![](/user_photo/2706_HbeT2.jpg)
- •Лекція №1
- •1.1 Вступ. Історія розвитку гдс. Вклад вітчизняної науки при створенні теоретичних та технічних основ каротажу
- •1.2 Основні напрямки застосування гдс при пошуках, розвідці і розробці корисних копалин, їх ефективність
- •1.3 Класифікація методів гдс за фізичними основами. Поняття про раціональний комплекс методів досліджень свердловин
- •Лекція №2
- •2.1 Конструкція свердловини
- •2.2 Категорії свердловин за призначенням
- •2.3 Характеристики об’єктів дослідження в свердловинах. Поняття про зону кольматації, промиту зону, зону проникнення, незатронуту зону
- •Лекція №3
- •3.1 Фізичні основи методів електричного каротажу
- •3.2 Класифікація зондів
- •3.3 Форми кривих для різних умов
- •3.4 Стандартний каротаж
- •3.5 Мікрокаротажне зондування Фізичні основи, апаратура, області застосування
- •3.7 Визначення коефіцієнта мікрозондів
- •Нахилометрія свердловин
- •Лекція №4
- •4.1 Фізична суть бокового каротажного зондування
- •4.2 Апаратура, технологія проведення досліджень
- •4.3 Умови ефективного застосування результатів бкз та задачі, які вирішуються
- •Лекція №5
- •5.1 Фізичні основи методів
- •5.2 Метод опору екранованого заземлення з автоматичним фокусуванням струму
- •Апаратура бк трьохелектродного зонда (абкт)
- •5.3 Форми кривих ефективного опору
- •5.4 Області застосування та задачі, що вирішуються
- •5.5 Мікробоковий каротаж
- •Лекція №6
- •6.1 Фізичні основи
- •6.2 Форми кривих і фактори, що впливають
- •6.3 Області застосування та задачі, які вирішуються за даними ік
- •6.4 Фізичні основи діелектричного каротажу
- •6.5 Області застосування діелектричного каротажу
- •Лекція №7
- •7.1 Природні потенціали в свердловині
- •7.2 Спосіб реєстрації потенціалів пс
- •7.3 Форми кривих пс
- •7.4 Задачі, які вирішуються за допомогою методу пс
- •7.5 Метод викликаної поляризації. Фізичні основи. Методика проведення досліджень. Задачі, які вирішується за даними методу вп Фізичні основи методу викликаної поляризації
- •Методика проведення досліджень
- •Задачі, які вирішується за даними методу вп
- •Лекція №8
- •13.1 Фізичні основи методів магнітного поля
- •13.2 Метод природного магнітного поля
- •13.3 Апаратура методу природного магнітного поля
- •13.4 Області застосування методу пмп
- •13.5 Метод магнітної сприйнятливості
- •13.6 Апаратура методу мс
- •13.7 Криві методу мс
- •13.8 Області застосування методу мс
- •13.9 Ядерно-магнітний каротаж
- •13.10 Апаратура ядерно-магнітного каротажу
- •13.11 Криві ямк
- •13.12 Області застосування ямк
- •Лекція №9
- •Радіоактивність, основні закони радіоактивного розпаду
- •Гамма-каротаж
- •Лічильники, які використовуються при вимірюванні радіоактивності
- •Способи еталонування апаратури
- •Криві гк
- •Задачі, які вирішуються за допомогою гк
- •Спектрометричний гамма-каротаж
- •Лекція №10
- •10.1 Взаємодія гамма квантів з речовиною
- •10.2 Фізичні основи ггк-г
- •10.4 Апаратура і методика проведення густинного гамма-гамма-каротажу
- •10.5 Гамма-гамма-каротаж селективний
- •10.6 Області застосування методів розсіяного гамма-випромінювання
- •Лекція №11
- •Взаємодія нейтронів з речовиною
- •Фізичні основи нейтронних методів:
- •Нейтронний гамма-каротаж
- •Нейтрон-нейтронний каротаж по теплових нейтронах
- •Нейтрон-нейтронний каротаж по надтеплових нейтронах
- •Задачі, які вирішуються за даними нгк, ннк-т, ннк-нт
- •Джерела швидких нейтронів
- •Вплив різних факторів на покази нейтронних методів
- •Імпульсний нейтрон-нейтронний каротаж
- •Задачі, які вирішуються за даними іннк
- •Лекція №12
- •12.1 Фізичні основи акустичних методів
- •12.2 Розповсюдження пружних хвиль у свердловині
- •12.3 Апаратура акустичного каротажу
- •12.4 Методика проведення вимірювань акустичного каротажу
- •12.5 Задачі акустичного каротажу
- •Лекція №13
- •13.1 Типи і основні вузли каротажних станцій-лабораторій
- •Лабораторія лкс-7-02
- •Будова та робота лабораторії
- •Пристрої та робота основних складових лабораторії
- •13.2 Каротажні лебідки, підйомники, їх конструкції. Каротажні: кабелі, датчики магнітних міток, натягу, блок-баланси, сельсини
- •Лекція №14
- •Області застосування методу природного теплового поля Землі та геологічні задачі, які розв’язуються за результатами даного методу.
