- •Теоретичні питання з дисциплини «Методика навчання української мови» методика викладання української мови як педагогічна наука.
- •Методика навчання грамоти.
- •Психологічні і лінгвістичні основи методики навчання грамоти.
- •Історія методів навчання грамоти.
- •Звуковий аналітико-синтетичний метод.
- •Методи навчання украънської мови
- •Методика опрацювання елементів синтаксису в початкових класах
- •Методи і прийоми вивчення лексикології у школі
- •Лінгводидактичні основи методики роботи над словом.
- •Робота над засвоєнням лексичного значення слова
- •Робота над усвідомленням прямого і переносного значення слова, багатозначністю й омонімією
- •Робота над синонімами і антонімами.
- •Вивчення антонімів
- •Методика вивчення морфемної будови слова
- •Система вивчення іменника
- •Система вивчення прикметника
- •Система вивчення дієслова
- •Система вивчення займенника
- •Методика вивчення фонетики і графіки
- •Методика навчання орфографії
- •Методика читання
- •Методика класного читання.
- •Методика ознайомлення з новим твором.
- •Особливості вивчення творів різних жанрів
- •Методика проведення позакласного читання
- •Робота з зв*язним мовленням
- •Практичні питання з дисциплини «Методика навчання української мови» доберіть вправу на вивчення літери б
- •Доберіть вправу на вивчення поняття «словосполучення»
- •Доберіть вправу на вивчення поняття «речення»
- •Доберіть вправу на вивчення поняття «текст»
- •1, 2 Уроки
- •3 Урок.
- •4, 5 Уроки
- •6 Урок.
- •6,7,8 Уроки
- •Доберіть вправу на вивчення елементів лексики
- •Доберіть вправу на розкриття лексичного значення слова.
- •Доберіть вправу на усвідомлення прямого і переносного значення слова
- •Доберіть вправу на вивчення синонімів
- •Доберіть вправи на вивчення антонімів.
- •Доберіть праву на вивчення кореня.
- •Доберіть вправу на вивчення префіксу.
- •Доберіть вправу на вивчення суфіксу.
- •Доберіть вправу на вивчення системи іменників.
- •Доберіть вправу на вивчення системи прикметника.
- •Доберіть вправу на вивчення системи дієслова.
- •Вправи на вивчення займенника
- •Вправи на вивчення теми “займенник”.
- •Вправи на вивчення орфографії.
- •Урок української мови в 3 класі
- •Хід уроку
- •4. Складалочка.
- •5. Завдання з конверта.
- •План – конспект уроку з рідної мови
- •3(2) Клас
- •Вправи на удосконалення навички правильного читання.
- •Вправи на удосконалення навички швидкого читання.
- •1. Таблиці Шульте
- •2. Гра "Знайди пеньок". Використовую таблиці:
- •Вправи спрямованi на формування умінь свідомого читання
- •Вправи спрямованi на навички виразного читання
- •Вправа на розвиток усного мовлення
- •Вправи на розвиток писемного мовлення
- •Теоретичні питання з дисциплини « Методика навчання української літератури» методика літератури як окрема наука
- •Зв*язок методики початкової літературної освіти з іншими дисциплінами
- •Актуальність проблеми методики початкової літературної освіти
- •Функції літератури як мистецтва.
- •Художній твір як предмет вивчення в початковій школі
- •Читання як мовленнєва та естетична діяльність
- •Психологічні засади формування навички читання
- •Новоутворення дошкільного і молодшого шкільного віку та специфіка дитячого сприйняття.
- •Літературний розвиток дитини як основна мета навчання літературі у початковій школі.
- •Поняття «літературний розвиток».
- •Методика виявлення рівня сприйняття художнього твору
- •Зміст початкової літературної освіти в умовах варіативного навчання
- •Стилістичний аналіз тексту
- •Принципи організації та структура уроку читання на кожному етапі уроку
- •Практичні питання з дісциплини «Методика навчання української літератури» основні етапи роботи над художнім твором.
- •Хід уроку
- •Фізкультхвилинка
- •V. Підсумок уроку.
- •VI. Домашнє завдання.
- •Етапи роботи над віршем
- •Покажемо, як практично використовувати ці рекомендації на прикладі читання вірша т.Г.Шевченка “Садок вишневий коло хати”.
- •Етапи роботи над казкою.
