
- •Основні питання
- •Предмет і функції філософії.
- •3.Філософія в Стародавній Індії, буддизм.
- •5.Іонійська філософія в Стародавній Греції.
- •6.Філософія Сократа.
- •7.Філософія Платона
- •9.Філософія Арістотеля, вчення про буття і про душу.
- •10.Суспільно-політичні погляди Арістотеля
- •Філософія ф.Аквінського.
- •Наукова революція хvіі ст. Та проблема методу пізнання. Механіцизм, раціоналізм, емпіризм.
- •Зародження філософії Нового часу. Ф.Бекон.
- •Філософія т.Гоббса. Його вчення про державу
- •Раціоналізм Декарта.
- •Філософія б.Спінози.
- •Філософія д.Локка.
- •Погляди ш.Монтескє
- •Французькі матеріалісти XVIII ст.
- •Англійська філософія XVIII ст. Д.Берклі і д.Юм.
- •Трансцендентальний ідеалізм і.Канта.
- •Етика і.Канта.
- •Філософія г.Гегеля.
- •Ідеалістична діалектика Гегеля
- •Антропологічний матеріалізм л.Фоєрбаха.
- •Філософія життя (а.Шопенгауер, ф.Ніцше).
- •Історичні умови виникнення марксизму
- •Сутність філософії марксизму
- •Марксизм в XX ст.
- •Матеріалістичне розуміння історії к.Маркса, його хиби та суперечності.
- •Утопічний характер "наукового соціалізму"
- •Особ-ті і осн напрямки світової філософії хх ст.
- •Психоаналіз з.Фройда. Неофройдизм.
- •Філософія екзистенціалізму
- •Буття і час в філософії Гайдеггера
- •Релігійна філософія XX ст. Неотомізм.
- •Тенденції оновленства в неотомізмі. Тейяр де Шарден.
- •Неопозитивізм (б.Рассел, р.Карнап)
- •Філософія науки (т.Кун)
- •46.Філософія науки (с.Тулмін)
- •Прагматизм.
- •Теорія цивілізації а.Тойнбі.
- •А.Тойнбі про причини загибелі цивілізацій
- •Франкфуртська школа. Неомарксизм (г.Маркузе)
- •Філософська герменевтика.
- •Сутність структуралізму
- •Аксіологія.
- •Філософські ідеї в культурі Київської Русі х-хііі ст.
- •Філософські ідеї в період формування української нації (хіv-хv ст.).
- •Філософські ідеї в період українського ренесансу. І.Вишенський. Острозький культурно-освітній центр. Полемісти.
- •Філософія в Києво-Могилянській Академії. Ф.Прокопович.
- •Філософія г.Сковороди.
- •Філософія п.Юркевича.
- •Погляди м.Костомарова.
- •Ставлення т.Г.Шевченка до релігії
- •Ставлення і. Франка до марксизму.
- •Світогляд л.Українки.
- •Соціально-політичні погляди м.Драгоманова.
- •Світогляд м.Гоголя
- •Професійна філософія в Україні в хіх ст.. (п.Лодій, о.Новицький, с.Гогоцький)
- •Погляди в.І.Вернадського.
- •Філософські погляди мислителів української діаспори (д.Чижевський, д.Донцов, в.Винниченко).
- •Філософія в Україні в XX ст.
- •Поняття буття. Форми буття.
- •Поняття природи. Природа і суспільство.
- •Проблема субстанції. Матеріалістичний та ідеалістичний монізм. Дуалізм.
- •Поняття матерії.
- •Рух, час та простір
- •Походження та сутність свідомості.
- •Свідомість і мова
- •Поняття суспільної свідомості, її структура.
- •Суспільна та індивідуальна свідомість.
- •Форми суспільної свідомості.
- •Сутність пізнання. Субєкт і обєкт пізнання.
- •Основні форми пізнання.
- •Істина, її концепції. Істина як процес.
- •Проблема критерію істини.
- •Методи теоретичного пізнання
- •Методи емпіричного дослідження.
- •Загальнологічні методи пізнання
- •Роль практики в процесі пізнання
- •Проблема людини в сучасній філософії.
- •Концепції походження людини.
- •94.Поняття суспільства. Закономірності суспільного розвитку
- •95.Теоретичні моделі суспільного процесу
- •96.Глобальні проблеми сучасності
- •97.Критерії суспільного прогресу. Поняття якості життя
- •98.Загроза екологічної катастрофи. Шляхи виходу з екологічної кризи
- •99. Проблеми періодизації історії суспільного розвитку
- •Додаткові питання
- •Філософія Фіхте
- •2.Філософія Шеллінга
- •3. Філософія Лейбніца
- •4.Поняття антиномій в філософії і.Канта.
- •Сутність пантеїзму.
- •Сутність феноменології Гуссерля
- •7. Сутність інструменталізму
- •8.Персоналізм
- •Поняття «соціальний характер» в філософії е.Фрома
- •10.Поняття «архетипу колективного несвідомого» в філософії к.Юнга.
- •11.Теорія «хвиль» е.Тофлера.
