- •Лекція №1
- •1.1 Вступ. Історія розвитку гдс. Вклад вітчизняної науки при створенні теоретичних та технічних основ каротажу
- •1.2 Основні напрямки застосування гдс при пошуках, розвідці і розробці корисних копалин, їх ефективність
- •1.3 Класифікація методів гдс за фізичними основами. Поняття про раціональний комплекс методів досліджень свердловин
- •Лекція №2
- •2.1 Конструкція свердловини
- •2.2 Категорії свердловин за призначенням
- •2.3 Характеристики об’єктів дослідження в свердловинах. Поняття про зону кольматації, промиту зону, зону проникнення, незатронуту зону
- •Лекція №3
- •3.1 Фізичні основи методів електричного каротажу
- •3.2 Класифікація зондів
- •3.3 Форми кривих для різних умов
- •3.4 Стандартний каротаж
- •3.5 Мікрокаротажне зондування Фізичні основи, апаратура, області застосування
- •3.7 Визначення коефіцієнта мікрозондів
- •Нахилометрія свердловин
- •Лекція №4
- •4.1 Фізична суть бокового каротажного зондування
- •4.2 Апаратура, технологія проведення досліджень
- •4.3 Умови ефективного застосування результатів бкз та задачі, які вирішуються
- •Лекція №5
- •5.1 Фізичні основи методів
- •5.2 Метод опору екранованого заземлення з автоматичним фокусуванням струму
- •Апаратура бк трьохелектродного зонда (абкт)
- •5.3 Форми кривих ефективного опору
- •5.4 Області застосування та задачі, що вирішуються
- •5.5 Мікробоковий каротаж
- •Лекція №6
- •6.1 Фізичні основи
- •6.2 Форми кривих і фактори, що впливають
- •6.3 Області застосування та задачі, які вирішуються за даними ік
- •6.4 Фізичні основи діелектричного каротажу
- •6.5 Області застосування діелектричного каротажу
- •Лекція №7
- •7.1 Природні потенціали в свердловині
- •7.2 Спосіб реєстрації потенціалів пс
- •7.3 Форми кривих пс
- •7.4 Задачі, які вирішуються за допомогою методу пс
- •7.5 Метод викликаної поляризації. Фізичні основи. Методика проведення досліджень. Задачі, які вирішується за даними методу вп Фізичні основи методу викликаної поляризації
- •Методика проведення досліджень
- •Задачі, які вирішується за даними методу вп
- •Лекція №8
- •13.1 Фізичні основи методів магнітного поля
- •13.2 Метод природного магнітного поля
- •13.3 Апаратура методу природного магнітного поля
- •13.4 Області застосування методу пмп
- •13.5 Метод магнітної сприйнятливості
- •13.6 Апаратура методу мс
- •13.7 Криві методу мс
- •13.8 Області застосування методу мс
- •13.9 Ядерно-магнітний каротаж
- •13.10 Апаратура ядерно-магнітного каротажу
- •13.11 Криві ямк
- •13.12 Області застосування ямк
- •Лекція №9
- •Радіоактивність, основні закони радіоактивного розпаду
- •Гамма-каротаж
- •Лічильники, які використовуються при вимірюванні радіоактивності
- •Способи еталонування апаратури
- •Криві гк
- •Задачі, які вирішуються за допомогою гк
- •Спектрометричний гамма-каротаж
- •Лекція №10
- •10.1 Взаємодія гамма квантів з речовиною
- •10.2 Фізичні основи ггк-г
- •10.4 Апаратура і методика проведення густинного гамма-гамма-каротажу
- •10.5 Гамма-гамма-каротаж селективний
- •10.6 Області застосування методів розсіяного гамма-випромінювання
- •Лекція №11
- •Взаємодія нейтронів з речовиною
- •Фізичні основи нейтронних методів:
- •Нейтронний гамма-каротаж
- •Нейтрон-нейтронний каротаж по теплових нейтронах
- •Нейтрон-нейтронний каротаж по надтеплових нейтронах
- •Задачі, які вирішуються за даними нгк, ннк-т, ннк-нт
- •Джерела швидких нейтронів
- •Вплив різних факторів на покази нейтронних методів
- •Імпульсний нейтрон-нейтронний каротаж
- •Задачі, які вирішуються за даними іннк
- •Лекція №12
- •12.1 Фізичні основи акустичних методів
- •12.2 Розповсюдження пружних хвиль у свердловині
- •12.3 Апаратура акустичного каротажу
- •12.4 Методика проведення вимірювань акустичного каротажу
- •12.5 Задачі акустичного каротажу
- •Лекція №13
- •13.1 Типи і основні вузли каротажних станцій-лабораторій
- •Лабораторія лкс-7-02
- •Будова та робота лабораторії
- •Пристрої та робота основних складових лабораторії
- •13.2 Каротажні лебідки, підйомники, їх конструкції. Каротажні: кабелі, датчики магнітних міток, натягу, блок-баланси, сельсини
- •Лекція №14
- •Області застосування методу природного теплового поля Землі та геологічні задачі, які розв’язуються за результатами даного методу.
