- •М. Д. Бойко
- •Рекомендовано Міністерством освіти і науки України
- •Передмова
- •Розділ і загальна частина
- •1. Поняття права соціального забезпечення
- •2. Предмет права соціального забезпечення
- •3. Метод правового регулювання
- •4. Система права соціального забезпечення
- •5. Відмінність права соціального забезпечення від інших галузей права та взаємодія з ними
- •6. Право соціального забезпечення як наука
- •7. З історії виникнення та формування соціального забезпечення
- •1. Поняття, особливості джерел права соціального забезпечення та їх класифікація
- •2. Основні види джерел права соціального забезпечення, їх загальна характеристика
- •1. Поняття, система та значення основних принципів права соціального забезпечення
- •2. Зміст принципів права соціального забезпечення
- •Глава IV Правовідносини із соціального забезпечення
- •1. Поняття, загальна характеристика та види правовідносин із соціального забезпечення
- •2. Суб'єкти, об'єкт і зміст правовідносин із соціального забезпечення
- •3. Підстави виникнення, зміни та припинення правовідносин із соціального забезпечення
- •Глава V Трудовий (страховий) стаж і вислуга років
- •1. Поняття трудового (страхового) стажу, його види та значення у праві соціального забезпечення
- •2. Вислуга років як особливий вид спеціального трудового стажу
- •3. Докази трудового стажу
- •Глава VI Система державних органів та їхні функції зі здійснення соціального забезпечення
- •1. Повноваження Міністерства праці і соціальної політики України та його органів у сфері соціального забезпечення
- •2. Основні функції Пенсійного фонду України та його регіональних органів
- •3. Фонди соціального страхування та їхні органи
- •Розділ II особлива частина
- •1. Загальне поняття пенсій та їх види
- •2. Поняття пенсії за віком
- •3. Особливості пільгового пенсійного забезпечення за віком
- •4. Поняття пенсії по інвалідності. Порядок встановлення інвалідності для призначення пенсії
- •5. Особливості призначення пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва чи професійного захворювання
- •6. Поняття пенсії у зв'язку з утратою годувальника
- •7. Особливості пенсійного забезпечення осіб, які мають особливі заслуги перед Україною
- •1. Поняття та умови призначення пенсії за вислугу років
- •2. Особливості пенсійного забезпечення за вислугу років військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ
- •3. Особливості пенсійного забезпечення за вислугу років державних службовців, суддів, працівників прокуратури і митних орган і в
- •4. Особливості пенсійного забезпечення наукових працівників та працівників засобів масової інформації
- •5. Особливості пенсійного забезпечення за вислугу років окремих категорій працівників цивільної авіації та льотно-випробного складу
- •6. Пенсії за вислугу років окремим категоріям працівників інших галузей народного господарства
- •Глава III Пенсійне забезпечення у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування
- •1. Поняття та принципи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування
- •2. Суб'єкти системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування
- •3. Персоніфікований облік у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування
- •4. Пенсії за віком у солідарній системі. Порядок обчислення пенсії
- •5. Особливості призначення пенсії по інвалідності в солідарній системі
- •6. Умови призначення та розміри пенсії у зв'язку з утратою годувальника у солідарній системі
- •7. Призначення, перерахунок та виплата пенсій у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування
- •8. Управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування
- •Структура виконавчих органів солідарної системи
- •Склад Наглядової ради Пенсійного фонду
- •9. Запровадження Накопичувального фонду. Пенсійні виплати за рахунок коштів Накопичувального фонду
- •1. Довічна пенсія з установленим періодом
- •2. Довічна обумовлена пенсія
- •3. Довічна пенсія подружжя
- •Державний нагляд в накопичувальній пенсійній системі
- •Глава IV Недержавне пенсійне забезпечення
- •1. Система, принципи та суб'єкти недержавного пенсійного забезпечення
- •2. Недержавні пенсійні фонди, їх види та органи управління
- •Особливості створення та функціонування корпоративних і професійних пенсійних фондів
- •3. Пенсійний контракт та пенсійна схема
- •4. Види пенсійних виплат, умови та порядок їх виплати
- •Пенсії, що виплачуються пенсійними фондами
- •Пенсії, що виплачуються страховими компаніями
- •5. Державний нагляд та контроль у сфері недержавного пенсійного забезпечення
- •Глава V Державні соціальні пенсії та допомоги
- •1. Поняття соціальних пенсій та підстави їх надання
- •2. Поняття, види та загальна характеристика допомог із соціального забезпечення
- •3. Умови та порядок призначення окремих видів соціальних допомог сім'ям з дітьми
- •4. Забезпечення за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності
- •5. Допомога по безробіттю в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування
