2. Поняття, види та загальна характеристика допомог із соціального забезпечення

У загальній системі соціального забезпечення соціальні допомоги є одним із самостійних видів матеріального забезпечення непрацездатних громадян, малозабезпечених сімей, сімей з дітьми та інших осіб. Вони мають лише їм властиві правові ознаки і особливості, які відмежовують їх від інших видів матеріального забезпечення та соціальних послуг, в тому числі і від пенсій. Такими ознаками й особливостями є:

- врегулювання призначення і виплати всіх видів допомог відповідними нормативними актами, в зв'язку з чим, за наявності передбачених в них обставин, громадяни набувають безумовного права на той чи інший вид допомоги;

- зазвичай, загальна цільова спрямованість допомоги, що полягає в матеріальній підтримці громадян, які в силу тих чи інших соціальних випадків (тимчасова втрата заробітку, підвищення витрат в сім'ї, пов'язаних з народженням чи похованням тощо) потребують надання такої допомоги;

- незалежність у більшості випадків забезпечення різними видами допомог від інших джерел доходів, що має їх особа, яка звернулася за призначенням того чи іншого виду соціального забезпечення;

- призначення допомоги, як правило, у твердих розмірах;

- соціально-аліментарна природа всіх видів допомог, яка виражається в безеквівалентності їх надання;

- обмеженість виплати допомог визначеними тимчасовими рамками (наприклад, допомоги у зв'язку із тимчасовою непрацездатністю виплачуються працівникам до їх видужання, допомоги на дітей – до досягнення ними відповідного віку тощо).

Отже, під допомогою з соціального забезпечення розуміють гарантовані, врегульовані нормами права разові або періодичні (щомісячні) грошові виплати соціально-аліментарного характеру, з метою матеріальної підтримки громадян, які в силу певних соціальних випадків, передбачених законом, потребують такої допомоги незалежно від наявності в них будь-яких інших джерел доходу.

Фінансування виплат допомог здійснюється за рахунок коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування, державного бюджету та місцевих бюджетів.

Багатоманітність видів соціальних допомог, передбачених законодавством, широке коло громадян, які мають право на їх одержання, дають можливість класифікувати їх за певними ознаками, цілями та завданнями на відповідні групи.

Сьогодні немає єдиної точки зору щодо вибору підстав групування допомог. В одних випадках, наприклад, вони групуються залежно від джерел фінансування, в інших – від рівня правового регулювання, ще в інших – від мети їх надання, або – від підстав надання. Можуть бути й інші підстави групування допомог.

Так, відповідно до класифікаційних ознак (конкретна ціль допомоги), які висунув В. С. Андрєєв, всі допомоги із соціального забезпечення поділяються на три групи.

До першої групи належать допомоги, що виплачуються з метою компенсації втраченого з поважних причин заробітку впродовж нетривалого часу в розмірі, який, зазвичай, визначається в процентному відношенні до середньомісячного заробітку. До таких, наприклад, належать допомоги з тимчасової втрати працездатності, допомога по безробіттю тощо. Умови призначення таких допомог виключають можливість одержання їх одночасно із заробітною платою, хоч у деяких випадках допускають їх виплату поряд з пенсією та іншими допомогами. Наприклад, допомога у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю працюючому пенсіонерові.

Другу групу становлять допомоги, що надаються додатково до основних джерел засобів існування (заробітної плати, пенсії тощо). Вони спрямовані не на заміну (хоч би і тимчасово) основних джерел засобів існування, а на покриття додаткових витрат, на які основних доходів, на думку законодавця, недостатньо. (Наприклад, допомога при народженні дитини, допомога на поховання тощо). Вони, як правило, мають разовий характер.