- •Етапи роботи над байкою.
- •Хід уроку
- •V. Вивчення нового матеріалу.
- •Фізкультхвилинка
- •VI. Підсумок уроку.
- •VII. Домашнє завдання.
- •Етапи роботи над картиною:
- •Розкрийте прийоми аналізу художнього твору
- •Доберiть творче завдання для роботи над оповiданням.
- •Доберіть творче завдання для роботи над віршем
- •Доберіть творче завдання для роботи над байкою
- •Доберіть творче завдання для роботи над малими фольклорними жанрами
- •Доберіть творче завдання для роботи над картиною.
- •Читання ланцюжком.
- •Читання за особами.
- •Читання «буксир».
- •Читання хором.
- •Розкрити вид читання «читання про себе»
- •V. Робота над новим матеріалом.
- •1. Слухання казки смисловими блоками.
- •В читель (1,2 та 3,4 абзаци) с ильніший учень (5,6,7 абзаци) Читання про себе (до кінця)
- •Розкрити вид читання «вибіркове»
- •Розкрийте методи та прийоми підвищення техніки читання.
- •Надайте характеристику основних якостей читання
- •Розкрийте прийоми роботи над казкою: інсценізація, драматизація
- •Розробка уроку в початкових класах по темі: "Казки"
- •I.Організація класу. Привітання.
- •II.Створення проблемної ситуації.
- •IV. Написання кличок тварин з великої букви.
- •V.Робота у групах.
- •VI.Робота у зошитах з мови.
- •VII.Робота у групах. Методика "Кубування".
- •VIII. Підсумок уроку
- •Сформулюйте мету і завдання позакласного читання
Практичні питання з дісциплини «Методика навчання української літератури» основні етапи роботи над художнім твором.
Для досягнення кінцевого результату уроків ознайомлення з новим матеріалом застосовуються різні види робіт, що формують усвідомлене читання. Методика виділяє такі види опрацювання тексту, які воднораз визначають послідовні дії вчителя на цих уроках: а) підготовка учнів до сприймання твору; б) перше читання твору; в) бесіда після першого читання з метою перевірки враження і усвідомлення змісту прочитаного; г) повторне читання для поглибленого осмислення тексту і читання за частинами; д) аналіз зображувальних засобів з виявленням мотивів поведінки героїв і оцінкою їх дій; е) складання плану прочитаного; є) переказування прочитаного; ж) узагальнююча (підсумкова) бесіда, що ставить за мету — закріпити розуміння теми, ідеї твору, його значення в пізнаванні оточуючої дійсності. Робота над виразністю читання триває протягом усього уроку: початкове читання настроює дітей на усвідомлення особливостей твору і розуміння головної думки; впродовж наступних етапів іде процес освоєння виразного прочитування тексту.
Види дій добираються залежно від класу, особливостей тексту і мети уроку. Це означає, що не обов'язково на кожному уроці запроваджувати весь обсяг робіт. Так, не щоразу в 3 і 4 класах учитель вдається до детальної, розгорнутої підготовчої роботи для сприймання тексту; не всяка тема уроку дає матеріал для складання плану чи поділу твору на частини. Методика не визнає стабільності у послідовному розміщенні їх протягом уроку. Можуть мінятися місцями читання за частинами і складання плану, переказ прочитаного і читання за частинами. Звідси висновок про припустимість змінювати послідовність етапів уроків. Незмінними залишаються лише дві дидактичні вимоги.
Перша: пояснення нового матеріалу повинно йти: а) від цілісного сприймання тексту, б) через осмислення його, в) до формулювання свого ставлення до описуваного.
Ці три етапи уроку читання ряд учених-методистів вводять у своєрідну формулу: первинний синтез (ознайомлення учнів із змістом твору) — аналіз (встановлення причиново-наслідкових зв'язків у розвитку сюжету твору, аналіз його художніх засобів) — вторинний синтез (узагальнення, оцінки твору, визначення його ідейного змісту).
Друга: застосовуючи різноманітні види робіт, добирати найбільш результативні для досягнення мети уроку. Введення їх диктується темою уроку, жанром твору, ступенем підготовки дітей, класу. До кожного уроку вчитель здійснює раціональний вибір видів роботи, визначає логічно обґрунтовану Його будову.
