- •Практична функція макроекономіки.
- •Об'єкт та предмет макроекономіки,
- •Моделювання як головний метод відображення фактичної поведінки економіки.
- •Сутність та основні категорії снр.
- •Макроекономічні показники: випуск, проміжна та кінцева продукція.
- •Валовий внутрішній продукт та методи його розрахунку.
- •Валовий національний дохід та валовий національний наявний дохід.
- •Індекс споживчих цін та індекс цін (дефлятор) ввп.
- •Види безробіття: фрикційне, структурне, циклічне. Повна зайнятість, неповна зайнятість, надмірна зайнятість.
- •Природний рівень безробіття та методи його вимірювання.
- •Неокласична модель ринку праці.
- •Кейнсіанська модель ринку праці.
- •Втрати від циклічного безробіття. Відставання фактичного ввп від потенційного ввп (розрив ввп). Закон Оукена.
- •Сукупний попит: сутність, графічна інтерпретація.
- •Цінові та нецінові чинники сукупного попиту. Вплив нецінових чинників на криву сукупного попиту.
- •Сукупна пропозиція у довгостроковому періоді: сутність, графічна та математична інтерпретація.
- •Сукупна пропозиція у короткостроковому періоді: сутність, графічна та математична інтерпретація.
- •Нецінові чинники короткострокової сукупної пропозиції: ресурсові ціни, продуктивність ресурсів, субсидії підприємствам і податки на підприємства.
- •Макроекономічна рівновага у моделі аd-аs: короткостроковий та довгостроковий аспект.
- •Механізм відновлення економічної рівноваги, шо порушується сукупним попитом, або сукупною пропозицією.
- •Пропозиція грошей. Сутність пропозиції грошей та грошові агрегати.
- •Грошова база та її компоненти: готівка і банківські резерви, обов'язкові і надлишкові резерви.
- •Грошовий мультиплікатор, коефіцієнт готівки, резервна норма. Мультиплікація грошової бази банківською системою.
- •Пропозиція грошей як функція процентної ставки. Крива пропозиції грошей.
- •Класичний підхід до функції попиту на гроші. Рівняння Фішера і кембріджське рівняння попиту на гроші.(117)
- •Кейнсіанська функція попиту на гроші. Попит на гроші і швидкість обертання грошей
- •Функція попиту на гроші м. Фрідмена.
- •Модель грошового ринку та механізм його врівноваження за різних умов: збільшення доходу, збільшення грошової бази, одночасне збільшення доходу і грошової бази.
- •Роль процентної ставки в економіці. Номінальна та реальна процентна ставка. Рівняння Фішера та ефект Фішера.
- •33. Інфляція: сутність, види, методи вимірювання.
- •34. Очікувана інфляція в теорії адаптивних і раціональних очікувань.
- •Сучасні уявлення про чинники інфляції.
- •Соціально-економічні наслідки високої інфляції.
- •Зв'язок між інфляцією і безробіттям у короткостроковому періоді на основі кривої Філіпса. Крива Філіпса та економічна політика.(77 м)
- •Доходи і витрати домогосподарств в моделі економічного кругообігу.
- •Особистий дохід, особистий наявний дохід і споживання
- •Роль заощаджень у споживанні. Вартість заощаджуваних грошей з урахуванням часового фактора.
- •42, Диференціація доходів та методи її аналізу: Крива Лоренца, децільний коефіцієнт, коефіцієнт Джині.
- •43, Кейнсіанська функція споживання. Середня та гранична схильність до споживання і заощаджень.
- •45, Функції споживання з урахуванням фактора часу. Теорія Фішера про міжчасовий вибір споживача.
- •46, Споживання у довгостроковому періоді: гіпотеза життєвого циклу та постійного доходу.
- •54Рівноважний ввп на основі метода "видатки- випуск" та його графічна інтерпретація.
- •55Рівноважний ввп на основі методу “Вилучення- ін”єкції” та його графічна інтерпретація.
