- •Практична функція макроекономіки.
- •Об'єкт та предмет макроекономіки,
- •Моделювання як головний метод відображення фактичної поведінки економіки.
- •Сутність та основні категорії снр.
- •Макроекономічні показники: випуск, проміжна та кінцева продукція.
- •Валовий внутрішній продукт та методи його розрахунку.
- •Валовий національний дохід та валовий національний наявний дохід.
- •Індекс споживчих цін та індекс цін (дефлятор) ввп.
- •Види безробіття: фрикційне, структурне, циклічне. Повна зайнятість, неповна зайнятість, надмірна зайнятість.
- •Природний рівень безробіття та методи його вимірювання.
- •Неокласична модель ринку праці.
- •Кейнсіанська модель ринку праці.
- •Втрати від циклічного безробіття. Відставання фактичного ввп від потенційного ввп (розрив ввп). Закон Оукена.
- •Сукупний попит: сутність, графічна інтерпретація.
- •Цінові та нецінові чинники сукупного попиту. Вплив нецінових чинників на криву сукупного попиту.
- •Сукупна пропозиція у довгостроковому періоді: сутність, графічна та математична інтерпретація.
- •Сукупна пропозиція у короткостроковому періоді: сутність, графічна та математична інтерпретація.
- •Нецінові чинники короткострокової сукупної пропозиції: ресурсові ціни, продуктивність ресурсів, субсидії підприємствам і податки на підприємства.
- •Макроекономічна рівновага у моделі аd-аs: короткостроковий та довгостроковий аспект.
- •Механізм відновлення економічної рівноваги, шо порушується сукупним попитом, або сукупною пропозицією.
- •Пропозиція грошей. Сутність пропозиції грошей та грошові агрегати.
- •Грошова база та її компоненти: готівка і банківські резерви, обов'язкові і надлишкові резерви.
- •Грошовий мультиплікатор, коефіцієнт готівки, резервна норма. Мультиплікація грошової бази банківською системою.
- •Пропозиція грошей як функція процентної ставки. Крива пропозиції грошей.
- •Класичний підхід до функції попиту на гроші. Рівняння Фішера і кембріджське рівняння попиту на гроші.(117)
- •Кейнсіанська функція попиту на гроші. Попит на гроші і швидкість обертання грошей
- •Функція попиту на гроші м. Фрідмена.
- •Модель грошового ринку та механізм його врівноваження за різних умов: збільшення доходу, збільшення грошової бази, одночасне збільшення доходу і грошової бази.
- •Роль процентної ставки в економіці. Номінальна та реальна процентна ставка. Рівняння Фішера та ефект Фішера.
- •33. Інфляція: сутність, види, методи вимірювання.
- •34. Очікувана інфляція в теорії адаптивних і раціональних очікувань.
- •Сучасні уявлення про чинники інфляції.
- •Соціально-економічні наслідки високої інфляції.
- •Зв'язок між інфляцією і безробіттям у короткостроковому періоді на основі кривої Філіпса. Крива Філіпса та економічна політика.(77 м)
- •Доходи і витрати домогосподарств в моделі економічного кругообігу.
- •Особистий дохід, особистий наявний дохід і споживання
- •Роль заощаджень у споживанні. Вартість заощаджуваних грошей з урахуванням часового фактора.
- •42, Диференціація доходів та методи її аналізу: Крива Лоренца, децільний коефіцієнт, коефіцієнт Джині.
- •43, Кейнсіанська функція споживання. Середня та гранична схильність до споживання і заощаджень.
- •45, Функції споживання з урахуванням фактора часу. Теорія Фішера про міжчасовий вибір споживача.
- •46, Споживання у довгостроковому періоді: гіпотеза життєвого циклу та постійного доходу.
- •54Рівноважний ввп на основі метода "видатки- випуск" та його графічна інтерпретація.
- •55Рівноважний ввп на основі методу “Вилучення- ін”єкції” та його графічна інтерпретація.
- •57, Рецесійний розрив: сутність, графічна інтерпретація та кількісна визначеність.
- •58. Інфляційний розрив: сутність, графічна інтерпретація та кількісна визначеність.
- •59, Сутність економічного зростання та його показники. Екстенсивне та інтенсивне зростання економіки.
- •60,Економічне зростання та економічний розвиток.
- •62,Основні положення неокласичної теорії економічного зростання. Виробнича функція Кобба-Дугласа.
