- •1.Предмет політичної економії та її місце в системі економічних наук.
- •2. Виникнення та етапи розвитку політичної економії: основні школи і течії.
- •3.Методи політичної економії. Її закони, принципи, категорії та функції
- •4.Економічні потреби суспільства, їх сутність та класифікація
- •5. Закон зростання потреб і соціально-економічна ефективність виробництва
- •6. Взаємозв'язок потреб, виробництва і попиту
- •7. Економічні інтереси - рушійна сила соціально-економічного розвитку
- •8. Виробництво та його основні чинники.
- •9. Економічні ресурси та їх обмеженість.
- •10. Проблема економічного вибору. Межа економічних можливостей.
- •11. Соціально-економічний устрій суспільства. Економічна система: її сутність та структурні елементи.
- •12. Економічні відносини як елемент економічної системи. Види економічних систем
- •Традиційні економічні системи ґрунтуються на звичаях, обрядах тощо, які завжди передавались від покоління до покоління.
- •13. Власність як економічна категорія. Історичні типи та форми власності
- •14. Натуральна форма організації виробництва. Сутність і риси натурального господарства та його історичні межі
- •15. Товарна форма організації суспільного виробництва. Проста й розвинута форми товарного виробництва
- •16. Товар та його властивості. Вартість (цінність): альтернативні теорії.
- •17. Виникнення та розвиток грошових відносин. Суть та функції грошей.
- •18. Грошовий обіг та його закони. Сталість грошового обігу.
- •20Попит і пропозиція. Ринкова рівновага. Ринкова ціна: механізм формування та функції
- •21Конкуренція та її сутність. Функції та форми конкуренції
- •Трудові відносини: сутність, структура
- •Заробітна плата: сутність, форми та організація
- •25. Сутність та економічне значення витрат виробництва. Теорії витрат виробництва
- •26. Економічні і бухгалтерські витрати та їх структура. Валові, середні та граничні витрати
- •27. Прибуток як економічна категорія. Норма прибутку та чинники, що на неї впливають
- •28. Домашнє господарство як суб’єкт ринкових відносин. Місце домогосподарств в кругообігу продуктів, ресурсів і доходів.
- •29. Доходи та витрати домогосподарств. Розподіл доходів
- •31. Попит і пропозиція. Ринкова рівновага. Ринкова ціна: механізм формування та функції
- •32. Конкуренція та її сутність. Функції та форми конкуренції. Конкуренція і моделі ринків
- •33. Інфраструктура ринку та її основні елементи
- •34. Суть підприємництва, умови його існування. Функції підприємця
- •36. Капітал підприємства та його кругообіг
- •37. Аграрне виробництво – особлива сфера вкладення капіталу. Земельна рента та її форми. Ціна землі.
- •38. Капітал у сфері обігу. Торгівельний прибуток.
- •Вступ торгового капіталу в процесу реалізації товарів служить підставою для участі його в поділі загальної маси прибавочної вартості й одержанні торгового прибутку.
- •39. Позичковий капітал та позичковий процент
- •40. Суспільне відтворення: сутність та види. Просте та розширене відтворення
- •41. Суспільний продукт і його форми. Методи обчислення суспільного продукту
- •42. Валовий внутрішній продукт. Чистий національний продукт та національний дохід
- •43. Національне багатство і його структура.
- •44. Економічний розвиток та економічне зростання.
- •45. Економічні цикли: сутність, види. Економічні кризи
- •46. Зайнятість: сутність і форми. Зайнятість та відтворення сукупної робочої сили
- •47. Неповна зайнятість та рівень безробіття. Види і форми безробіття
- •48. Господарський механізм , його сутність та елементи. Господарський механізм: система управління економікою
- •49. Державне регулювання суспільного відтворення та його форми. Планування і програмування
- •50. Держава як суб’єкт економічних відносин. Економічні функції держави
- •Держава створює юридично - інституціональні засади ринкової економіки
- •51. Економічна система сучасного капіталізму.
- •52. Соціалістична економічна система та її еволюція
- •54. Роздержавлення і приватизація у постсоціалістичних країнах
- •55. Світове господарство: його сутність та структура. Міжнародний поділ праці та спеціалізація
- •56. Міжнародна торгівля в системі міжнародного господарства
- •57. Міжнародний рух капіталу
- •58. Міжнародні валютно-фінансові відносини
- •59. Причини виникнення та сутність глобальних проблем
- •60. Основні глобальні проблеми сучасності. Класифікація глобальних проблем
60. Основні глобальні проблеми сучасності. Класифікація глобальних проблем
Виникнення гло-бальних проблем пов'язане як з конкретною сферою життєдіяль-ності суспільства, так і з конкретним соціально-економічним сере-довищем, де реалізується та чи інша сфера діяльності людей.
У цілому глобалістика як самостійна галузь знань про найза-гальніші, планетарні проблеми сучасного і майбутнього розвитку людської цивілізації перебуває в процесі становлення.
