МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ

ЗАПОРІЗЬКИЙ ЮРИДИЧНИЙ ІНСТИТУТ

Л. М. БОСТАН, С. К. БОСТАН

ІСТОРІЯ

ДЕРЖАВИ І ПРАВА

ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН

Навчальний посібник

Рекомендовано

Міністерством освіти і науки України

як навчальний посібник для студентів

Київ — 2004

вищих навчальних закладів

УДК 340.15(1-87(075.8)) ВБК 67.3(0)я73 Б 85

Науковий редактор:

С. М. Тимченко, доктор історичних наук, кандидат юридичних наук, професор

Рецензенти:

В. Г. Лукашевич, доктор юридичних наук, професор, заслужений юрист України;

кафедра історії і теорії держави і права Запорізького державного університету

Л. О. Зайцев, кандидат юридичних наук, доцент

Рекомендовано

Міністерством освіти і науки України

як навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів:

частина І — лист №14/18.2.-2327 від 09.12.2002 р.;

частина II — лист №14/18.2.-2041 від 01.12.2003 р.

Бостан Л. М., Бостан С. К.

Історія держави і права зарубіжних країн: Навчальний по­сібник. —К.: Центр навчальної літератури, 2004. — 672 с. ISBN 966-8365-07-0

Пропонований посібник призначений для забезпечення навчання з ди­сципліни «Історія держави і права зарубіжних країн», яка є обов'язковою для вищих закладів юридичної освіти III—IV рівня акредитації. Відповідаючи за­гальним вимогам, котрі висуваються до такого роду навчальних видань, він має деякі особливості, що зумовлені сучасним станом розвитку історико-правової науки й потребами навчально-виховного процесу. Автори здійсни­ли спробу висвітлити загальну історію держави і права на основі порівняль­ного та проблемно-хронологічного методів з урахуванням міждисциплінар­них зв'язків, і насамперед з теорією держави і права, застосувати нові підходи до періодизації історичного процесу державо- і правотворення в за­рубіжних країнах, більш глибоко дослідити історичні засади таких галузей права, як конституційне, кримінальне, цивільне та суміжні з ним галузі пра­ві. Посібник містить також комплекс завдань та відповідний хрестоматійний (документальний) матеріал, необхідний для забезпечення навчання за моду-льно-рейтинговою системою.

Для студентів, курсантів, слухачів вищих юридичних навчальних за­кладів та факультетів.

УДК 340.15(1-87(075.8)) ББК 67.3(0)я73

Бостан Л.М., Бостан С.К., 2004 Центр навчальної літератури, 2004

Сину Даниїлу присвячується

Передмова

«Історія держави і права зарубіжних країн» є невід'ємною складовою дер­жавного стандарту базових юридичних дисциплін. Саме ця навчальна дисцип­ліна відіграє провідну роль в ознайомленні майбутніх юристів із світовою полі­тичною та правовою культурою, знання якої дає можливість глибше зрозуміти сучасні державо- і правотворчі процеси, прогнозувати основні тенденції їх роз­витку. Історія держави і права зарубіжних країн тісно пов'язана з іншими іс-торико-правовими дисциплінами, теорією держави та права і разом з ними ви­ступає методологічним підґрунтям вивчення сучасних галузей права. Це обумовлює необхідність пошуку різноманітних форм її вивчення, підготовки відповідного навчально-методичного забезпечення.

За роки незалежності в Україні було видано кілька підручників і навчаль­них посібників з «Історії держави і права зарубіжних країн» , але вважати до­статнім забезпечення навчального процесу з цієї нормативної фундаментальної дисципліни, на нашу думку, ще не можна. Завдання, що стоять перед вітчиз­няною юридичною освітою на сучасному етапі, вимагають підготовки такої на­вчальної літератури, в якій знайшли б переосмислення сталі положення та оцінки щодо процесів державо — і правотворення в зарубіжних країнах в різні часи. Це дало б змогу в процесі навчання використовувати нестандартні, творчі підходи, застосовувати новітні педагогічні технології тощо. Спроба підготувати навчальний посібник нового покоління саме з урахуванням зазначених вимог зумовила появу деяких змістових та структурних його особливостей.

По-перше, єдиний за змістом навчальний посібник складається з двох час­тин. Такий поділ зумовлено насамперед концептуальними підходами до пері­одизації історії держави і права зарубіжних країн. Зокрема, авторами здійсне­на спроба розглянути державу і право зарубіжних країн не як надбудовний елемент соціально-економічної формації, а як «продукт» людського суспільства відповідної епохи². Цих епох дві: епоха кастово-станового суспільства й епоха громадянського суспільства. Оскільки кожному з них відповідає певний істо­ричний тип держави і права, який визначається соціальною їх сутністю тієї чи іншої епохи, то в історії держави і права зарубіжних доцільно було б виділити два великих історичних періоди: 1) держава і право країн епохи кастово-станового суспільства (І частина); 2) держава і право країн епохи громадянсь­кого суспільства (II частина)³.