- •12.Соціально-політичні погляди г.Маркузе(1898-1979)
- •13.Свобода і відповідальність в філософії ж.-п.Сартра.
- •14.Філософія «абсурду» а.Камю
- •Семантична філософія.
- •Понятя інтуїції
- •Роль ідеології в розвитку суспільства.
- •Сутність догматизму та релятивізму.
- •19.Сутність деїзму.
- •20.Дві концепції простору і часу: абсолютна і реляційна.
- •Рушійні сили суспільного процесу.
- •Ф.Фукуяма про роль прагнення до визнання в суспільному розвитку
- •Роль людської діяльності в суспільному розвитку
- •Єдність чуттєвого і раціонального в процесі пізнання
- •Сутність принципу верифікації в неопозитивізмі
- •Сутність детермінізму
- •27. Соціально-політичні погляди н.Макіавелі.
- •28 «Відкрите» і «закрите» суспільство к.Попера
- •29. Крах «російського комунізму». Причини і наслідки
- •30. Тоталітарне суспільство і його риси
Суспільна та індивідуальна свідомість.
Суспільна свідомість як панування колективної розумової і емоційної установок, безперечно знижує активність і самодіяльність індивідуальної свідомості. Сила суспільної свідомості настільки велика, що індивідуальна свідомість, із слаборозвиненими самосвідомістю і рефлексією, може припинити свою роботу, підкоряючись колективним навіюванням, демагогії, стаючи жертвою колективного психозу. В таких умовах духовне життя індивіда як автономний творчий процес припиняється. Слід мати на увазі, що багато людей усвідомлюють свою неволю від суспільства, розуміють небезпеку втрати самототожності, індивідуальності, що криється в цій неволі. Існують різні способи «уникання» індивідуальної свідомості від диктату посередницького, масовидного, понадіндивідуального змісту суспільної свідомості. Так, деякі люди починають жити «подвійним» життям, в ситуації «роздвоєної» свідомості: ззовні демонструють ідентифікацію своєї свідомості з суспільною, всередині - думають; переживають те, що відбувається за своїми власними мірками і стандартами. Це - варіант «пасивної» свободи свідомості. Неможна забути, що існує і «активна» готовність індивідуальної свідомості до свободи. Вона може реалізуватись двома способами: або людина зважується зруйнувати існуючий соціальний порядок, переробити його у відповідності із своїм розумінням того, як повинно бути (сюди слід віднести революціонерів і реформаторів, що спрямовують свої зусилля на перетворення зовнішнього світу), або вона стає на шлях особистісного самоудосконалення, «просвітлення духовного зору», зводячи тим самим нанівець всі претензії суспільної свідомості нав’язати людині свій зміст Визначаючи індивідуальну свідомість головною цінністю, прихильники демократії і лібералізму повинні пам’ятати, що повної свободи індивідуальної свідомості від суспільної немає, бо кожний індивід формується в сфері реального, конкретного поділу праці, реальної держави з її інтересами, належить до визначеного етносу, нації, сповідує визначену релігію і т.д. Ці всезагальні форми людського існування супроводжуються появою у індивідів всезагального змісту їх духовного досвіду. Тому, поки існують держави, розподіл праці, нації, релігії і т.д., індивідуальна свідомість буде відтворювати в своєму змісті (в тій чи іншій мірі) зміст суспільної свідомості.
Форми суспільної свідомості.
буденна свідомість - це стихійний спосіб усвідомлення людьми свого досвіду повсякденного життя. Індивіди «повторюють» на рівні буденної свідомості зміст свого повсякденного буття, не використовуючи при цьому засобів і методів спеціальної пізнавальної діяльності. Вона не орієнтована на пошук істини; в ній безсвідомо протікають інтереси, потреби тієї чи іншої соціальної спільноти : класу, держави, нації і т.д. Тому буденна свідомість одного й того ж суспільства неоднорідна за змістом, що дуже чітко проявилося в теперішній російській дійсності. Суспільна психологія - це емоційно-переживаюче відношення людей до свого положення в суспільстві, яке виражене у формі відповідних почуттів і емоцій. Як і буденна свідомість, суспільна психологія формується стихійно в процесі повсякденного практичного життя людей.. В наші дні велика роль в психологічній обробці суспільної свідомості належить засобам масової інформації, і перш за все телебаченню.Стан почуттів і настроїв людей враховують і використовують всі лідери, які орієнтовані на ті чи інші соціальні перетворення. Правова свiдомість тісно взаємопов'язана з правовими нормами та законами увiдповiдностi з пануючими в суспiльствi уявленнями про законнicть, порядок, справедливicть. Свiй змicт правова свiдомiсть реалiзує насамперед в основних сферах життєдiяльностi суспiльства - соцiально-економiчнiй та полiтичнiй, там, де i вiдбувається процес формування правосвiдомостi, правової культури членiв суспiльства.Поведiнка, взаємовiдносини людей, як вiдомо, регулюються полiтичними, моральними i правовими поглядами. Знання особистiстю своїх прав та обов'язкiв дaє змогу