11. Пропозиція грошей. Сутність пропозиції грошей та грошові агрегати.

Пропозиція грошей є реальною грошовою масою і визнач-ся за формулою: Пр^г=ГМ/Ц. Грошова Пр склад-ся із готівкових і безготівкових грошей. Всі вони в залежності від рівня їх ліквідності об'єднуються зростаючим підсумком в окремі грошові агрегати.

Під ліквід-тю активів розуміють можливість їхнього перетворення в грошову форму без суттєвої втрати варт-ті і в короткий строк.

Агрегати - показники тих грошей, які працюють в обороті , знаходяться в розпорядженні тих суб'єктів, які готові випустити їх в оборот. Вони відрізняються між собою на певний елемент, який виражаї додатковий ліквідний актив, але з меншим ступенем ліквідності, ніж у попередньому агрегаті.

М0 – готівкові гроші поза банками;

М1 – М0+кошти на розрах-х та поточних рах-х;

М2 – М1+строкові депозити;

М3 – М2+кошти клієнтів за трастовими операціями банків.

Отже, кожний наступний грошовий агрегат відрізняється від попереднього не лише за структурою, а й за величиною. Широка грошова маса (ГМ) – це агрегат М3. Грошова Пр контрол-ся НБУ через окремі грошові агрегати. Контрол-чи грошові агрегати, НБ цілеспрямовано впливає на грош-й ринок.

Графік Пр грошей.

ВС

ГМ₁ ГМ₂ ГМ

Пр грошей залежить від грошово-кредитної політики НБ. Іншими словами, величина грошової Пр регул-ся НБ і не залежить від відсоткової ставки (ВС).

Пр грошей у країні зростає, якщо зростає грошова база; зниж-ся норма обов'язкових мінім банк-х резервів; зменш-ся надлишкові резерви комерційних банків; зниж-ся частка готівкових грошей у заг сумі платіжних засобів населення.

11. Грошова база та її компоненти: готівка і банківські резерви, обов'язкові і надлишкові резерви.

H=CU + BR,

де Н — грошова база. В літературі для визначення первинної грошової емісії використовуються й інші терміни, зокрема «резерв­ні гроші», «гроші підвищеної ефективності», «високо потужні гроші» тощо;

CU— готівка, яка знаходиться поза банками, тобто на руках у населення. До складу готівки поза банками не входить готівка, яку тримають комерційні банки в своїй касі;

BR — банківські резерви. До банківських резервів відноситься та частина банківських грошей, яка не використовується для здійснення активних операцій (надання позик, інвестування). Во­ни включають депозити, розміщувані на рахунках центрального банку, та готівку, яку кожний банк може тримати в своїй касі.

Банківські резерви складаються з двох компонентів: обов'яз­кові резерви та надлишкові резерви.

LR=Ir-D,

де LR — обов'язкові резерви, Іг — норматив обов'язкового резе­рвування; D —• банківські депозити.

Крім обов'язкового мінімуму резервів кожний банк може тримати певну величину наднормативних резервів, які назива­ються надлишковими, їх величину банки визначають самостійно на основі аналізу співвідношення втрат І вигод. Величину банків­ських резервів можна визначити за формулою: BR=LR+ER, ER - надлишкові резерви.