11. Роль процентної ставки в економіці. Номінальна та реальна процентна ставка. Рівняння Фішера та ефект Фішера.

Проц ставка — це -ть послуги, пов’язаної з грошовим запозиченням, яка встановлюється в процентах до суми запозичених грошей.

Залежно від способів гр запозичення застосовуються різні проц ставки. Серед них можна виділити такі: проц ставки за депозитами, проц ставки за кредитами, проц ставки за облігаціями, облікову проц ставку тощо.

Реальна проц ставка — це така ставка пр, яка формується ринком за припущення, що ціни на товари та послуги не зміняться протягом терміну викор позики. Вона визначає реальну к-ть грошей, яку може отримати позикодавець, або к-ть товарів і послуг, яку він може купити за цю к-ть грошей. Рівень реальної пр ставки залежить від багатьох чинників. Серед них головними є такі: адміністративні витрати позикодавців, строк позики, кредитні ризики, оподаткування доходу позикодавця, попит і пропозиція на ринку позичкових грошей. Номінальна пр ставка — це така ставка процента, яка формується ринком з урахуванням реальної пр. ставки та інфляції, тобто зрост цін на товари та послуги, яке відбувається протягом терміну викор позики. Така проц ставка визначає номінальну к-ть грошей, яку може отри­мати позикодавець за надання позики.

. де і — номінальна проц ставка; r — реальна проц. ставка; — очікуваний темп інфляції. Це р-ня назив р-ням Фішера. Воно показує, що номінальна проц ставка може змінюватися в разі зміни реальної проц ставки та/або внаслідок інфляції. Згідно з р-ням Фішера зрост очікуваного темпу інфляції на один процентний пункт збільшує номінальну пр ставку також на 1 проц пункт. Такий зв’язок між номінальною проц ставкою і темпом інфляції називають ефектом Фішера.

На базі р-ня Фішера можна визначити очікувану реальну проц ставку: .Як видно з формули , реальна проц ставка — це різниця між номінальною проц ставкою та очікуваним темпом інфляції. Але реальну проц ставку можна обчислювати і на базі фактичного темпу інфляції. Така можливість випливає з особливості формування рівня реальної проц ставки порівняно з номінальною проц ставкою.

12. Сутність, показники та види інфляції. Економічні чинники та наслідки інфляції, графічна інтерпретація. Основні антиінфляційні заходи. Інфл: сутність, види, методи вимірювання.

Інфл — це зрост заг рівня цін в ек, яке показує наскільки зросли ціни в даному періоді порівняно з попереднім. Сутність інф полягає в зростанні цін, тобто обернена сторона цього процесу – знецінення грошей, зниження їх купівельної спроможності. Інструментом вимірювання рівня інф є індекси цін. За їх доп визнач темп зрост цін і темп приросту цін. Показником темпу зрост цін є самі індекси цін. Якщо індекс цін дорівнює 120 %, то ще означає, що ціни в економіці зросли в 1,2 раза. Тому індекс цін ще називають індексом інфляції. Показником темпу приросту цін є темп інфляції, який можна обчислити за двома методами. 1 — на основі індексу цін базового періоду. За цим методом індекс цін базового періоду приймається за 100 %, а темп інфї в даному періоді обчислюється як різниця між індексом цін поточного періоду та індексом цін базового періоду:, де π_t — темп інфї даного періоду; P_t — індекс цін даного періоду. 2 на основі індексів цін попереднього періоду, який не є базовим. За цим методом інф показує процент приросту цін у даному періоді порівняно з попереднім періодом. Звідси темп інф визнач за формулою,де — індекс цін попереднього періоду порівняно з поточним періодом.

Залежно від рівня інфляції розрізняють такі її види:

Помірна інф відображує відносно невисокі темпи приросту цін, щорічні темпи інфляції вимірюються однозначним числом, тобто знаходяться в межах до 10 %. За помірної інфї зрост цін сприймається екон суб’єктами нормальним явищем, яке не справляє істотного впливу на їх поведінку. Такий рівень інф притаманний країнам із стабільною ек, в яких інф знаходиться під ефективним контролем з боку держави. Галопуюча інф вимірюється двозначними або тризначними числами, тобто десятками або сотнями процентів за рік. У разі галопуючої інф гроші помітно втрачають купівельну спроможність. Такий рівень інф є ознакою екї нестабільності і свідчить про те, що держ контроль за інф є неефективним. Гіперінф настає тоді, коли річний приріст цін вимірюється тисячами, мільйонами або навіть більшою кількістю процентів. Виникає, переважно, під впливом надзвичайних подій, зокрема таких як війна, пол. переворот, революційна зміна екон системи тощо. Гіперінф є ознакою того, що держава втратила контроль за фін процесами в країні.