- •6. Допомоги на поховання
- •7. Державна соціальна допомога малозабезпеченим сім'ям
- •8. Державні соціальні допомоги особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам
- •9. Державна соціальна допомога на догляд
- •10. Виплата соціальної допомоги і допомоги на догляд
- •Глава VI Соціальне обслуговування
- •1. Стаціонарне соціальне обслуговування
- •2. Сприяння у працевлаштуванні інвалідів
- •3. Забезпечення інвалідів транспортними засобами, іншими засобами пересування та протезно-ортопедичними виробами
- •Глава viі Правовий статус та соціальний захист окремих категорій непрацездатних громадян
- •1. Правовий статус та соціальний захист ветеранів війни
- •2. Правовий статус та соціальний захист ветеранів праці
- •3. Правовий статус та соціальний захист ветеранів військової служби і ветеранів органів внутрішніх справ
- •4. Соціальна захищеність інвалідів в Україні
- •5. Соціальний захист дітей війни
- •Література
- •Глава IV Правовідносини із соціального забезпечення 42
- •Глава V Трудовий (страховий) стаж і вислуга років 51
- •Глава VI Система державних органів та їхні функції зі здійснення соціального забезпечення 71
- •Глава III Пенсійне забезпечення у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування 123
- •Глава IV Недержавне пенсійне забезпечення 158
- •Глава V Державні соціальні пенсії та допомоги 177
- •Глава VI Соціальне обслуговування 202
- •Глава viі Правовий статус та соціальний захист окремих категорій непрацездатних громадян 212
- •Право соціального забезпечення україни бойко Микола Дмитрович
7. Державна соціальна допомога малозабезпеченим сім'ям
Державна соціальна допомога малозабезпеченим сім'ям – це щомісячна допомога, яка надається за рахунок субвенцій з державного бюджету до місцевих бюджетів малозабезпеченим сім'ям у грошовій формі в розмірі, що залежить від величини середньомісячного сукупного доходу сім'ї. Умови та порядок надання такої допомоги визначені спеціальним Законом України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям» від 1 червня 2000 року.
Відповідно до цього Закону під поняттям «сім'я» розуміється одинока особа чи кілька осіб, які проживають разом і (або) об'єднані законними правами та обов'язками щодо утримання, а під поняттям «малозабезпечена сім'я» розуміється сім'я, яка з поважних або незалежних від неї причин має середньомісячний сукупний дохід нижчий від прожиткового мінімуму для сім'ї. Під прожитковим мінімумом для сім'ї розуміється визначена для кожної сім'ї залежно від її складу сума прожиткових мінімумів, розрахованих та затверджених відповідно до Закону України «Про прожитковий мінімум» для осіб, які належать до основних соціальних і демографічних груп населення, а під середньомісячним сукупним доходом сім'ї – обчислений у середньому за місяць дохід усіх членів сім'ї з усіх джерел надходжень протягом шести місяців, що передують місяцю звернення за призначенням державної соціальної допомоги.
Право на державну соціальну допомогу мають малозабезпечені сім'ї, які постійно проживають на території України.
Заява про надання державної соціальної допомоги подається уповноваженим представником сім'ї до органу праці та соціального захисту населення за місцем його проживання або до виконавчого комітету сільської, селищної ради. Виконавчий комітет сільської, селищної ради передає заяву про надання державної соціальної допомоги до органу праці та соціального захисту населення. У заяві дається згода сім'ї на збір інформації про неї, про її власність, доходи та майно, що необхідна для перевірки достовірності поданих відомостей та правильності надання допомоги.
До заяви про надання державної соціальної допомоги додаються:
- документ, що посвідчує особу;
- довідка про склад сім'ї (до складу сім'ї включаються чоловік, дружина; рідні, усиновлені та підопічні діти цих осіб, у тому числі діти, які навчаються за денною формою навчання у вищих навчальних закладах І-ІУ рівнів акредитації та професійно-технічних навчальних закладах до досягнення двадцяти трьох років і не мають власних сімей, неодружені повнолітні діти, які визнані інвалідами з дитинства І та II групи або інвалідами І групи і проживають разом з батьками; непрацездатні батьки чоловіка та дружини, які проживають разом з ними і перебувають на їх утриманні у зв'язку з відсутністю власних доходів; особа, яка проживає разом з одиноким інвалідом І групи і здійснює догляд за ним. До складу сім'ї не включаються особи, які перебувають на повному державному утриманні);
- декларація про доходи та майно осіб, які входять до складу сім'ї (в декларацію не включаються державна соціальна допомога, призначена відповідно до вищевказаного Закону; нарахована субсидія за спожиті житлово-комунальні послуги; сплачені членами сім'ї аліменти);
- довідка про наявність та розмір земельної частки (паю). Державна соціальна допомога призначається з місяця звернення, якщо протягом місяця подано всі необхідні документи.