Проблеми взаємовідносин людини і суспільства з природою і самих суспільних відносин класифікують як глобальні, якщо: а) вони мають загальносвітовий характері тобто стосуються інтересів усіх або значної групи держав; б) нерозв'язання їх викликає загрозу людству, регрес в умовах життя людей, у розвитку продуктивних сил; в) вони потребують невідкладних і рішучих дій на основі ко-лективних і скоординованих зусиль світового товариства. Глобаль-ність - не географічне поняття. Вона означає, що подібні пробле-ми стосуються інтересів усіх класів і верств населення, усіх країн і народів планети, впливають на всі сфери суспільного життя і від-биваються певною мірою на стані справ у всіх районах планети.
За такими ознаками глобальні проблеми поділяють на три сфери дії. Дй першої сфери належать проблеми, які виникають у сфері взаємодії природи і суспільства. Серед них: надійне забезпечення людства сировиною, енергією, продовольством тощо, збереження природного навколишнього середовища, освоєння ресурсів Світо-вого океану, оволодіння космічним простором. Витоки цих про-блем закладені в тенденціях і закономірностях розвитку світових продуктивних сил, які сприяють як розширенню можливостей за-доволення потреб людини в засобах існування, так і зростанню старих потреб і виникненню нових. Особливість переростання цих проблем у глобальні полягає в тому, що сьогодні, як ніколи раніше, споживання ресурсів, що відновлюються і що не відновлюються, досягло величезних масштабів і характеризується тенденцією до подальшого зростання. Виникла ситуація, коли з найбільшою гос-тротою виявилася суперечність між потребами суспільства в при-родних джерелах існування і можливостями природи задовольни-ти ці потреби. Відносна обмеженість природних ресурсів робить необхідним пошук радикальних рішень проблеми, що склалася, у світовому масштабі.
До другої сфери належать проблеми суспільних взаємовідносин, а саме: відносин між державами різних економічних устроїв, подо-лання економічної відсталості багатьох країн світу, локальні, регіо-нальні та міжнародні кризи тощо. На перший план серед них ви-йшла проблема регіональних конфліктів, у тому числі і в державах, що переходять до ринкових відносин. Про це свідчать події у ко-лишньому СРСР, колишній Югославії, на Близькому Сході тощо. Важливою залишається на цьому фоні проблема відвертання за-грози застосування ядерної зброї. У розв'язанні цієї проблеми за-інтересовані не тільки держави, які мають ракетно-ядерний потен-ціал, а й народи усієї планети. Тільки спільними зусиллями можна відвернути загибель людської цивілізації.
Третя сфера - розвиток людини, забезпечення її майбутнього. Вона охоплює передусім проблеми пристосування сучасної люди-ни до умов природного і соціального середовища, що змінюються під впливом науково-технічного прогресу, питання сучасної урба-нізації, боротьби з епідеміями і тяжкими захворюваннями (серце-во-судинними, онкологічними, СНІДом). Проблему людини і її май-бутнього вчені розглядають як таку глобальну проблему, в якій концентруються і багаторазово підсилюються всі інші проблеми людського співжиття. ,
Класифікація глобальних проблем за сферами дії не означає, що вони відокремлені одна від одної. Межі між сферами часто ма-ють умовний характер, а окремі глобальні проблеми зумовлені про-цесами, що е результатом взаємодії, скажімо, не тільки природи і суспільства, а й взаємовідносин між державами. Наприклад, продо-вольча криза в цілому ряді малорозвинутих країн є результатом не тільки їхнього внутрішнього розвитку, а й специфічного поділу праці у світовій системі господарства, дисгармонії світових господар-ських зв'язків. Та до якої б сфери не належала та чи інша глобаль-на проблема, вона має свої форми суперечностей, диспропорцій та функціональної незбалансованості.
Кожна глобальна проблема є об'єктивною за своїм характером і має матеріальну основу. Процеси інтернаціоналізації господар-ського життя, науки, культури і політики визначають зростання взаємозв'язку окремих ланок світового господарства, взаємозалеж-ності держав і тим самим становлять основу для можливості глоба-лізації окремих проблем людської цивілізації. При наявності супе-речності між: світовим економічним розвитком і соціальним про-гресом людства виникають об'єктивні причини для перетворення можливості глобалізації на її реальність, тобто появи глобальних проблем. Наприклад, розв'язавши коло великих проблем у галузі функціональних і прикладних досліджень, техніки і технології, науко-во-технічний прогрес водночас зумовив появу комплексу нових потреб, поставив нові завдання, які в умовах високого ступеня інтер-націоналізації господарського життя набули глобального характе-ру. З розвитком НТР гостро постала проблема охорони навколиш-нього середовища, невідкладного розв'язання потребує проблема сировинних джерел та ін.
Крім того, на прояв і загострення глобальних проблем вплива-ють реальні конкретно-історичні умови. Без урахування соціаль-них факторів, специфіки суспільного устрою окремих держав не-можливо до кінця з'ясувати суть і джерела цих проблем.