Залежно від основних причин, які викликають інф, розрізняють Інф попиту — це таке зрост цін, яке спричинюється надмірним попитом, тобто виникає внаслідок випереджального зрост сукупного попиту порівняно із сукупною пропозицією (рис. 6.1).

Рис. 6.1. Інфл попиту Рис. 6.2. Інфл витрат

Як видно з рис. 6.1, за незмінної сукупної проп, яку відображує крива AS, збільшення сукупного попиту від AD₁ до AD₃ викликає зрост цін від P₁ до P₃. Але слід звернути увагу на те, що в умовах різного рівня зайнятості реакція цін на однаковий приріст сукупного попиту є різною.

Інф витрат — це таке зрост цін, яке виникає внаслідок збільш витрат на одиницю продукції (середніх витрат), що супроводжується зменш сукупної пропозиції. 2 основними джерелами збільш середніх витрат є підвищення цін на проміжну продукцію, тобто на матеріальні ресурси і збільш номінальної з/п, яке не супроводжується адекватним підвищ продуктивн праці.

Якщо витрати на одиницю продукції збільш, то за заданих цін на цю продукцію прибутки підпр-виробників зменш. Це примусить їх зменш вир-во продукції, тобто скоротити пропоз, що за незмінного попиту викликає зрост цін. Збільш витрат на одиницю продукції переміщує криву сукупн пропоз вліво вздовж нерухомої кривої сукупн попиту. Внаслідок цього ціни зрост від P₁ до P₂.

Інфл попиту та інфл витрат відбуваються не лише автономно. За певних умов вони можуть знаходитися між собою у причинно-наслідковій залежності та викликати інфл спіраль «ціни — з/п». Здебільшого вона започатковується зростм цін у формі інфл попиту. Реагуючи на підвищення цін, робітники примушують роботодавців підвищувати номінальну з/п. Це викликає зрост середніх витрат на вир-во продукції, скорочення обсягів вир-ва та зменшення сукуп пропозиції і, як наслідок, нове зрост цін у формі інфл витрат. Така інфл спіраль продовжуватиметься, допоки номінальна з/п буде адекватно реагувати на зрост цін.

Залежно від можливостей ек суб’єктів передбачати (прогнозувати) майбутнє зрост цін розрізняють очікувану (прогнозовану) і неочікувану (непрогнозовану) інфл. Очіку-ваною є така інфл, яку ек суб’єкти передбачали на основі доступної їм інформ, неочікуваною — інфл, яку ек суб’єкти не передбачали. Фактична інфл може збігатися з очікуваною, а може й відхилятися від очікуваної.

Серед макроекономістів не існує єдиної думки щодо причин (чинників), які викликають інфл. Згідно з кейнсіанською теорією причиною інфляції є надмірні сукупні витрати, тобто надмірний сукупний попит. Прихильники монетаристської теорії вважають, що причиною інфл є надмірна к-ть грошей в обігу порівняно з вартістю товарів і послуг за даних цін. Усі чинники інфл поділяються на 3 види: чинники інфл попиту(урядовий попит, приватн попит, іноз п.), чинники інфл витрат (внутр, зовн), інфл очікування (адаптивні, раціональні). Серйозною проблемою для ек є висока інфл, яка викликає негативні ек та соц наслідки. Серед цих наслідків основними є: зниження реальних доходів населення, знецінення фін активів, деформування відносин між позикодавцями і позичальниками, зниження мотивації до інвестування, перерозподіл доходів між прив сектором і державою.

Заходи антиінф. пол : 1) Пол. адаптації полягає в індексації доходів (характер такої пол.. пасивний, вона не усуває причини інф.), 2) Стримуюча або рестриктвна фін-кред. пол. : скорочення пропозиції грошей, зменш держ закупівель, підвищення податків, зменш трансфертів, відсутність грошово-кредитної емісії (пол. більш активна, але її наслідки – швидкі ек результати, тому її необхідно застосовувати послідовно і жорстко), 3) Вплив на ринок – це посилення конкуренції та конкурентоспроможності вітчизняних товарів на св. Ринку, 4) пол. стимулювання вироб : через створення сприятливого інцест. Клімату (її рез. – екон стабільність, стабільність пол.. та законодавча), впровадження НТР