Рішення про призначення державної соціальної допомоги чи про відмову в її наданні приймається органом праці та соціального захисту населення протягом десяти календарних днів і наступного після його прийняття дня надсилається уповноваженому представникові малозабезпеченої сім'ї.
Рішення про відмову в наданні державної соціальної допомоги має бути вмотивованим і містити роз'яснення порядку його оскарження.
Розмір державної соціальної допомоги визначається як різниця між прожитковим мінімумом для сім'ї та її середньомісячним сукупним доходом, який обчислюється за встановленими правилами, але цей розмір не може бути більшим ніж 75 відсотків прожиткового мінімуму для сім'ї. За заявою уповноваженого представника сім'ї розмір призначеної державної соціальної допомоги може перераховуватися за наявності для цього підстав.
Державна соціальна допомога призначається на шість місяців. Одиноким особам, визнаним за результатами медико-соціальної експертизи непрацездатними, які не мають інших джерел до існування, державна соціальна допомога може бути призначена на строк визнання особи непрацездатною. А одиноким особам, які досягли 65-річного віку і не мають інших джерел до існування, державна соціальна допомога може бути призначена довічно.
У наданні державної соціальної допомоги може бути відмовлено, а виплата призначеної допомоги може бути припинена у випадках, коли:
- працездатні члени малозабезпеченої сім'ї не працюють, не служать, не вчаться за денною формою навчання у вищих навчальних закладах 1-ІУ рівнів акредитації та професійно-технічних навчальних закладах протягом трьох місяців, що передують місяцю звернення за призначенням державної соціальної допомоги (крім осіб, які в установленому порядку визнані безробітними та за інформацією центрів зайнятості не порушують законодавства про зайнятість щодо сприяння своєму працевлаштуванню; осіб, які доглядають за дітьми до досягнення ними трирічного віку або за дітьми, які потребують консультативної комісії, але не більше ніж до досягнення ними шестирічного віку; осіб, які доглядають за інвалідами 1 групи або дітьми-інвалідами віком до 16 років, а також за особами, які досягли 80-річного віку);
- з'ясовано, що малозабезпечена сім'я має додаткові джерела для існування, а також хто-небудь із її складу протягом 12 місяців перед зверненням за наданням державної соціальної допомоги здійснив покупку або оплатив послуги на суму, яка на час звернення перевищує 10-кратний розмір прожиткового мінімуму для сім'ї;
- у власності чи володінні малозабезпеченої сім'ї є земельна ділянка площею понад 0,60 га або друга квартира (будинок) за умови, що загальна площа житла перевищує 21 квадратний метр на одного члена сім'ї та додатково 10,5 квадратного метра на сім'ю, чи більше одного автомобіля, транспортного засобу (механізму);
- сім'єю навмисне подано недостовірні відомості чи приховано відомості, що вплинули або могли вплинути на встановлення права на державну соціальну допомогу та на визначення її розміру.
Призначена державна соціальна допомога може бути зменшена до 50 відсотків її розміру у разі невикористання сім'єю можливостей знаходження додаткових джерел для існування.
Державна соціальна допомога виплачується раз на місяць за місцем проживання уповноваженого представника сім'ї державними підприємствами зв'язку чи перераховується на особовий рахунок уповноваженого представника сім'ї в банківській установі. Не отримана своєчасно з вини сім'ї така допомога може бути отримана в наступному місяці, але не пізніше місяця після закінчення строку, на який вона призначена. Затримка виплати державної соціальної допомоги з вини органу, що її призначає чи виплачує, не допускається. При переїзді сім'ї в іншу місцевість виплата призначеної державної соціальної .допомоги за попереднім місцем проживання припиняється.
Крім допомог, передбачених вищеназваним Законом, малозабезпеченим сім'ям можуть надаватися й інші види допомог у різноманітних формах. Наприклад, у формі субсидій за спожиті житлово-комунальні послуги чи вигляді соціальних послуг.
Так, Положенням про порядок надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу та твердого палива, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 4 лютого 1995 р. № 89, визначені умови призначення та надання малозабезпеченим сім'ям щомісячної адресної безготівкової субсидії для відшкодування витрат на плату за користування житлом або його утримання та комунальні послуги (водо-, тепло-, газопостачання, водовідведення, вивезення побутового сміття та рідких нечистот), а також один раз на рік субсидії на придбання скрапленого газу та твердого палива. Відповідно до цього Положення сім'ям з низьким сукупним доходом, які складаються лише з непрацездатних громадян, субсидії можуть встановлюватися незалежно від розміру загальної площі житла за рішеннями місцевих органів державної виконавчої влади за рахунок коштів місцевих бюджетів.