Підготовка до сприймання твору
Проведення підготовчої роботи до сприйняття тексту зумовлюється рядом причин. Діти не зрозуміють змісту твору, якщо їм не відомі історичні обставини, в яких вибувалися описувані події. Зміст твору не дійде до свідомості учнів і через нерозуміння слів, що трапляються в ході опису відповідних подій. Це можуть бути історизми, архаїзми, наукові терміни, рідковживані фразеологічні звороти тощо. Усе це змушує включити до плану уроку підготовку дітей до сприймання відповідного тексту.
Однак потреба підготовчої роботи перед читанням твору викликається не тільки переліченими практичними вимогами — підготувати їх до розуміння описуваного. У її проведенні вчитель виходить з необхідності відповідно настроїти учнів на слухання — зацікавити зображуваним, створити грунт для емоційного сприймання подій.
Щоб готувати учнів до усвідомлення тексту, можна застосовувати різні види роботи, в тому числі розповідь учителя, бесіду, вільне висловлювання учнів з приводу розглядуваної теми на основі власного досвіду, спогади про бачене в музеї, під час екскурсії на ферму, фабрику, лінгвістичні ігри.
Розповідь учителя необхідна тоді, коли у дітей немає знань, які б дозволили їм зрозуміти прочитане. Найчастіше учительське слово потрібне, якщо оповідь у творі пов'язана з історичними подіями. Наприклад, доречним буде вступне слово перед читанням тексту «Древній Київ» Н. Забіли.
Бесіду іноді доцільно поєднувати з розповіддю.
Вільне висловлювання учнів доречно застосувати, коли предмет чи явище, про які йдеться, відомі дітям. Для таких висловлювань придатні теми про Міжнародний жіночий день, про Перше травня. Приводом для застосування вільних висловлювань можуть стати й інші теми.
У підготовці до читання словникова робота здійснюється лише в одній формі — поясненні нових для дітей слів. Справді, учневі 2 класу стане незрозумілою розповідь про прапор Перемоги, якщо для них загадкою залишуться слова «рейхстаг», «символ», «фашизм». Тож перш ніж читати твір С. Алексєєва «Прапор Перемоги», слід пояснити смисл кожного із слів. Можливо, не завадить дати тлумачення російського слова «рибалка» і українського «рибалка», щоб діти не змішували, а розрізняли їх значення.
Мета лінгвістичних ігор — зацікавити дітей образністю мови, підготувати їх до емоційного сприймання тексту. Лінгвістична гра застосовується лише при підготовці до читання художніх творів, зокрема віршів.
На цьому етапі уроку вчитель дістає змогу використати наочність. Методика рекомендує демонструвати дітям портрети письменників, історичних осіб, героїв воєн, репродукції картин. Можливі й інші варіанти наочності, зокрема музичний супровід, демонстрація діафільмів.
Однак етап підготовки класу до читання не обов'язковий для кожного уроку читання. Якщо урок є продовженням теми, то немає потреби проводити розгорнуту бесіду чи розповідь, а досить лише послатися на те, про що минулого разу почали читати.
Перше читання твору і перевірка сприймання прочитаного
Не треба доводити, що читання твору вчителем повинно бути зразковим. Це вимагає попередньої підготовки до виразного, розміреного читання. Мета такого читання — донести до свідомості дітей ідею твору, його змісті справити емоційний вплив на їхні почуття. Учитель повинен не тільки показати взірець дохідливого читання, а й бути зразком декламатора й оповідача. Перефразовуючи слова О. С. Пушкіна, про вчителя можна сказати, що його приклад — наука іншим, тобто учням. Методика рекомендує: вірші, байки не читати за читанкою, а декламувати напам'ять, казки не тільки читати, а й переказувати близько до тексту. Ідеться ж бо про таке ознайомлення дітей з таким жанром народної творчості, який захоплює їх задумом, подіями, художністю. Для цього придатна і розповідь, і декламація.
Твір читається повністю для створення у слухача цілісності сприймання. Ця вимога має особливе значення при читанні художніх творів. На основі повністю прослуханого твору учні створюють цілісне уявлення про змальовану картину. Тільки в тому випадку, коли розмір твору не вкладається у межі уроку, як-от оповідання «Перебите крило» Є. Гуцала, «Солдатський син» Ч. Айтматова, читання їх припустимо розривати. Доцільно робити це на тому місці, яке викличе у дітей інтерес до його подальшого слухання.
