- •1.Предмет політичної економії та її місце в системі економічних наук.
- •2. Виникнення та етапи розвитку політичної економії: основні школи і течії.
- •3.Методи політичної економії. Її закони, принципи, категорії та функції
- •4.Економічні потреби суспільства, їх сутність та класифікація
- •5. Закон зростання потреб і соціально-економічна ефективність виробництва
- •6. Взаємозв'язок потреб, виробництва і попиту
- •7. Економічні інтереси - рушійна сила соціально-економічного розвитку
- •8. Виробництво та його основні чинники.
- •9. Економічні ресурси та їх обмеженість.
- •10. Проблема економічного вибору. Межа економічних можливостей.
- •11. Соціально-економічний устрій суспільства. Економічна система: її сутність та структурні елементи.
- •12. Економічні відносини як елемент економічної системи. Види економічних систем
- •Традиційні економічні системи ґрунтуються на звичаях, обрядах тощо, які завжди передавались від покоління до покоління.
- •13. Власність як економічна категорія. Історичні типи та форми власності
- •14. Натуральна форма організації виробництва. Сутність і риси натурального господарства та його історичні межі
- •15. Товарна форма організації суспільного виробництва. Проста й розвинута форми товарного виробництва
- •16. Товар та його властивості. Вартість (цінність): альтернативні теорії.
- •17. Виникнення та розвиток грошових відносин. Суть та функції грошей.
- •18. Грошовий обіг та його закони. Сталість грошового обігу.
- •20Попит і пропозиція. Ринкова рівновага. Ринкова ціна: механізм формування та функції
- •21Конкуренція та її сутність. Функції та форми конкуренції
- •Трудові відносини: сутність, структура
- •Заробітна плата: сутність, форми та організація
- •25. Сутність та економічне значення витрат виробництва. Теорії витрат виробництва
- •26. Економічні і бухгалтерські витрати та їх структура. Валові, середні та граничні витрати
- •27. Прибуток як економічна категорія. Норма прибутку та чинники, що на неї впливають
- •28. Домашнє господарство як суб’єкт ринкових відносин. Місце домогосподарств в кругообігу продуктів, ресурсів і доходів.
- •29. Доходи та витрати домогосподарств. Розподіл доходів
- •31. Попит і пропозиція. Ринкова рівновага. Ринкова ціна: механізм формування та функції
- •32. Конкуренція та її сутність. Функції та форми конкуренції. Конкуренція і моделі ринків
- •33. Інфраструктура ринку та її основні елементи
- •34. Суть підприємництва, умови його існування. Функції підприємця
- •36. Капітал підприємства та його кругообіг
- •37. Аграрне виробництво – особлива сфера вкладення капіталу. Земельна рента та її форми. Ціна землі.
- •38. Капітал у сфері обігу. Торгівельний прибуток.
- •Вступ торгового капіталу в процесу реалізації товарів служить підставою для участі його в поділі загальної маси прибавочної вартості й одержанні торгового прибутку.
- •39. Позичковий капітал та позичковий процент
- •40. Суспільне відтворення: сутність та види. Просте та розширене відтворення
- •41. Суспільний продукт і його форми. Методи обчислення суспільного продукту
- •42. Валовий внутрішній продукт. Чистий національний продукт та національний дохід
- •43. Національне багатство і його структура.
- •44. Економічний розвиток та економічне зростання.
- •45. Економічні цикли: сутність, види. Економічні кризи
- •46. Зайнятість: сутність і форми. Зайнятість та відтворення сукупної робочої сили
- •47. Неповна зайнятість та рівень безробіття. Види і форми безробіття
- •48. Господарський механізм , його сутність та елементи. Господарський механізм: система управління економікою
- •49. Державне регулювання суспільного відтворення та його форми. Планування і програмування
- •50. Держава як суб’єкт економічних відносин. Економічні функції держави
- •Держава створює юридично - інституціональні засади ринкової економіки
- •51. Економічна система сучасного капіталізму.
- •52. Соціалістична економічна система та її еволюція
- •54. Роздержавлення і приватизація у постсоціалістичних країнах
- •55. Світове господарство: його сутність та структура. Міжнародний поділ праці та спеціалізація
- •56. Міжнародна торгівля в системі міжнародного господарства
- •57. Міжнародний рух капіталу
- •58. Міжнародні валютно-фінансові відносини
- •59. Причини виникнення та сутність глобальних проблем
- •60. Основні глобальні проблеми сучасності. Класифікація глобальних проблем
59. Причини виникнення та сутність глобальних проблем
Процес формування світового господарства, розглянутий у попередній темі, окрім позитивних, має й негативні соціально-економічні наслідки. Річ у тім, що паралельно з ним виникає й загострюється ряд проблем, які безпосередньо зачіпають інтереси всього людства. Від їх своєчасного розв’язання залежить існування планетарної цивілізації. Проблеми ці отримали назву глобальних, тобто таких, що охоплюють не якусь одну країну або групу країн, а планету в цілому. Виникла навіть самостійна галузь знань – глобалістика, яка вивчає найзагальніші планетарні проблеми сучасного й майбутнього розвитку людської цивілізації.
До глобальних проблем відносяться такі, що відповідають критеріям, перерахованим у схемі.
К ритерії, за якими проблеми відносяться до глобальних
За переліченими ознаками глобальні проблеми поділяють на три сфери дії.
