6. Допомоги на поховання

Порядок надання допомоги на поховання та її розміри передбачаються різноманітними нормативними актами залежно від категорії осіб, що померли. Так, відповідно до статей 45, 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» від 18 січня 2001 р., допомога на поховання надається у разі смерті застрахованої особи, а також членів сім'ї, які перебували на її утриманні:

1) дружини (чоловіка);

2) дітей, братів, сестер та онуків, які не досягли 18 років або старших цього віку, якщо вони стали інвалідами до 18 років (братів, сестер та онуків – за умови, що вони не мають працездатних батьків), а студентів та учнів середніх професійно-технічних та вищих навчальних закладів з денною формою навчання – до 23 років;

3) батька, матері;

4) діда та баби за прямою лінією спорідненості.

Не вважаються такими, що перебували на утриманні застрахованої особи, члени сім'ї, які мали самостійні джерела засобів до існування (одержували заробітну плату, пенсію тощо).

Допомога надається застрахованій особі, членові її сім'ї або іншим юридичним чи фізичним особам, які здійснили поховання.

Допомога на поховання застрахованої особи або особи, яка перебувала на її утриманні, надається в розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Якщо смерть застрахованої особи настала внаслідок нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання, то, відповідно до ст. 21 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний організувати поховання померлого, відшкодувати вартість пов'язаних з цим ритуальних послуг відповідно до місцевих умов.

Відповідно до ст. 29 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 2 березня 2000 р. допомога на поховання у разі смерті безробітного або особи, яка перебувала на його утриманні, виплачується особам, які здійснювали поховання, у розмірі прожиткового мінімуму.

У разі смерті пенсіонера особам, які здійснили його поховання, відповідно до ст. 91 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 р. та ст. 53 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 р. виплачується допомога на поховання пенсіонера в розмірі двомісячної пенсії, яку отримував пенсіонер на момент смерті. А якщо померлому пенсіонерові була призначена і виплачувалась пенсія за Законом України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб» від 9 квітня 1992 р., то відповідно до ст. 61 цього Закону в разі смерті пенсіонера членам його сім'ї або особі, яка здійснила його поховання, виплачується для цього допомога в розмірі тримісячної пенсії, але не менше п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати. Допомога на поховання не виплачується, якщо поховання пенсіонера здійснено за рахунок держави.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам» від 16 листопада 2000 р., у разі смерті інваліда з дитинства або дитини-інваліда віком до 16 років членам його сім'ї або особі, яка здійснила, поховання виплачується допомога на поховання у розмірі двомісячної суми державної соціальної допомоги. І така допомога виплачується незалежно від строку звернення за її виплатою.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про розмір допомоги на поховання» від 27 грудня 2001 р. № 1753 передбачено, що у разі смерті аспіранта, докторанта, клінічного ординатора, студента вищого навчального закладу І-ІУ рівня акредитації очної форми навчання, учня професійно-технічного навчального закладу надається допомога на поховання у розмірі 150 гривень, якщо померла особа не перебувала на утриманні особи, застрахованої в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування. У такому ж розмірі надається допомога на поховання особи, яка перебувала на утриманні зазначених осіб. Допомога надається за рахунок коштів місцевого бюджету за місцем проживання сім'ї померлого або особи, яка здійснила поховання. Така ж допомога надається сім'ї померлого або особі, яка здійснила поховання, за останнім місцем проживання померлої особи у разі смерті пенсіонера -в розмірі двомісячної пенсії померлого, але не менш як 150 гривень, за рахунок коштів, з яких виплачувалася пенсія, а також у разі смерті особи, яка не належить до зазначених категорій і не застрахована в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, за рішенням місцевої державної адміністрації або виконкому ради з урахуванням матеріального становища цієї особи у розмірі до 150 гривень за рахунок коштів місцевого бюджету.

Якщо середньомісячний сукупний дохід за шість календарних місяців на одного члена сім'ї померлого або середньомісячний дохід за цей же період особи, яка здійснила поховання, не перевищував 65 гривень, то, крім вищевказаної допомоги, сім'ї померлого або зазначеній особі надається додаткова грошова допомога на поховання в розмірі 90 гривень за рахунок коштів, з яких надавалася допомога на поховання.