Первинне сприймання твору піддається перевірці запитанням які можуть бути різного характеру, зокрема й такі: Про що ведеться розповідь у творі? Що нового ми дізналися з прочитаного? Що вас зацікавило в творі? Чи сподобався вам герой твору? Немає потреби ставити одразу всі запитання. Одного запитання іноді достатньо, щоб учитель зрозумів, як йому будувати подальшу розмову. Можна ставити запитання, якими перевіряється розуміння твору. Так, після слухання тексту оповідання В. Чухліба «Золотий дощ» правомірно звернутися до класу так: «Які події змальовані в оповіданні?»
Робота над перечитуванням тексту
Ознайомлення з твором і перевірка розуміння прочитаного створюють грунт для подальшого поглибленого його розбору, який здійснюється різними шляхами для досягнення кінцевої мети: виробити навички вдумливого читання твору. Після цих етапів іде повторне прочитування тексту. Його проводять і вголос, і про себе. Одну з цих форм учитель обирає, враховуючи особливості твору і класу. На запитання: «Скільки разів слід повторно прочитувати текст?» — методика дає таку відповідь: вірші невеликого розміру повторно читаються повністю кілька разів, правомірно кілька разів прочитати й невеличку статтю. У цих випадках учитель користується можливістю попрацювати над удосконаленням навичок правильного і швидкого читання. Щоб націлити дітей на таке читання, можна запропонувати такого типу завдання:
Аналіз зображувальних засобів. Застосування цілісного аналізу
Аналіз змісту частин, встановлення їх основної думки слід поєднувати з розбором художніх засобів, у яких втілюється авторський задум. Розуміється, що не виключається також можливість на основі аналізу художніх особливостей твору розкривати і зміст частин.
Робота над художніми засобами диктується необхідністю глибше проникнути в задум твору і служить доказом того, що зміст твору не існує без його втілення в образи, які передаються словами, словосполученнями, реченнями, будовою твору. Виявлення ж образних засобів покликане служити базою для розширення словникового запасу. Учнів слід заохочувати до того, щоб знайдені ними художні прийоми і засоби використовувалися в усних переказах, вносилися до створюваних ними речень — відповідей на запитання, вводилися до пунктів плану. Набуте при читанні повинно переноситися в мовлення дітей, ставати елементом їх мовленнєвого арсеналу.
Навчання складати план прочитуваного
Цей елемент уроку передує переказуванню прочитаного. Складений план організовує процес відтворення змісту прочитаного. Але ж і робота над його складанням допомагає глибше усвідомити прочитане. У цьому його навчальний сенс.
Не всякий твір можна і слід використовувати для навчання складати план, і не до всякого твору необхідно вимагати створення плану. Цей етап вилучається з уроків читання ліричних творів, невеликих за обсягом статей. Немає потреби витрачати час на складання плану до творів зі складною композицією.
Навчання учнів складати план слід ґрунтувати на умінні поділити твір на частини. Це — важливий підготовчий етап до виділення пунктів плану. На цьому етапі виправдовує себе застосування малюнкового плану.
Роботу над малюнковим планом можна проводити по-різному. Ось кілька її варіантів. Перший: учитель звергає увагу до малюнків під текстом, наприклад, казки «Колосок», і запитує: «До яких частин казки ви віднесете кожен із малюнків?» Діти повинні відшукати відповідний текст і прочитати його. Другий: показати дітям кілька ілюстрацій до казки і запропонувати розмістити їх у порядку розгортання подій даної казки, а потім довести це читанням твору за частинами. Третій: роботу над малюнковим планом поєднати з розвитком творчої уяви, зокрема, передати у власних малюнках послідовність подій. Щоб обмежити кількість малюнків, учитель разом з учнями обговорює і встановлює пункти плану, їх втілення — це індивідуальна дитяча творчість, її вони можуть виявити, наприклад, аналізуючи російську казку «Лисичка». При читанні ж казки «Лисичка і Журавель» діти легко вкажуть, яку частину казки ілюструє малюнок, представлений у «Читанці»: Лисиця безнадійно заглядає у горнятко. Ілюстрацію до іншого пункту плану хай придумають самі учні.
