1. За формою нормативно-правових акті виділяють:

   1. конституційні акти

   2. законодавчі акти, які в свою чергу поділяються на:

кодифікаційні;

поточні;

звичайні.

3. підзаконні нормативно-правові акти, що поділяються на:

загальні;

відомчі;

місцеві;

локальні.

2. За терміном дії нормативно-правові акти поділені на:

   1. постійні;

   2. тимчасові.

3. За особливостями правового впливу поділяються на:

   1. зобов’язальні;

   2. уповноважуючи;

      Тема 5 * 4.Нормативно-правовий акт: поняття та види

   3. конкретизуючи;

   4. забороняючі.

Особливістю нормативно правових актів є їхня дія: прийняття нормативно правового акту націлене на закріплення норм права та на реальну його дію, тобто на поширення суспільних відносини.

Нормативно-правовий акт як не діє в свою чергу не має регулятивної цінності та обтяжує законодавчу базу держави тим саме мета прийняття документу не буде досягнута втілення положень нормативно-правового акту в життєдіяльності суспільства пов’язується з його дією.

Дія нормативно правового акту – це процес вступу в силу нормативно-правового акту, його поширення на територію та коло осіб, а також зміна і припинення нормативно правового акту.

Дія нормативно-правового акту – по-перше, визначає дієвість та ефективність правового регулювання; по-друге, визначає характер впливу права на суспільні відносини; по-третє, характеризує специфіку поширення нормативно-правового акту на певну територію та коло осіб; по-четверте, визначає часові межі дії нормативно правового акту.

Суб’єктам застосування та тлумачення права при розгляді будь якої практично-юридичної ситуації необхідно встановити особливості дії відповідного нормативно правового акту, а саме:

1. з якого та по який час, а також в якому режимі діє нормативно правовий акт (дія у часі);

2. на яку територію поширюється дія нормативно-правового акту (дія у просторі);

3. на яких осіб поширюється дія нормативно-правових актів (дія по колу осіб).

ДІЯ НОРМАТИВНО ПРАВОВОГО АКТУ У ЧАСІ – визначає часові межі дію акту та пов’язується із наступними положеннями:

1. моментом введення в дію нормативно правового-акту;

2. терміном на який прийнято нормативно правовий акт;

3. моментом припинення дії нормативно правового акту;

4. особливістю застосування тих чи інших положень в межах відповідних часових рамок;

5. можливість зворотної або переживаючої дії положень нормативно правових актів.

Пряма дія нормативно правового акту пов’язується із введенням його в дію та припиненням його дії. За загальним правилом введення в дію нормативно-правого акту здійснюється після його прийняття та оприлюднення або в момент який визначений в самому нормативно правовому акті у випадках коли є необхідним поетапне введення в дію нормативно правового акту, але у будь якому випадку не раніше моменту прийняття та оприлюднення.