- •5.3 Апаратура, обладнання та матеріали
- •Лекція №15
- •Інклінометрія
- •3.3 Апаратура, обладнання та матеріали
- •Кавернометрія
- •4.3 Апаратура, обладнання та матеріали
- •Лекція №16
- •Геохімічні дослідження у свердловинах
- •Газовий каротаж в процесі буріння
- •Апаратура та методика проведення газометрії свердловин в процесі буріння
- •Задачі газометрії свердловин підчас буріння
- •Газометрія свердловин після буріння
- •Механічний каротаж
- •Задачі, які вирішуються за допомогою комплексних геофізичних досліджень в процесі буріння
- •Припливометрія
- •Дебітометрія
- •Лекція №17
- •17.1 Метод термометрії
- •17.2 Гамма-гамма каротаж
- •17.3 Акустичний каротаж
- •Лекція №18 Дефектометрія свердловин. Індуктивний дефектомір обсадних труб. Гамма-гамма-товщиномір. Свердловинне акустичне телебачення. Акустичні сканери
- •18.1 Індуктивний дефектомір обсадних труб
- •18.2 Гамма-гамма-товщиномір
- •18.3 Свердловинне акустичне телебачення
- •Лекція №19
- •Визначення положення газорідинних і водо-нафтових контактів
- •Лекція №20
- •20.1 Перфорація
- •20.2 Торпедування
- •20.3 Інші види підривних робіт
- •20.4 Відбір зразків порід, проб пластових флюїдів та випробовування пластів
- •20.4.1 Відбір зразків порід
- •20.4.2 Відбір проб пластових флюїдів та випробовування пластів
- •Лекція №21
- •21.1 Основні правила техніки безпеки при проведенні геофізичних робіт у свердловинах
- •21.2 Електрометричні роботи
- •21.3 Радіометричні роботи
- •21.4 Прострілково-вибухові роботи
- •21.5 Промислова санітарія і протипожежні заходи
Імпульсний нейтрон-нейтронний каротаж
При імпульсних нейтронних методах дослідженнях свердловин гірська порода опромінюється короткочасовими потоками нейтронів довжиною , які випромінюються один за іншим через певні проміжки часу (Рис.113). Через деякий час з (час затримки) після закінчення генерую чого нейтронного імпульсу протягом часу зам (часове вікно) проводиться вимірювання густини нейтронів nт або продуктів їх взаємодії з гірською породою.
Відповідно змінюючи з при сталому зам, можна отримати залежність густини нейтронів або інтенсивності радіаційного гамма-випромінювання від з і таким чином вивчити процес зменшення кількості частинок, що досліджуються, у гірській породі від часу після закінчення імпульсу швидких нейтронів. Інтерпретуючи такого роду залежності інтенсивності частинок, що досліджуються, від часу за відомими методиками, можна отримати нейтронні характеристики порід за розрізом свердловин.
У залежності від того, які елементарні частинки реєструються і при яких часових затримках з досліджується імпульсні нейтронні поля, розрізняють наступні методи: імпульсний нейтрон-нейтронний каротаж за тепловими нейтронами ІННК, імпульсний нейтрон-нейтронний гамма-каротаж (ІНГК), імпульсний метод гамма-випромінювання непружного розсіювання (ІНГКР).