Сфера 1. Взаємодія природи й суспільства. До проблем цієї сфери відносяться:
надійне забезпечення людства сировиною, енергією, продовольством;
збереження навколишнього середовища;
освоєння ресурсів світового океану;
оволодіння космічним простором тощо.
Сфера 2. Суспільні взаємовідносини. Найважливіші проблемами цієї групи:
відносини між державами різних соціально-економічних устроїв;
подолання економічної відсталості багатьох країн світу;
локальні, регіональні та міжнародні військові, національні та релігійні конфлікти;
відтворення загрози ядерної війни.
Сфера 3. Розвиток людини. Тут справу маємо насамперед:
з демографічною проблемою;
з проблемою сучасної урбанізації;
з проблемою пристосування до умов природного й соціального середовища, яке постійно змінюється під впливом НТП;
з проблемою боротьби з епідеміями й тяжкими захворюваннями тощо.
Класифікація глобальних проблем за сферами дії не означає, що вони відокремлені одна від одної. Кордони між сферами часто мають умовний характер. Усі глобальні проблеми тісно між собою пов’язані, більш того, зумовлюють одна одну, тому що, як правило, мають одні витоки, тобто причини виникнення. Мова про це далі.
Причини виникнення та загострення глобальних проблем К ожна глобальна проблема є об’єктивною за своїм характером і має свою причину виникнення. Як це слід розуміти?
Процеси інтернаціоналізації господарського життя, науки, культури й політики визначають зростання взаємозв’язку окремих ланок світового господарства, взаємозалежності держав і тим самим становлять основу для можливості глобалізації окремих проблем людської цивілізації. При наявності ж суперечності між світовим економічним розвитком і соціальним прогресом людства виникають об’єктивні умови для перетворення можливості глобалізації на її реальність, тобто для появи глобальних проблем.
Б ільшість західних ідеологів причиною виникнення глобальних проблем вважають перенаселення планети, сучасну науково-технічну революцію, зростання промислового виробництва тощо.
Ряд американських науковців (В.Вайскопер, Д.Блейні) основними причинами, наприклад, військових конфліктів, мілітаризації економіки, що загрожує людству ядерною війною, вважають природно-історичні умови розвитку людини, її психологію, природне прагнення до насильства . причину ж екологічної кризи й можливої екологічної катастрофи американець Ф.Слейтер, швейцарець Д.Дерест та ін. вбачають у притаманному людині інстинкті до руйнування.
Отже, кожне з наведених тверджень метафізично тлумачить причини виникнення глобальних проблем, оскільки поєднує їх лише з однією з сторін суспільного виробництва – продуктивними силами і не бере до уваги другу сторону – виробничі відносини. А оскільки це так, глобальні проблеми більшістю західних учених-ідеологів розглядаються як фатальні, такі, що не можуть бути розв’язані. Тому, на їх думку, загострення глобальних проблем неминуче веде до вселенської катастрофи.
Тому глобальні проблеми є породженням комплексу об’єктивних причин, зумовлених, з одного боку, специфікою розвитку продуктивних сил, географічного положення, рівня прогресу техніки, природно - кліматичними умовами, тобто факторами загальними, незалежними від форми соціально-економічного ладу країн. З іншого боку, глобальні проблеми породжуються специфічною суспільною формою, тобто особливістю розвитку відносин власності.
Поруч з названими загальними причинами виникнення глобальних проблем, що діють як тенденції, необхідно виділити причини специфічні, що значно загострюють ці проблеми в сучасних умовах і роблять цілком реальним економічні наслідки, загрозливі для існування людства на планеті, в результаті їх нерозв’язання. Найбільш суттєвою з цих проблем є швидке зростання на планеті народонаселення в останні десятиріччя.
Які це має соціально-економічні наслідки? Для того, щоб прогодувати, одягнути, забезпечити житлом зростаючу кількість населення, необхідно постійно нарощувати виробництво промислової та сільськогосподарської продукції, збільшувати обсяги видобування корисних копалин. Це:
в умовах обмеження ресурсів на планеті загострює проблему забезпечення людства продовольством, сировиною;
порушує екологічний баланс й унеможливлює збереження навколишнього середовища;
оскільки демографічний вибух супроводжується нерівномірністю зростання населення в різних країнах, то в тих країнах, де має місце найбільший приріст, при наявності слабкого розвитку продуктивних сил, спостерігається масовий голод, злиденність, бідність. Так, за даними відомого французького дослідника Жака Ів Кусто, в 1991 р. з 5,6 млрд. жителів планети лише 500 млн. чоловік жили добре, 900 млн. проживали в безвихідних злиднях. Становище в світі з того часу не покращилось, навпаки стало гіршим.
Отже, демографічний вибух зумовлює загострення таких глобальних проблем, як сировинна, екологічна, продовольча, енергетична, і це мінімум.
Важливою специфічною причиною загострення глобальних проблем є низький рівень впровадження ресурсо- та енергозаощаджуючих, екологічно чистих технологій.
Причиною загострення глобальних проблем є також урбанізація населення, зростання гігантських мегаполісів, що супроводжується скороченням сільськогосподарських угідь, лісів, бурхливою автомобілізацією.
Важливою причиною загострення глобальних проблем є також варварське ставлення людини до природи, що найбільше виявляється в хижацькому винищенні лісів, знищенні природних річок і створенні штучних водоймищ, забрудненні шкідливими речовинами прісної води.
Загостренню глобальних проблем другої сфери сприяє реакційна політика окремих держав світу, зокрема США, які під виглядом миротворчих місій (партнерство заради миру) намагаються встановити світове панування.