Більш докладно українська історіографія згаданого наведена у вступі під рубрикою «Періодизація історії держави і права зарубіжних країн».

Лейст О.Э. Общество, право и государство // Проблемы теории государства и права: Учебное пособие.— М.: ПРОСПЕКТ, 1999. — С. 36—62.

У сучасній історико-правовій літературі все ще домінує періодизація історії держави і права, в основу котрої покладено формаційний критерій. Згідно з цією періодизацією, ви­діляються чотири періоди: 1) давній; 2) середньовічний; 3) новий; 4) новітній.

Передмова З

Відносно історії держави і права епохи громадянського суспільства пропону­ється відмовитись від традиційного поділу історії держави і права західних за­рубіжних країн західної цивілізації на новий і новітній періоди, який сьогодні ґрунтується не на сутнісних, а на формальних підходах. Відомо, що відправ­ним пунктом новітнього часу вважалася Жовтнева революція 1917 р. в Росії та поява соціалістичної держави і права, котра, згідно з марксистською теорією, мала прийти на зміну буржуазній. Поява такої нової держави дійсно могла б послужити початком якісно нового періоду в історії держави і права, однак по­дії кінця XX століття показали, що новий тип держави виявився нежиттєзда­тним і, відповідно, нетривалим. За незначним винятком, колишні соціалістич­ні країни повернулися до державно-правових орієнтирів, закладених першими західноєвропейськими буржуазними революціями. Подальші революційні по­трясіння, дві світові війни, інші масштабні події певним чином змогли вплину­ти тільки на форми держави (після Першої світової війни, наприклад, розпа­лися чотири великі імперії — Російська, Австро-Угорська, Германська та Османська), а не на їх сутність. Тому виділення чотирьох періодів в історії держави і права, на нашу думку, є доцільним для «внутрішньої» періодизації таких країн, як СРСР і деяких інших, що пройшли через етап існування соці­алістичного типу держави. Поширювати цей підхід на всі інші країни і, — осо­бливо,— на розвинуті західні, котрі визначили світові тенденції розвитку дер­жави і права, немає достатніх підстав. Історичний досвід показує, що держав­но-правовий розвиток західних країн відбувався еволюційно і його слід розгля­дати як єдиний і в той же час нерівномірний процес.

Ця нерівномірність була зумовлена специфікою розвитку країн певних регі­онів світу й рівнем їх зрілості для переходу до якісно нового етапу суспільних відносин. Першими на цей шлях стали західні країни, з певним відставанням від них — східні (у Японії, наприклад, «революційна» епоха Медзі наступила на більше як 200 років пізніше ніж в Англії). Хоча в нову епоху східний світ зазнав сильного впливу Заходу — т.зв. «вестернізацію», він узагалі, а держава і, особливо, право, зберегли традиційні риси свого розвитку. Виходячи з цього в цій частині посібника, поряд із формаційним, використовується цивілізацій-ний підхід при розгляді державно-правових явищ. Це зумовило структурний поділ матеріалу кожної частини посібника на два розділи, які відображають специфічні шляхи розвитку держави і права у країнах двох макроцивілізацій — західної та східної.

На відміну від інших навчальних видань, у тому числі і єдиного поки що в Україні підручника з «Історії держави і права зарубіжних країн» М. М. Стра­хова, які висвітлюють державно-правову історію максимальної кількості країн світу, матеріал запропонованого посібника сконцентрований навколо певної групи країн західної та східної цивілізацій. Більшу увагу приділено таким країнам західної цивілізації, як Англія, Франція, СІЛА та Німеччина — краї­нам, котрі, поклавши початок двом найбільшим і найвпливовішим правовим сім'ям світу — англо-американській та романо-германській, визначили основні тенденції державно-правового розвитку в епоху становлення громадянського суспільства.

