- •Лекція №1
- •1.1 Вступ. Історія розвитку гдс. Вклад вітчизняної науки при створенні теоретичних та технічних основ каротажу
- •1.2 Основні напрямки застосування гдс при пошуках, розвідці і розробці корисних копалин, їх ефективність
- •1.3 Класифікація методів гдс за фізичними основами. Поняття про раціональний комплекс методів досліджень свердловин
- •Лекція №2
- •2.1 Конструкція свердловини
- •2.2 Категорії свердловин за призначенням
- •2.3 Характеристики об’єктів дослідження в свердловинах. Поняття про зону кольматації, промиту зону, зону проникнення, незатронуту зону
- •Лекція №3
- •3.1 Фізичні основи методів електричного каротажу
- •3.2 Класифікація зондів
- •3.3 Форми кривих для різних умов
- •3.4 Стандартний каротаж
- •3.5 Мікрокаротажне зондування Фізичні основи, апаратура, області застосування
- •3.7 Визначення коефіцієнта мікрозондів
- •Нахилометрія свердловин
- •Лекція №4
- •4.1 Фізична суть бокового каротажного зондування
- •4.2 Апаратура, технологія проведення досліджень
- •4.3 Умови ефективного застосування результатів бкз та задачі, які вирішуються
- •Лекція №5
- •5.1 Фізичні основи методів
- •5.2 Метод опору екранованого заземлення з автоматичним фокусуванням струму
- •Апаратура бк трьохелектродного зонда (абкт)
- •5.3 Форми кривих ефективного опору
- •5.4 Області застосування та задачі, що вирішуються
- •5.5 Мікробоковий каротаж
- •Лекція №6
- •6.1 Фізичні основи
- •6.2 Форми кривих і фактори, що впливають
- •6.3 Області застосування та задачі, які вирішуються за даними ік
- •6.4 Фізичні основи діелектричного каротажу
- •6.5 Області застосування діелектричного каротажу
- •Лекція №7
- •7.1 Природні потенціали в свердловині
- •7.2 Спосіб реєстрації потенціалів пс
- •7.3 Форми кривих пс
- •7.4 Задачі, які вирішуються за допомогою методу пс
- •7.5 Метод викликаної поляризації. Фізичні основи. Методика проведення досліджень. Задачі, які вирішується за даними методу вп Фізичні основи методу викликаної поляризації
- •Методика проведення досліджень
- •Задачі, які вирішується за даними методу вп
- •Лекція №8
- •13.1 Фізичні основи методів магнітного поля
- •13.2 Метод природного магнітного поля
- •13.3 Апаратура методу природного магнітного поля
- •13.4 Області застосування методу пмп
- •13.5 Метод магнітної сприйнятливості
- •13.6 Апаратура методу мс
- •13.7 Криві методу мс
- •13.8 Області застосування методу мс
- •13.9 Ядерно-магнітний каротаж
- •13.10 Апаратура ядерно-магнітного каротажу
- •13.11 Криві ямк
- •13.12 Області застосування ямк
- •Лекція №9
- •Радіоактивність, основні закони радіоактивного розпаду
- •Гамма-каротаж
- •Лічильники, які використовуються при вимірюванні радіоактивності
- •Способи еталонування апаратури
- •Криві гк
- •Задачі, які вирішуються за допомогою гк
- •Спектрометричний гамма-каротаж
- •Лекція №10
- •10.1 Взаємодія гамма квантів з речовиною
- •10.2 Фізичні основи ггк-г
- •10.4 Апаратура і методика проведення густинного гамма-гамма-каротажу
- •10.5 Гамма-гамма-каротаж селективний
- •10.6 Області застосування методів розсіяного гамма-випромінювання
- •Лекція №11
- •Взаємодія нейтронів з речовиною
- •Фізичні основи нейтронних методів:
- •Нейтронний гамма-каротаж
- •Нейтрон-нейтронний каротаж по теплових нейтронах
- •Нейтрон-нейтронний каротаж по надтеплових нейтронах
- •Задачі, які вирішуються за даними нгк, ннк-т, ннк-нт
- •Джерела швидких нейтронів
- •Вплив різних факторів на покази нейтронних методів
- •Імпульсний нейтрон-нейтронний каротаж
- •Задачі, які вирішуються за даними іннк
- •Лекція №12
- •12.1 Фізичні основи акустичних методів
- •12.2 Розповсюдження пружних хвиль у свердловині
- •12.3 Апаратура акустичного каротажу
- •12.4 Методика проведення вимірювань акустичного каротажу
- •12.5 Задачі акустичного каротажу
- •Лекція №13
- •13.1 Типи і основні вузли каротажних станцій-лабораторій
- •Лабораторія лкс-7-02
- •Будова та робота лабораторії
- •Пристрої та робота основних складових лабораторії
- •13.2 Каротажні лебідки, підйомники, їх конструкції. Каротажні: кабелі, датчики магнітних міток, натягу, блок-баланси, сельсини
- •Лекція №14
- •Області застосування методу природного теплового поля Землі та геологічні задачі, які розв’язуються за результатами даного методу.