Детально розглянемо імпульсний нейтрон-нейтронний каротаж, який найбільш широко використовується в даний час.
Просторово-часове розпреділення густини теплових нейтронів від імпульсного джерела швидких нейтронів визначається нейтронними параметрами середовища, що досліджується, які залежать як від дифузійних характеристик гірських порід D і n, так і від довжини сповільнення Lз, що характеризують їх сповільнюючи властивості. Таким чином, дані імпульсного нейтрон-нейтронного каротажу несуть в собі інформацію про водневий вміст порід – через коефіцієнт дифузії D і довжину сповільнення Lз і про вміст в породах елементів із підвищеними січеннями захоплення з – через середній час життя теплових нейтронів n.
Величина коефіцієнта дифузії різних порід змінюється у відносно невеликих межах (0.4·10-53·10-5 см2/с), залежить головним чином від водневого вмісту і не залежить від мінералізації пастових вод.
Основною величиною, яка вимірюється, в імпульсному нейтрон-нейтронному каротажі є середній час життя теплових нейтронів n. Встановлено, що змінюючи час затримки з, можна отримати відмінності у величинах густини нейтронів, що вимірюються проти нафтоносного та водоносного пластів. У цьому одна із основних переваг імпульсного нейтрон-нейтронного каротажу.
Радіус зони дослідження ІННК Rд визначається водневим вмістом середовища та часом затримки:
.
Із збільшенням водневого вмісту середовища зменшується коефіцієнт дифузії теплових нейтронів і, відповідно, радіус дослідження. Глибинність ІННК безперервно зростає із збільшенням часу затримки. Однак, із збільшенням з падає швидкість рахунку імпульсів, що приводить до великих статистичних похибок вимірювання.
Вплив на величину густини теплових нейтронів у ІННК розміщення приладу в свердловині відносно її осі, обсадної стальної колони та цементного каменю, зони проникнення промивної рідини та інших факторів підпорядковано тим же самим законам, що і в стандартній модифікації ННК-Т. Однак при достатньо великих часових затримках на характер часового розподілу густини теплових нейтронів свердловинні умови не впливають.
В імпульсному нейтронному методі використовується вимірювальна свердловинна установка, яка складається із імпульсного свердловинного генератора нейтронів і розміщеного на деякій фіксованій відстані (довжина зонда) від нього індикатора густини нейтронів або гамма-випромінювання.
Принцип роботи свердловинного генератора нейтронів наступний. Мішень, яка представляє собою один із легких елементів (дейтерій, тритій, берилій, літій та інші), бомбардується потоком прискорених заряджених частинок. Для даної мети найчастіше використовуються реакції 2D(d, n)3He і 3T(d, n)4He бомбардування потоком іонів дейтерію (дейтронів) або тритію.
Основними конструктивними вузлами генератора нейтронів є прискорювальна трубка та джерело живлення високої напруги (Рис.115). Прискорювальна трубка представляє собою скляний балон, який заповнений дейтерієм. Іонізація дейтерію здійснюється електронами, які випромінюються розпеченим вольфрамовим катодом 2. Електрони прискорюються циліндричним анодом 4 і під дією поздовжнього магнітного поля, утвореного котушкою 3, переміщуються вздовж нього по спіральним траєкторіям. Високовольтний електрод 5, в якому розміщена мішень 6, живиться змінною синусоїдною напругою із вторинної обмотки високовольтного трансформатора Тр. При від’ємному потенціалі на електроді 5 електрони, не доходячи до кінця циліндричного аноду, відбиваються і таким чином здійснюють всередині циліндра коливні рухи, які іонізують дейтерій. У цей же час утворені позитивно заряджені дейтрони прискорюються і, бомбардуючи мішень 6 із цирконію або титану, насичених тритієм, генерують нейтрони із енергією до 14 МеВ.
В ІННК, як і в інших методах радіометрії свердловин, від швидкості запису V і сталої інтегрування я залежить статична точність вимірювань та вплив на форму кривих інерційності апаратури, тому при виборі даних величин керуються тими ж вимогами, що і при проведенні гамма-каротажу. Переважно на практиці ІННК V=100120 м/год. при я=12 с.