- •5.3 Апаратура, обладнання та матеріали
- •Лекція №15
- •Інклінометрія
- •3.3 Апаратура, обладнання та матеріали
- •Кавернометрія
- •4.3 Апаратура, обладнання та матеріали
- •Лекція №16
- •Геохімічні дослідження у свердловинах
- •Газовий каротаж в процесі буріння
- •Апаратура та методика проведення газометрії свердловин в процесі буріння
- •Задачі газометрії свердловин підчас буріння
- •Газометрія свердловин після буріння
- •Механічний каротаж
- •Задачі, які вирішуються за допомогою комплексних геофізичних досліджень в процесі буріння
- •Припливометрія
- •Дебітометрія
- •Лекція №17
- •17.1 Метод термометрії
- •17.2 Гамма-гамма каротаж
- •17.3 Акустичний каротаж
- •Лекція №18 Дефектометрія свердловин. Індуктивний дефектомір обсадних труб. Гамма-гамма-товщиномір. Свердловинне акустичне телебачення. Акустичні сканери
- •18.1 Індуктивний дефектомір обсадних труб
- •18.2 Гамма-гамма-товщиномір
- •18.3 Свердловинне акустичне телебачення
- •Лекція №19
- •Визначення положення газорідинних і водо-нафтових контактів
- •Лекція №20
- •20.1 Перфорація
- •20.2 Торпедування
- •20.3 Інші види підривних робіт
- •20.4 Відбір зразків порід, проб пластових флюїдів та випробовування пластів
- •20.4.1 Відбір зразків порід
- •20.4.2 Відбір проб пластових флюїдів та випробовування пластів
- •Лекція №21
- •21.1 Основні правила техніки безпеки при проведенні геофізичних робіт у свердловинах
- •21.2 Електрометричні роботи
- •21.3 Радіометричні роботи
- •21.4 Прострілково-вибухові роботи
- •21.5 Промислова санітарія і протипожежні заходи
21.4 Прострілково-вибухові роботи
Роботи з вибуховими матеріалами проводяться згідно «Єдиним правилам безпеки при підривних роботах» і відповідних інструкцій та настанов по проведенню прострілкових і підривних робіт у свердловинах.
Працівники партій, які проводять прострілкові та підривні роботи в свердловинах або зарядку, зборку і розрядку прострілково-вибухових апаратів, повинні мати «Єдину книжку взривника», що засвідчує право на виробництво даних видів робіт.
Керівник підривних робіт повинний мати закінчений гірничотехнічний заклад або закінчити спеціальні курси, які дають право відповідального керівництва.
Вибухові і прострілкові апарати перевозять у пересувних зарядних майстернях (лабораторіях), перфораторних підйомниках і на спеціально обладнаних автомобілях.
Запальні провідники стріляючого апарата при транспортуванні слід закоротити на його корпус. Кумулятивні перфоратори дозволяється перевозити в спорядженому виді без детонаторів у спеціальних пристосуваннях без захисної броні.