- •57, Рецесійний розрив: сутність, графічна інтерпретація та кількісна визначеність.
- •58. Інфляційний розрив: сутність, графічна інтерпретація та кількісна визначеність.
- •59, Сутність економічного зростання та його показники. Екстенсивне та інтенсивне зростання економіки.
- •60,Економічне зростання та економічний розвиток.
- •62,Основні положення неокласичної теорії економічного зростання. Виробнича функція Кобба-Дугласа.
- •Не дискреційна фіскальна політика, вмонтовані стабілізатори. Ефект гальмування динаміки ввп.
- •Практична функція макроекономіки.
57, Рецесійний розрив: сутність, графічна інтерпретація та кількісна визначеність.
Рівновага в ек-ці може забезпечуватись в умовах повної або неповної зайнятості, на інфляційній основі або на основі стабільних цін. Це залежить від співвідношення між сукупними видатками і потенційним ВВП. Ідеальним є такий варіант, коли Сук. видатки = потенц. ВВП. Проте, як правило, Сук. видатків або не вистачає для закупівлі потенційного ВВП, або вони є надмірними щодо потенційного ВВП.
Перший варіант спостерігається в умовах неповної зайнятості. Якщо Сук. видатків не вистачає для закупівлі потенційного ВВП, то в ек-ці виеикає рецесійний розрив. Графічна інтерпретація рецесійного розриву подана на малюнку:
график
Потенційному ВВП (ВВПп) відповідають Сук. видатки на рівні Е2. Але фактично ек-ка витрачає Е1 ( Е2). ВВП факт. ВВПп. Це явище отримало назву рецесійний розрив. Графічно рецесійний розрив – це відстань по вертикалі між лініями Е1 і Е2. Кількісно рецесійний розрив – це величина, на яку сук. видатки мають початково (+ Е) , щоб ВВП факт до потенц. рівня. Оскільки в разі сук. видатків ціни можуть , то для обчислення рецесійного розриву використ. ф-лу приросту ВВП реального в умовах нестабільних цін :
+Сук.витр.=ВВП реальн / Мультиплікатор
Протилежний варіант має місце за умов повної зайнятості, коли сукупні видатки є надмірними порівняно з ВВПп. Тоді в ек-ці виникає інфляційний розрив.
58. Інфляційний розрив: сутність, графічна інтерпретація та кількісна визначеність.
Інфляційний розрив – це величина, на яку фактичні сукупні витрати повинні початково зменшитися, щоб усунути інфляційний надлишок за умов повної зайнятості.
Розрив носить назву інфляційного тому, що він викликає в економіці інфляційний надлишок ВВП. Величину інфляційного розриву (-∆СуВп) – необхідного початкового зменшення сукупних витрат – можна визначити за формулою (без врахування цінового фактору):
-∆СуВп = -∆ВВПі / Мв,
де -∆ВВПі – інфляційне зменшення ВВП за умов повної зайнятості (-∆ВВПі = ВВПп - ВВПф).
Графічно інфляційний розрив можна зобразити в наступному вигляді:
график
На графіку потенційний ВВП забезпечується при сукупних витратах на рівні СуВ2. Але фактично економіка витрачає більше – СуВ1. Отже має місце надлишок сукупних витрат (СуВ1>СуВ2). Тому фактичний надлишок ВВП номінально перевищує потенційний: ВВП1>ВВП2. Таке явище і називається інфляційним розривом.
Інфляційний розрив виникає у зв`язку з тим, що зростання сукупних витрат (сукупного попиту) не супроводжується адекватним зростанням вир-ва (сукупної пропозиції). В умовах, коли економіка досягла повної зайнятості, під-ва не можуть швидко відповісти на збільшення сукупного попиту відповідним збільшенням фактичних обсягів вир-ва. Для цього потрібен певний час. Єдиним природним наслідком у цьому випадку є зростання цін, тобто інфляція. Тому усунення інфляційного розриву викличе лише зменшення номінального ВВП без зміни реального ВВП.