- •Не дискреційна фіскальна політика, вмонтовані стабілізатори. Ефект гальмування динаміки ввп.
- •Практична функція макроекономіки.
Зв'язок між інфляцією і безробіттям у короткостроковому періоді на основі кривої Філіпса. Крива Філіпса та економічна політика.(77 м)
п
п2
Пe+Пs
П1
U2 Un U1 U
Ранній варіант кривої Філіпси відображав обернену залежність між номінальною зарплатою і безробіттям. Алє з часом її стали використовувати для визначення співвідношення між інфляцією і безробіттям. При цьому окремо були виділені інфляція попиту, яка залежить від циклічного безробіття, інфляція витрат, що спричиняється збуреннями сукупної пропозиції, та інфляційні очікування. Тому сучасний варіант кршюї ФІлІнса відображається таким рівнянням:
П= Пe-|3 (U-Un)+ ПS
де Пe— очікуваний темп інфляції; |3 — чутливість інфляції до зміни рівня циклічного безробіття, яке викликається відхилення сукупного попиту від потенційного ВВП; ПS — темп інфляції, який спричиняється збуреннями сукупної пропозиції.
Інфляція, яка дорівнює сумі очікуваної інфляції (Пe) та інфляції витрат(ПS), є інфляцією повної зайнятості. Якщо інфляція повної зайнятості зростас, то крива Філіпса перемішується вправо; якщо ця інфляція зменшується, то крива Філіпса переміщується вліво,
Зміни в інфляції, що викликаються динамікою циклічного безробіггя, відображаються через відповідне переміщення точки інфляції вздовж нерухомої кривої Філіпса.
Спираючись на криву Філіпса, уряд може у короткостроковому періоді робити вибір між інфляцією І безробіттям. Цього він може досягти за допомогою заходів, які здатні впливати н;І циклічне безробітгя. Наприклад, якщо уряд стимулюватиме сукупний попит, то безробітгя зменшується. Проте ціною його зменшення є прискорення інфляції, і навпаки.
Доходи і витрати домогосподарств в моделі економічного кругообігу.
Тут график кругообигу
За допомогою ринку ресурсів домогосп-ва постачають свої ресурси підпр-вам за ринковими цінами. В результаті купівлі-продажу ресурсів домогосп-ва одержують грошові доходи (з/п, ренту тощо), а підпр-ва несуть виробничі витрати. Це означає, що витрати з боку підпр-в перетворюються у доходи з боку домогосп-в. В умовах рівноваги витрати = доходам.
Підпр-ва постачають на ринок продуктів товари та послуги, а домогосп-ва купують їх за ринковими цінами. В зворотному напрямку рухаються грошові доходи підпр-в (виручка від реалізації) та споживчі виграти домогосп-в.
В процесі ринкових відносин підпр-ва і домогосп-ва виступають почергово як продавці або покупці. На ринку ресурсів підпр-ва є покупцями, а домогосп-ва продавцями. На ринку продуктів домогосп-ва є покупцями, а підпр-ва продавцями. В кінцевому підсумку через механізм цих ринків ресурси обмінюються на продукти, а грошові потоки лише обслуговують цей обмін.
Ек-ний кругообіг випливає із передумови, що домашні госп-ва витрачають весь свій доход на придбання споживчих товарів та послуг, а вир-чі витрати підпр-в еквівалентні їхнім доходам від реалізації продуктів. У дійсності це не так. Для того щоб відтворити реальну картину ек-ного кругообігу, потрібно врахувати ще фін-вий ринок, який перетворює заощадження в інвестиції.
Величина щорічних витрат домогосп-в, як правило, менша від величини їхніх доходів. Та частина доходу домогосп-в, яка не спрямовується на купівлю товарів та послуг, а також на сплату податків, формує їхні заощадження. Найбільш розповсюдженими формами заощаджень є використання певної частки доходу домогосп-в для їхнього зберігання на депозитних рахунках банківської системи та з метою придбання акцій і облігацій.
Підпр-ва щорічно витрачають, як правило, більше, ніж отримують від реалізації своїх продуктів. Це пояснюється тим, що крім поточних витрат на купівлю ресурсів, необхідних длю підтримання вир-ва на незмінному рівні, підпр-ва повинні здійснювати інвестиції (інвестиції в основний капітал та інвестиції в ТМЦ), т.б. кап. витрати.