Своєрідною підготовкою до виділення пунктів плану може стати формулювання заголовків до частин, на які автор поділив свій твір. Так, після ознайомчої роботи над оповіданням «Як Олексійкові вчитися набридло» (за С. Баруздіним) можна запропонувати учням дати заголовок кожній з виділених письменником частин. Не виключений варіант, що учні назвуть їх однотипне, а саме: «Розмова Олексійка з мамою» і «Розмова Олексійка з татом». З цим слід погодитись. Важливо, що учні усвідомлять можливість озаглавити частину. На створенні заголовків вони формуватимуть уміння будувати речення. А це теж цінно для уроків читання, які покликані розвивати учнівське мовлення.
Вимоги до плану: 1) усі його пункти повинні передавати логіку розгортання подій; 2) вони мають бути спрямовані на розкриття головної думки.
Пункти плану можуть оформлятися у вигляді двоскладних речень, як це показано вище. Доцільно пропагувати й інші типи формулювання пунктів плану, зокрема номінативними і питальними реченнями. План до твору В. Бороздіна «На рідній землі» може складатися з номінативних речень: 1. Кінець польоту. 2. Рідна земля. 3. Допомога космонавтові.
На уроці читання твору В. Сухомлинського «Батьків заповіт» можна спрямувати учнів на складання плану твору питальними реченнями на зразок: 1. Що сказав батько матері, Ідучи на фронт? 2. Чому плакали мати й Сергійко? 3. Які слова були в листі-заповіті батька? 4. Що сказав Сергійко у відповідь?
Застосування питальних речень як пунктів плану дає змогу активізувати роботу учнів. Питання змушують дітей шукати відповідні на них, у них виявляється послідовність викладу подій, їх взаємозв'язок. Але не можна зловживати ними.
Переказ прочитаного
Усю попередню роботу — ознайомлення з текстом твору, поділ його на частини і з'ясування думки кожної з них, нарешті, складання плану — слід вважати ефективною підготовкою до переказування прочитаного. Умінню дітей переказувати прочитане треба надавати великого значення.
Існують різні види переказування: дослівне, близьке до тексту; стисле, або коротке; творче. Що кожне з них дає? Дослівне не виявляє досконального розуміння тексту, але воно свідчить про те, що у свідомості учня залишилися блоки, запозичені з твору. Дослівне переказування дещо нагадує заучування напам'ять.
Повним, близьким до тексту переказуванням діти оволодівають на другому і третьому роках навмання. На четвертому році цей вид переказу не знімається. Але поряд з ним від четвертокласників треба вимагати уміння переказувати коротко.
Коротке переказування виявляє володіння мовленням: умінням зберігати логіку викладу, а також орієнтуватись в переконструюванні речень. Коротке переказування — один з елементів творчого переказування.
Види творчого переказування багатоманітні. Серед них: розповідь від першої особи, продовження розповіді. Якщо діти читають статтю, можна запропонувати їм скласти усне оповідання про предмет цього твору (наприклад, про вовка на основі кількох оповідань, з якими вони знайомі). Не завжди є необхідність переказувати тільки те, що прочитали. Добре, коли, прочитавши твір, учні згадають і розкажуть, що вони знають про автора твору. У цьому — сенс творчого переказування.
Переказ як елемент уроку не завжди обов'язковий. Короткі тексти переказувати не рекомендується.
Проведення узагальнюючої бесіди, встановлення ідейного змісту твору
Узагальнююча, або підсумкова, бесіда проводиться на завершення всієї попередньої роботи і спрямована на виявлення ідеї твору та з'ясування авторського задуму.
Шаблону в організації цього етапу уроку не повинно бути.
Конспект уроку читання (робота над художнім твором)
Тема уроку: Видатний письменник України Михайло Коцюбинський. Оповідання “Маленький грішник”
Мета уроку: Коротко ознайомити учнів з особистістю М.Коцюбинського, опрацювати зміст оповідання “Маленький грішник”, розкрити його тему, вчити учнів давати характеристику дійовим особам. Розвивати навички правильного, виразного читання, читання вголос і мовчки. Виховувати слухняність, чесність.
Обладнання: портрет М.Коцюбинського, твори письменника для дітей: “Харитя”, “Ялинка”, “Маленький грішник”, “Десять робітників”, казки “Два цапки”, “Дві кізочки”, “Івасик і Тарасик”; читанка 4(3), дошка.