31. Попит і пропозиція. Ринкова рівновага. Ринкова ціна: механізм формування та функції

На конкурентному ринку товарів саме покупець через систему цін визначає, що виробляти. Щоб зрозуміти, як це відбувається, розглянемо механізм взаємодії попиту і пропозиції на ринку товарів та послуг.

Попит – це платоспроможна потреба людей, тобто потреба, забезпечена грішми. Величина попиту – це кількість товару чи послуги, яка буде придбана за певної ціни, за певний період часу.

Чим менша ціна товару, тим більшим є обсяг попиту, і навпаки, чим вища ціна, тим менше знайдеться покупців на даний товар, ця зворотна залежність між ціною товару та обсягом попиту на нього називається законом попиту.

Якщо на абсцисі позначити кількість товару Q, який купується на ринку, а на ординаті – рух ціни Р, то вийде такий графік

З алежність між ціною і обсягом попиту можна зобразити графічно.

Крива попиту

Крива D відображає зворотну залежність між ціною товару та обсягом попиту на нього.

Нецінові фактори попиту

Попит може змінюватися і під дією нецінових факторів, таких як: зміни в грошових доходах населення.; зміни в структурі населення. зміни цін на інші товари,

економічна політика уряду. зміна переваг споживачів під впливом реклами, моди та ін.

Зміна величини попиту – рух уздовж кривої попиту під дією зміни ціни і зміна самого попиту – зсув кривої під впливом нецінових факторів.

Пропозиція. Закон пропозиції Пропозиція – це та кількість товарів та послуг, які виробляються і продаються на ринку. Ринкова пропозиція визначається бажанням і здатністю продавців надавати товари для продажу на ринку.

Величина пропозиції – це та кількість товару, яка буде запропонована для продажу за даної ціни, за певний період часу. Залежність між ціною і величиною пропозиції вже не зворотня, а пряма. Закон пропозиції передбачає, що по мірі збільшення цін виробники пропонують до продажу більшу кількість товару, а по мірі їх падіння – меншу.

Крива пропозиції

Графічно дана залежність зображена так: (абсциса позначає кількість товару Q, доставленого на ринок; ордината – рух ціни Р). Криву S називають кривою пропозиції.

До нецінових факторів пропозиції належать: зміна витрат виробництва в результаті технічних нововведень, збільшення пропозиції незалежно від цін у зв’язку з виходом на ринок нових фірм; зміна цін на інші товари, які приводять до переливу ресурсів.

Рівновага попиту і пропозиції

Якщо накласти один на один два графіки, які позначають попит і пропозицію одного й того ж товару, отримаємо графік, який показує одночасну поведінку попиту і пропозиції даного товару. В якійсь точці дві криві перетинаються (див.рис.3)

У точці зустрічі Е попит кількісно дорівнює пропозиції (Q1) і ціна Р1 виступає як врівноважена ціна, або ціна рівноваги.

Рівновага попиту і пропозиції

Якщо накласти один на один два графіки, які позначають попит і пропозицію одного й того ж товару, отримаємо графік, який показує одночасну поведінку попиту і пропозиції даного товару. В якійсь точці дві криві перетинаються (див.рис.3)

У точці зустрічі Е попит кількісно дорівнює пропозиції (Q1) і ціна Р1 виступає як врівноважена ціна, або ціна рівноваги.

Р инкова рівновага За більш високої ціни Р₂ виникає надлишок пропозиції над попитом (дорівнює по величині відрізку АВ).Цей надлишок у результаті конкуренції продавців буде сприяти зниженню ціни.ЗА ціни нижчої, ніж рівноважна (Р₃), попит перевищує пропозицію (відрізок CF). У цьому випадку надлишок попиту і конкуренція покупців будуть штовхати ціну вгору. Лише в точці Е досягається рівновага сил і стійка ціна,яка може У стані рівноваги попит і пропозиція збігаються. Саме тому в стані економічної рівноваги господарюючий суб’єкт – чи то окремий виробник, фірма чи покупець – не має стимулів до зміни своєї економічної поведінки, тому в точці рівноваги економічний рух припиняється.

Для того, щоб він почався знову, повинні змінитися зовнішні умови – рівень цін, технологія, очікування і переваги виробників чи споживачів. Звичайно рівність попиту і пропозиції – це теоретична абстракція, оскільки в реальній господарській практиці таке співпадіння буває дуже рідко. Але саме ця абстракція дозволяє виявити найбільш важливі закономірності функціонування ринкового механізму.

Ціна встановлюється як загальне для попиту і пропозиції середнє значення ціни певного товару за умови збалансованості абсолютних потенційних значень пропозиції та попиту. Останнє важливо підкреслити, адже будь-яка ціна товару на ринку фактично фіксує співрозмірність актів купівлі-продажу.

Значення ціни в усіх точках незбалансованого співвідношення попиту і пропозиції на ринку є рухливими величинами. Ціна товару зумовлюється характером і величиною нерівності між попитом і пропозицією. Так, для всіх значень співвідношення попиту і пропозиції, що лежать нижче точки рівноваги, напрям руху ціни визначається перевищенням плаоспроможного попиту над пропозицією. У цьому випадку обмежена пропозиція товару на ринку і незадоволена дійсна потреба в ньому створюють конкуренцію. Найдієвішим аргументом у конкуренції покупців є більш висока ціна, пропонована за товар. За цих обставин ціна має підвищуватися, стимулюючи розширення пропозиції товару на ринку. Чим більше було абсолютне значення дефіциту товару на ринку, тим швидше зростатиме ціна.

Протилежна тенденція руху є характерною для ринкової кон’юктури, що визначається надлишковою пропозицією товарів. Пануючим фактором зміни ціни товару є перенасичення ринку товарами певного виду, які не знаходять збуту. Цінова конкуренція продавців товару веде до зниження ціни і розширення за рахунок цього платоспроможного попиту.

Отже, ціна пропозиції та ціна попиту, що формуються під дією законів попиту та пропозиції, зустрічаються на ринку, щоб знайти деяку середню величину ціни – ринкову ціну товару. Важливим є також фактор розвитку інфляції, яка спричиняє зростання цін на всі товари