21. Автономні інвестиції. Чинники автономних інвестицій: технічний прогрес, рівень забезпеченості основним капіталом, податки на підприємців, ділові очікування. Модель акселератора.

Автономні інвестиції – інв, що не пов'язані з ростом сукупн попиту, а здійснювані підприємцями з метою поліпшити своє становище на ринку. Збільш авт інвест означає, що для кожного рівня проц ставки підпр збільш свій попит на інвест, внаслідок чого крива інвест попиту зміщується вправо. І навпаки, вона зміщується вліво, якщо авт інвестиції зменш. Серед чинників, що впливають на величину авт інвес, можна виділити такі: Технічний прогрес. Техн прогрес є гол чинником ек зрост. Він проявляється переважно через створення нових, ефект засобів вироб або через модернізацію існуючих. Результатом техн прогресу є зменш витрат на вироб продукції і збільш прибутковості інвестованого кап, що спричинює зрост попиту на інвест за даної проц ставки. Рівень забезпеченості осн кап. Якщо вирі потужності галузі спроможні повністю задовольняти попит на її продукцію, то зрост інвест в цю галузь стримуватиметься. І навпаки, якщо за повного викор наявних вироб потужностей попит на продукцію галузі задовольняється не повністю, то це спонукатиме підприємців до збільш обсягів вироб за рахунок збільш кап, що спричинює зрост попиту на інвестиції за даної проц ставки. Податки на прибуток підпр. У процесі прийняття інвест рішень підпр беруть до уваги не валовий, а чистий прибуток, для визначення якого від валового прибутку віднімаються податки. За цих умов зі збільш податків чистий прибуток зменш, що послаблює мотивацію підприємців до інвестування.Ділові очікування. Підприємці, ухвалюючи інвест рішення, орієнтуються на прибуток, очікуваний у майб, тобто впродовж часу, протягом якого викор інвестований кап. Це означає, що їхні інвест рішення залежать від ділової активності, яку вони очікують у майбутньому. Оптимістичні очікування щодо рівня ділової активності збільшують інвест попит підприємців, песимістичні — зменшують їхні бажання інвестувати.

Попит на інвест залежить від співвідношення між виробництвом ВВП та осн кап. Це випливає з моделі акселератора, найпростішу форму якої можна подати так: де I_t — обсяг інвестицій (валових); a — коеф акселерації; Y_t –– Y_t–1 — приріст ВВП за період t; a (Y_t – Y_t–1) — чисті інвестиції за період t; d ·K_t — відновлювальні інвестиції (амортизація) за період t.

Основним ел рівняння є коеф акселерації, який показує, на скільки одиниць змінюються інвестиції у разі зміни ВВП на одиницю. Залежність, яку описує р-ня, означає, що підпр намагаються зберігати певні співвідношення між осн кап і обсягом вироб. Оскільки ВВП є нестабільною вел, то це зумовлює і нестабільність інвестицій: у період пожвавлення ек інвестиції збільшуються, у період рецесії — зменшуються.

22. Класичний та кейнсіанський механізм урівноваження заощаджень з інвестиціями.

Згідно з клас теорією рівновага між заощадж та інвестиціями досягається на фін ринку завдяки коливанню проц ставки під впливом попиту на позичкові кошти (інвестиції) та їх пропозиції (заощадження).

За клас теорією заощадж та інвестиції є високоеластичними до проц ставки. При цьому заощадж знаходяться в прямій залежності від проц ставки: чим нижчою є проц ставка, тим меншими є заощадження. Тому на рис. 8.6 крива заощаджень має додатний нахил. Що стосується інвестицій, то вони знаходяться в оберненій залежності від проц ставки. У зв’язку з цим їх крива має від’ємний нахил. На думку класиків, зменш заощаджень супроводжується адекватним збільш спожив, що відновлює повну зайнятість. Припустимо, що в стані повної зайнятості заощадж та інвестиції в ек становили 40 млрд грн. За цих умов перетин кривої S з кривою І₁ у точці Т₁ фіксує, що рівноважна проц ставка дорівнює 10 %. Тепер припустимо, що внаслідок закінчення буму в будівництві житла обсяг інвестицій скоротився до 35 млрд грн. Цю ситуацію відображує переміщення кривої інвестицій від положення І₁ у положення І₂ і зниження процентної ставки до 8 %.

Згідно з кей теорією, відхилення ек від стану повної зайнятості внаслідок зменш інвестицій також знижує проц ставку. Але не проц ставка, а скорочення обсягу вироб і величини доходу зменш заощадж до рівня інвест. Це означає, що у кейнсіанців рівновага між заощадж та інвестиціями може досягатися за неповної зайнятості.

У цьому варіанті інвестиції є менш еластичними відносно процентної ставки, ніж у класичному. Тому їх крива має невеликий кут нахилу. Але головною відмінністю кейнсіанського механізму врівноваження заощаджень з інвестиціями є нееластичність заощаджень до процентної ставки. У зв’язку з цим на рис. крива заощаджень набуває вигляду вертикальної лінії. Припустимо, що початково ек знаходиться в умовах пов­ної зайнятості, а заощадження та інвестиції становлять 40 млрд грн. На рис. 8.7 цю ситуацію відображує перетин кривої S₁ і кривої І₁ в точці Т₁, якій відповідає рівноважна процентна ставка на рівні 10 %. Тепер змінимо умови і припустимо, що песимізм підприємців змусив їх скоротити обсяг інвестицій на 5 млрд грн. Внаслідок цього крива інвестицій переміститься вліво в положення І₂, а ставка процента впаде до 8 %. Оскільки заощадження у кейн­сіанців є нееластичними до процентної ставки, то це не вплине на їх обсяг, який, як і раніше, становитиме 40 млрд грн.