Торпеди перевозять без засобів висадження в спеціальних пристосуваннях з відділеннями для кожної торпеди, оббитих усередині повстю, дрантям, листовою гумою й іншими м'якими матеріалами.
Вибухові апарати під час перевезення необхідно замикати на замок. Ключ повинний знаходитися в особи, яка отримала апарати.
У пересувних перфораторних лабораторіях і підйомниках при транспортуванні стріляючих апаратів дозволяється знаходитися тільки персоналу партії, причому розміщатися безпосередньо на транспортувальних пристроях забороняється.
Прострілкові та підривні роботи звичайно проводяться в денний час і тільки у виняткових випадках, які викликані обґрунтованою технологічною необхідністю, – у нічний час при достатнім штучному освітленні.
У газуючих і поглинаючих свердловинах прострілкові та підривні роботи не проводять.
При підготовці свердловини до прострілкових і підривних робіт необхідно на її устя установити засувку, закріплену на всі болти, а штурвал вивести на відстань 10 м від устя й обладнати захисною огорожею. Дані обережності потрібні на випадок фонтанування свердловини. Якщо в лабораторії перфораторної станції передбачається зарядка перфораторів, то її розміщують на відстані 15-20 м від підйомника й у 30 м від свердловини з таким розрахунком, щоб в аварійному випадку в найкоротший час від'їхати від свердловини на безпечну відстань.
Для позначення небезпечної зони при перфорації та торпедуванні свердловини навколо неї на відстані 50 м встановлюються червоні прапорці. Радіус небезпечної зони може бути зменшений до 20 м після спуску стріляючого апарата в свердловину на глибину більше 50 м. Роботи, які не пов'язані з прострілково-вибуховими операціями, на території небезпечної зони припиняються. Сторонні люди повинні залишити небезпечну зону.
Підривні роботи в свердловинах проводяться відповідно до технічного проекту на торпедування, який складений і затверджений технічним керівником за даними замовника.
Перед спуском стріляючого апарата свердловину шаблонують для перевірки прохідності її стовбура і визначення глибини розташування вибою. Вибирають шаблони, які за діаметром і масою близькі до стріляючого апарату. Після контрольного шаблонування до устя свердловини підносять перфоратори в кількості, яка необхідна для одного спуску в свердловину.
Перед механічним під’єднанням перфораторів до кабелю переконуються у відсутності напруги в ньому. Під час приєднання виконавець цієї операції щоб уникнути нещасливого випадку знаходиться в головці перфоратора, а інші люди на цей час віддаляються. Електричне приєднання перфоратора здійснює начальник партії або його особа, що заміняє.
Після приєднання до кабелю перфоратор або ґрунтонос-торпеду спускають у свердловину, встановлюють у заданому інтервалі. Постріл або вибух робить за допомогою вибухової машинки або перфораторної панелі тільки начальник партії або особа, яка його заміняє. Після проведення пострілу (вибуху) вибухову машинку або перфораторну панель замикають на замок. Це виключає передчасні постріли, що можуть привести до аварій.
При роботі із селективними перфораторами використовують селективний перемикаючий пристрій.
Під час виконання прострілково-вибухових робіт на свердловинах необхідно строго дотримувати сигнали (попереджувальний, бойовий, відбій), які встановлені «Єдиними правилами безпеки при підривних роботах» [18]. При підході стріляючих апаратів і вибухових пристроїв до вибою і відриві їх від вибою швидкість руху кабелю не повинна перевищувати 600 м/ч.
Швидкість підйому ґрунтоносів не повинна перевищувати 5000 м/ч. Відстріляні перфоратори можна піднімати з будь-якою швидкістю. Підйом стріляючих апаратів, що відмовили, здійснюється зі швидкістю не більш 3600 м/ч, а вибухових апаратів – зі швидкістю не більш 1000 м/ч.
Після підйому із свердловини стріляючі та вибухові апарати піддаються візуальному огляду. Апарати, що відмовили, якщо представляють небезпеку при розрядці, знищуються відповідно до вимог «Єдиних правил безпеки при підривних роботах».