До третьої групи включаються допомоги, які надаються в певних випадках особам, які не мають джерел засобів до існування. Наприклад, допомога непрацюючій матері по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Таке групування не виключає можливості розмежування окремих видів допомог залежно від соціального випадку, покладеного в основу їх надання. Так, І. М. Сирота за цими ознаками пропонує всі допомоги поділити на шість груп. До першої групи він відніс допомоги, в основі яких лежить тимчасова непрацездатність. Друга група – це допомоги, в основі яких лежить безробіття. До третьої групи віднесено допомоги, в основі яких лежить факт народження дитини. Четверта група пов'язується з утриманням неповнолітніх дітей. Допомоги п'ятої групи за своїми цілями близькі до соціальних пенсій – вони покликані забезпечити прожиття одиноких непрацездатних громадян з мінімальними доходами та інших малозабезпечених громадян. (Наприклад, щомісячні доплати до пенсій пенсіонерам, які мають на утриманні інших осіб, адресні державні допомоги малозабезпеченим сім'ям). Тобто, основною підставою надання таких допомог є малозабезпеченість громадян. Шоста група – це допомоги, які виплачуються в разі виникнення неординарних життєвих обставин. Ці допомоги обумовлені різними факторами: смертю, хворобою, перебування дітей під опікою і піклуванням тощо. До цієї групи слід віднести і разові допомоги, передбачені локальними нормативними актами в разі настання стихійних лих, гострої потреби в оплаті лікування тощо.

Допомоги також можна класифікувати за такою ознакою, як тривалість їх виплати. За цією ознакою допомоги можна поділити на: разові, періодичні та щомісячні.

До разових допомог належать: разова допомога при народженні дитини, допомога на поховання, на лікування та в інших випадках.

До періодичних належать: допомога з тимчасової непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною чи іншим членом сім'ї), допомога по вагітності та пологах, в разі: карантину, тимчасового переведення особи, відповідно до медичного висновку, на легшу, нижчеоплачувану роботу, протезування з поміщенням у стаціонар протезно-ортопедичного підприємства, санаторно-курортного лікування тощо. Періодичні допомоги, зазвичай, виплачуються з метою компенсації втраченого заробітку за період відсутності на роботі з вищезазначених причин. Вони відрізняються від разових тим, що володіють певною тривалістю у часі.

Щомісячні допомоги передбачають грошові виплати регулярно, протягом тривалого часу. До таких віднесені: допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, адресні соціальні допомоги тощо.

У процесі реформування сфери соціального забезпечення динамічно розвивається і законодавство про соціальні допомоги, з'являються нові види допомог, змінюються терміни, порядок призначення та виплати допомог, підвищуються їх розмір, запроваджено принцип надання допомог працюючим громадянам на умовах загальнообов'язкового державного соціального страхування. З цією метою за останні роки було прийнято ряд законів. Це, зокрема, закони України: «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23 вересня 1999 р., «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 2 березня 2000 р., «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» від 18 січня 2001 р. та інші.

Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» передбачає в разі настання страхового випадку, крім відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я, виплати пенсії та надання інших соціальних послуг, такі види матеріальних допомог:

- допомогу у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю до відновлення працездатності або встановлення інвалідності;

- одноразову допомогу в разі стійкої втрати професійної працездатності або смерті потерпілого;

- щомісяця грошову суму в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого;

- допомогу дитині, якщо дитина народилася інвалідом внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання жінки під час її вагітності. Така дитина відповідно до медичного висновку вважається застрахованою та до 16 років або до закінчення навчання, але не більш як до досягнення 23 років, їй подається допомога Фонду соціального страхування від нещасних випадків (ст. 9 цього Закону);

- у разі невідкладної потреби інвалідам разову грошову допомогу.

У разі смерті застрахованої особи Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний організувати поховання померлого, відшкодувати вартість пов'язаних з цим ритуальних послуг відповідно до місцевих умов.

Видами матеріального забезпечення за Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» є:

- допомога по безробіттю, у тому числі одноразова її виплата для організації безробітним підприємницької діяльності;

- допомога по частковому безробіттю;

- матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного;

- матеріальна допомога по безробіттю, одноразова матеріальна допомога безробітному та непрацездатним особам, які перебувають на його утриманні;

- допомога на поховання у разі смерті безробітного або особи, яка перебувала на його утриманні.

За загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, відповідно до Закону України від 18 січня 2001 р., надаються такі види матеріального забезпечення:

- допомога з тимчасової непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною);

- допомога у зв'язку з вагітністю та пологами;

- допомога при народженні дитини;

- допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку;

- допомога на поховання (крім поховання пенсіонерів, безробітних та осіб, які померли від нещасного випадку на виробництві).