Інтерес до деяких країн східної цивілізації зумовлений дещо іншими при­чинами. Країни далекосхідної локальної цивілізації або ієрогліфічної культури (насамперед Японія і Китай) є яскравим прикладом гармонійного поєднання традиційного та західного елементів у державно-правовому будівництві, а до­свід соціалістичного Китаю, котрий останнім часом розвивається досить дина-

4

мічно, є повчальним для постсоціалістичних країн, у тому числі й України. З країн близькосхідної локальної цивілізації або мусульманської культури най­більша увага приділена історичному досвідові нашого сусіда — Туреччини, під певним упливом якої традиційно перебуває мусульманське населення півдня України. Деякі країни Перської затоки, звідки бере свій початок іслам (Саудів­ська Аравія), зацікавили нас своєрідним поєднанням монархічних (теократич­но-абсолютистських) державних форм і високого рівня «соціальності» держави (Саудівська Аравія, Бахрейн, Кувейт); інші — Іран і Ірак — специфічним зміс­том встановлених там республіканських форм правління та політичних режи­мів. Додамо до цього, що традиційно конфронтаційний стан відносин цих дер­жав (Іраку до початку антисадамівської війни, березень 2003 р.) зі Сполуче­ними Штатами Америки, який погрожує світовому правопорядку, теж привер­тає до себе увагу.

Навчальний посібник спрямований на використання модульної системи на­вчання і це наклало відбиток на його структурну побудову. Він по суті являє собою сукупність модулів (тематичних блоків, що висвітлюють окремі, більш укрупнені навчальні проблеми), матеріал кожного з яких містить у собі навча­льну та методичну частини. Основу навчальної частини складає підготовлений авторами курс лекцій, який здебільшого спрямований на формування певної системи знань. Структурування матеріалу здійснено на принципах: проблемно­сті, комплексності (взаємозв'язку) та професійного спрямування. Це й зумови­ло певний підбір спеціальних методів дослідження та викладення матеріалу, серед яких домінують проблемно-хронологічний метод та метод порівняльного державо- і правознавства. Проблеми сформульовані передусім з урахуванням міждисциплінарних зв'язків у навчальному процесі та профілю навчальних за­кладів, на які зорієнтований цей посібник. Він, завдяки історичній конкрети­ці, що міститься у ньому, повинен сприяти більш глибокому засвоєнню дещо абстрактного матеріалу курсу «Теорії держави і права», закласти підвалини для вивчення таких спеціальних юридичних дисциплін, як конституційне право, цивільне право і процес, а також кримінальне право і процес.

Методична частина містить завдання, спрямовані на формування у тих, хто навчається, вмінь та навичок володіння поняттями, категоріями й термінами, які увійшли до арсеналу загальнолюдської політичної і правової культури (складання словника термінів і понять); використання принципу історизму під час розгляду різних подій та державно-правових явищ (складання хронологіч­них таблиць); уміння працювати з правовими джерелами (витяги з них помі­щені в кінці кожного модуля), аналізувати їх. Крім того пропонуються різні форми завдань для закріплення знань, одержаних під час лекцій та самостій­ного вивчення матеріалу: а) продовжити думку; б) відповісти на контрольні питання, які в сукупності складають орієнтований перелік екзаменаційних пи­тань; в) підготувати реферат з наведених тем тощо, а також за допомогою між­дисциплінарних зв'язків готуватися до вивчення матеріалу наступного модуля. Під час виконання самостійних завдань є можливість застосовувати деякі дже­рела (документи), витяги з яких поміщені після кожного модуля, а також до­даткову літературу.

При підготовці цього посібника використано матеріал підручників та навча­льних посібників з «Історії держави і права зарубіжних країн», монографій і статей, перелік яких наведений у бібліографічному списку. Певний внесок у підготовку окремих фрагментів посібника зробили члени студентської наукової проблемної групи «Держава і право зарубіжних країн: історія і сучасність» —

Передмова 5

Даніїл Бостан (підбір термінів і понять, завдання для самостійної роботи під рубрикою продовжити думку), Олексій Гуржій та Вікторія Харченко (матеріа­ли з історії китайської держави), Ілля Муляр та Віра Смірна (матеріали з істо­рії поліції, джерел кримінального права Японії), Наталя Степаненко (матеріали з історії конституційного права зарубіжних країн).

Автори вдячні рецензентам — першому проректорові Гуманітарного універ­ситету «ЗІДМУ» (м. Запоріжжя), доктору юридичних наук, професору В.Г.Лукашевичу, кафедрі історії і теорії держави і права Запорізького держав­ного університету та начальникові кафедри теорії і історії держави та права Національного університету внутрішніх справ (м. Харків), кандидату юридич­них наук, доценту Л.О.Зайцеву за висловлені поради під час роботи над руко­писом посібника. Ми готові прийняти до уваги пропозиції щодо подальшого покращення структури і змісту запропонованого посібника, співпрацювати з бажаючими при підготовці нових навчальних видань з історії держави і права зарубіжних країн.

6

ВСТУП

«Історія держави і права зарубіжних країн» виступає в двох смислових зна­ченнях:

1. як юридична наука;

2. як навчальна дисципліна (навчальний курс, предмет).