- •5.3 Апаратура, обладнання та матеріали
- •Лекція №15
- •Інклінометрія
- •3.3 Апаратура, обладнання та матеріали
- •Кавернометрія
- •4.3 Апаратура, обладнання та матеріали
- •Лекція №16
- •Геохімічні дослідження у свердловинах
- •Газовий каротаж в процесі буріння
- •Апаратура та методика проведення газометрії свердловин в процесі буріння
- •Задачі газометрії свердловин підчас буріння
- •Газометрія свердловин після буріння
- •Механічний каротаж
- •Задачі, які вирішуються за допомогою комплексних геофізичних досліджень в процесі буріння
- •Припливометрія
- •Дебітометрія
- •Лекція №17
- •17.1 Метод термометрії
- •17.2 Гамма-гамма каротаж
- •17.3 Акустичний каротаж
- •Лекція №18 Дефектометрія свердловин. Індуктивний дефектомір обсадних труб. Гамма-гамма-товщиномір. Свердловинне акустичне телебачення. Акустичні сканери
- •18.1 Індуктивний дефектомір обсадних труб
- •18.2 Гамма-гамма-товщиномір
- •18.3 Свердловинне акустичне телебачення
- •Лекція №19
- •Визначення положення газорідинних і водо-нафтових контактів
- •Лекція №20
- •20.1 Перфорація
- •20.2 Торпедування
- •20.3 Інші види підривних робіт
- •20.4 Відбір зразків порід, проб пластових флюїдів та випробовування пластів
- •20.4.1 Відбір зразків порід
- •20.4.2 Відбір проб пластових флюїдів та випробовування пластів
- •Лекція №21
- •21.1 Основні правила техніки безпеки при проведенні геофізичних робіт у свердловинах
- •21.2 Електрометричні роботи
- •21.3 Радіометричні роботи
- •21.4 Прострілково-вибухові роботи
- •21.5 Промислова санітарія і протипожежні заходи
13.9 Ядерно-магнітний каротаж
Ядерно-магнітний каротаж (ЯМК) базується на вивченні штучного електромагнітного поля, яке утворюється в результаті взаємодії магнітного моменту та спіну ядра хімічних елементів і зовнішнього магнітного поля.
Усі елементарні частинки та ядро хімічних елементів, крім маси і порядкового номера (заряду), характеризуються величиною власного моменту кількості руху (спіну) P і величиною магнітного моменту , а також гіромагнітним відношенням, яке представляє собою функцію від ділення магнітного моменту ядра на його момент кількості руху:
. (13.8)
В стабільному зовнішньому полі ядра орієнтуються своїми магнітними моментами вздовж поля. Внаслідок теплового руху молекул стан ядра постійно порушується. Вони, стараючись заново прийняти напрямок вздовж поля, уподібнюються зарядженим дзиґам, які обертаються навколо власної осі, що орієнтується в напрямку магнітного поля Землі, із визначеними значеннями P і для кожного конкретного хімічного елемента (Рис.13.3, а).
Якщо в пласті, що досліджується, створити сильне магнітне поле напруженістю Hп, яка перпендикулярна полю Землі Hз, то ядра атомів при наявності спіну та магнітного моменту будуть орієнтуватись у напрямку сумарного поля поляризації Hcум і поля Землі, створюючи при цьому вектор ядерної намагніченості (магнітний момент) (Рис. 13.3, б). При цьому проходить аномальне поглинання енергії поля тими ядрами, для яких ларморова частота при заданій напруженості постійного магнітного поля співпадають із частотою змінного поля. Дане явище називається ядерно-магнітним резонансом.
У випадку швидкого виключення поля поляризації під дією магнітного поля Землі ядра елементів повертаються в початкове положення (Рис. 13.3, в), прецесуючи навколо напрямку зовнішнього магнітного поля подібно дзизі в полі сил тяжіння з частотою біля 2 кГц (частотою Лармора), яка обумовлена напруженістю магнітного поля Землі (Hз40 А/м) і гідромагнітними властивостями ядер. При своїй прецесії ядра під дією обертаючої поперечної складової вектора ядерної намагніченості створюють змінні (які затухають у часі) електромагнітні поля, напруженість яких змінюється за допомогою приймальної котушки свердловинного приладу. В котушці виникає електричний синусоїдальний сигнал (сигнал вільної прецесії), який затухає за експонентою із сталою 2, яка називається поперечною релаксацією:
. (13.9)
За отриманим сигналом вільної прецесії можна визначити E0 – початкову амплітуду е.р.с., 1 – час поздовжньої або термічної релаксації, який характеризує швидкість зростання ядерної намагніченості за напрямком прикладеного поля поляризації і 2 – час поперечної релаксації, який є мірою швидкості розфазовування прецесії окремих ядер. Під часом релаксації розуміють час, протягом якого початкова амплітуда е.р.с. E0 зменшується приблизно в 2.7 рази.
Встановлено, що із усіх елементів, які складають гірські породи, тільки ядра водню, що входять у склад вільної рідини (вода, нафта), володіють великим магнітним моментом і ядерним спіном, щоб створити під дією поляризованого магнітного поля е.р.с., яка може бути виявлена в умовах свердловини.