безробіттю не може бути вищою за середню заробітну плату, що склалася в галузях національної економіки відповідної області за минулий місяць, і нижчою за прожитковий мінімум, встановлений законом.
Вищезазначеним Законом також передбачена допомога по частковому безробіттю, яка надається застрахованим особам у разі втрати ними частини заробітної плати внаслідок вимушеного тимчасового скорочення нормальної чи встановленої на підприємстві відповідно до законодавства України тривалості робочого часу та (або) перерви в отриманні заробітної плати чи скороченні її розмірів у зв'язку з тимчасовим припиненням виробництва без переривання трудових відносин з причин економічного, технологічного та структурного характеру.
Умовами надання допомоги по частковому безробіттю є:
- простій на підприємстві або в цеху, дільниці із замкнутим циклом виробництва (далі – цеху, дільниці), що має невідворотний та тимчасовий характер, який триває не менше одного місяця, не перевищує шести місяців і не залежить від працівника та роботодавця;
- простій протягом місяця, що охопив не менш як 30 відсотків чисельності працівників підприємства або цеху, дільниці, в яких простої становлять 20 і більше відсотків робочого часу.
У разі якщо простій має сезонний характер або виникає виключно з організаційно-виробничих причин, а також у разі можливості працевлаштування працівників на інших дільницях, у цехах, на підприємствах, допомога по частковому безробіттю не надається.