1. Практична функція макроекономіки. Об’єкт та предмет макроекономіки. Моделювання як головний метод відображення фактичної поведінки економіки.

Макроек. – галузь екон. науки, що вивчає поведінку екон. як єдиного цілого з метою забезпеч. умов сталого ек зрост, повної зайнятості ресурсів, мінімізації рівня інфляції і рівноваги платіжного балансу.

Зрозуміти роль макроек. у сусп.. означає з’ясувати її практичну ф-ію. В її основі лежить головна суперечність сусп. суперечність між безмежними матеріальними потребами людей та обмеженими екон. ресурсами. Єдиним способом зменшити розрив між безмежними потребами та обмеженими ресурсами є постійне підвищення ефективності екон. Тому практична ф-ія макроек.полягає в тому, щоб продукувати такі знання, які здатні озброїти людей спроможністю підвищувати ефективність ек. і на цій основі забезп. умови для стійкого зрост рівня їхнього життя.

Об’єктом макроек. є екон система, що являє собою сукупність екон суб’єктів, діяльність яких спирається на історично визначені форми виробн.. відносин та адекватні їм механізми регулювання екон діяльності. Окремі екон системи різняться між собою формами власності на засоби виробн та механізмами регулювання екон. За цими ознаками екон системи поділяють на три типи: ринкова еконо (чистий ринок), командно-адміністративна ек (планова ек), змішана ек. Проміжним варіантом екон системи є перехідна екон.Сучасна екон є змішаною, в якій співіснують приватна та державна власність та адекватні їм механізми впливу на екон. процеси.

З головного завдання макроек випливає також її предмет. Щоб уміти впливати на екон для підвищення її ефективності, потрібно знати механізм її функціонування. Тому предметом макроек є механізм функціонування екон. З метою його вивчення макроек виконує дві функції: позитивну і нормативну. Перша спрямована на обґрунтування висновків, які пояснюють сучасний стан екон розв країни; друга — на обґрунтування рекомендацій щодо подальшого розвитку національної екон.

Основним методом узагальнення фактів і продукування теоретичних положень у макроек є моделювання. Модель — це спрощена картина реальності, абстрактне узагальнення фактичної поведінки досліджуваних явищ. Застосовуються різні типи моделей: графічні, табличні, схематичні, математичні. В моделях використовуються два типи змінних: ендогенні та екзогенні. Ендогенні змінні — це внутрішні чинники моделі, які визначаються в процесі її побудови. Екзогенні змінні — це зовнішні для моделі чинники, які визначаються до початку її побудови. Модель показує, як екзогенні змінні впливають на ендогенні. Для побудови моделей широко використовуються припущення, які дають змогу абстрагуватися від зв’язків, що не є предметом дослідження, і зосереджувати увагу лише на зв’язках, які досліджуються.

2. Сутність, принципи та основні категорії снр. Відмінності снр від балансу народного господарства.

Система національних рахунків - сукупність категорій, що відображують загальні умови та сукупні результати економічної діяльності країни. СНР- це також система взаємопов. стат.показників, які відобр. найважливіші аспекти ек.діяльності країни щодо вир-ва і споживання продукції, розподілу і перерозподілу доходів та формування нац.багатства.

Основні принципи СНР:

1. продуктивною є будь-яка діяльність, яка приносить дохід її суб’єктам. Цей принцип лежить в основі визначення величини доходу, створеного нац екон, при обчисленні якого беруться до уваги не лише галузі матеріального вироб, а й галузі, які надають послуги (освіта, охорона здоров’я тощо);

2. видатки на вир-во нац продукту дорівнюють доходу, одержаному від його реалізації, або вартість факторів вир-ва, спожитих при виготовленні нац продукту, дорівнює доходам, що їх отримують власники виробничих факторів. Цей принцип лежить в основі екон рівноваги, до якої екон постійно тяжіє;

3. екон перебуває в постійному кругообігу, котрий являє собою безперервний потік перетворень видатків у доходи, а доходів у видатки. Цей принцип лежить в основі екон динаміки і свідчить про те, що доходи є функцією видатків, а видатки залежать від розподілу доходів.

СНР спирається на певну систему категорій, за допомогою яких здійснюється облік економічної діяльності в країні. Основні з них — інституціональна одиниця, сектор, економічна операція, рахунок.

Інституціональна одиниця СНР — екон одиниця, що може володіти активами, брати на себе зобов’язання і самостійно здійснювати всю сукупність операцій у сфері своєї основної діяльності.

Сектори: підприємства (нефінансові); фінансові установи; громадські та приватні організації, які обслуговують домашні господарства; домашні господарства; зовнішньоекономічні зв’язки.

Екон операції СНР — операції, які відображають відносини між інституціональними одиницями, що пов’язані з їх економічною діяльністю.Їх поділяють на три групи: операції з товарами та послугами; розподільчі операції; фінансові операції.

Рахунки СНР — двосторонні балансові таблиці, які відображають, з одного боку, ресурси, а з іншого — їх використання. Виділяють рахунки внутрішньої економіки та рахунки зовнішньоекономічних зв’язків.

СНР вміщує інформацію про всіх суб’єктів, що беруть участь у економічних процесах; відображає всі економічні операції, пов’язані з виробництвом, розподілом та перерозподілом доходів, нагромадженням активів, кінцевим споживанням.

Баланси нар госп-ва – це система взаємопов’язаних макроек показників за допомогою якої описувалась і аналізувалась модель централізованої планової економіки. Вона ґрунтувалась на марксистській методології. Тому БНГ мали обмежену сферу дослідження та інф-го забезпечення – сферу матеріального виробн. Центральною ланкою БНГ був матеріальний баланс, який описував виробництво, споживання та нагромадження суспільного продукту.

Матеріальний баланс відображав рух ресурсів та використання матеріальних благ. Сфера послуг розглядалась як система перерозподільчих відносин і не включалась у вироб сукупного суспільного продукту.

Розподіл доходів та операцій з фінансовими активами в БНГ не знайшов належного відображення, оскільки в централізовано-розподільчий економіці вони не мали визначального значення.

Порівнюючи дві системи національного рахівництва, варто зазначити, що обидві вони мали за мету опис існуючої економічної моделі

.