34. Суть підприємництва, умови його існування. Функції підприємця

Ринкова економіка неможлива без діяльності окремих економічних суб’єктів, насамперед підприємців, які здійснюють свою діяльність для створення економічних благ і послуг, що задовольняють водночас і суспільні потреби, і власні матеріальні інтереси.

Підприємець – це той, хто за допомогою все новіших і новіших комбінацій факторів виробництва, їх властивостей здійснює реалізацію нововведень і тим самим забезпечує економічне зростання.

Підприємництво – це ініціативна, самостійна діяльність осіб або підприємства, спрямована на отримання прибутку, здійснювана на свій страх і ризик під особисту майнову відповідальність. Підприємництво допускається в будь – якій галузі господарської діяльності, не забороненій законом: промисловості, сільському господарстві, торгівлі, побутовому обслуговуванні, видавничій, банківській і консультаційній діяльності, у сфері операцій з цінними паперами тощо.

Підприємництво – ініціатива людей в господарській діяльності, спосіб організації економічних сил;

• ініціативна, самостійна господарська діяльність людей, направлена на отримання прибутку шляхом організації та використання ресурсів з метою виробництва та реалізації товару.

Функції:

• ресурсна – реалізується в мобілізації капіталу, трудових та матеріальних, інформаційних ресурсів;

• організаторська;

• творча – пошук нових рішень.

Умови:

• наявність відповідних майнових прав на умови і результати виробництва (підприємець повинен обов”язково бути власником виробничого продукту та доходу, капіталу та землі);

• певне економічне, правове та політичне середовище;

• певна самостійність при виборі виду господарської діяльності, визначення цін, розпорядження отриманими прибутками;

• певні правові гарантії: юридичний захист, державний арбітраж, законодавче забезпечення свободи конкуренції тощо;

• повна економічна відповідальність за результати діяльності;

• етика підприємництва.

Суб’єкти підприємницької діяльності:

• приватні особи – організатори одноосібної та великої економічної діяльності;

• Група юридичних або фізичних осіб пов’язаних між собою договірними відносинами та економічними інтересами

• Держава в особі відповідних органів.

Будь-яка економічна діяльність має бути доцільною. Метою підприємницької діяльності є максимізація доходу в результаті спрямування зусиль підприємця на певний об’єкт.

Об’єкт підприємництва – сукупність певних видів економічної діяльності, в межах якої шляхом комбінації ресурсів підприємець домагається максимізації доходу.

Принципи підприємницької діяльності:

1. Орієнтація на запити, смаки та уподобання споживачів;

2. Прагнення бути на вістрі подій, що відбуваються на інноваційній сфері економіки, застосувати найновіше першим;

3. Максимальне використання конкурентних переваг;

4. Дотримання принципів ділової етики;

5. Постійний творчий пошук.

Ознаки підприємництва: самостійність, новаторство, ініціатива, творчість, ризиковість, відповідальність, діловитість.

Типи підприємців у сучасній економіці:

• Підприємець-власник;

• Підприємець-орендар, який купує на певний час право користування землею, приміщенням, тощо;

• Підприємець-мененджер – володіє часткою власності не до початку економічної діяльності, а згодом. Це стимулює його до ефективного управління не своїм капіталом.

Підприємництвом можуть займатися окремі громадяни, колектив людей (підприємство), держава. Можна виокремити три основні форми підприємництва: індивідуальне, колективне, державне.

Індивідуальне підприємництво спрямоване на отримання особистого доходу або прибутку. Індивідуальний підприємець працює від свого імені і на свій страх і ризик. Він несе повну і необмежену відповідальність за результати своєї діяльності всім своїм майном, а в критичних ситуаціях воно може бути навіть втрачено.

У колективному підприємництві господарські операції здійснюються колективним суб’єктом. Для цього утворюється підприємство (товариство).

Державне підприємництво пов’язано з існуванням у кожній країні державного сектора. Його утворюють підприємства, що перебувають або повністю у власності держави, або під його контролем завдяки володінню контрольним пакетом акцій.