![](/user_photo/2706_HbeT2.jpg)
- •Лекція №1
- •1.1 Вступ. Історія розвитку гдс. Вклад вітчизняної науки при створенні теоретичних та технічних основ каротажу
- •1.2 Основні напрямки застосування гдс при пошуках, розвідці і розробці корисних копалин, їх ефективність
- •1.3 Класифікація методів гдс за фізичними основами. Поняття про раціональний комплекс методів досліджень свердловин
- •Лекція №2
- •2.1 Конструкція свердловини
- •2.2 Категорії свердловин за призначенням
- •2.3 Характеристики об’єктів дослідження в свердловинах. Поняття про зону кольматації, промиту зону, зону проникнення, незатронуту зону
- •Лекція №3
- •3.1 Фізичні основи методів електричного каротажу
- •3.2 Класифікація зондів
- •3.3 Форми кривих для різних умов
- •3.4 Стандартний каротаж
- •3.5 Мікрокаротажне зондування Фізичні основи, апаратура, області застосування
- •3.7 Визначення коефіцієнта мікрозондів
- •Нахилометрія свердловин
- •Лекція №4
- •4.1 Фізична суть бокового каротажного зондування
- •4.2 Апаратура, технологія проведення досліджень
- •4.3 Умови ефективного застосування результатів бкз та задачі, які вирішуються
- •Лекція №5
- •5.1 Фізичні основи методів
- •5.2 Метод опору екранованого заземлення з автоматичним фокусуванням струму
- •Апаратура бк трьохелектродного зонда (абкт)
- •5.3 Форми кривих ефективного опору
- •5.4 Області застосування та задачі, що вирішуються
- •5.5 Мікробоковий каротаж
- •Лекція №6
- •6.1 Фізичні основи
- •6.2 Форми кривих і фактори, що впливають
- •6.3 Області застосування та задачі, які вирішуються за даними ік
- •6.4 Фізичні основи діелектричного каротажу
- •6.5 Області застосування діелектричного каротажу
- •Лекція №7
- •7.1 Природні потенціали в свердловині
- •7.2 Спосіб реєстрації потенціалів пс
- •7.3 Форми кривих пс
- •7.4 Задачі, які вирішуються за допомогою методу пс
- •7.5 Метод викликаної поляризації. Фізичні основи. Методика проведення досліджень. Задачі, які вирішується за даними методу вп Фізичні основи методу викликаної поляризації
- •Методика проведення досліджень
- •Задачі, які вирішується за даними методу вп
- •Лекція №8
- •13.1 Фізичні основи методів магнітного поля
- •13.2 Метод природного магнітного поля
- •13.3 Апаратура методу природного магнітного поля
- •13.4 Області застосування методу пмп
- •13.5 Метод магнітної сприйнятливості
- •13.6 Апаратура методу мс
- •13.7 Криві методу мс
- •13.8 Області застосування методу мс
- •13.9 Ядерно-магнітний каротаж
- •13.10 Апаратура ядерно-магнітного каротажу
- •13.11 Криві ямк
- •13.12 Області застосування ямк
- •Лекція №9
- •Радіоактивність, основні закони радіоактивного розпаду
- •Гамма-каротаж
- •Лічильники, які використовуються при вимірюванні радіоактивності
- •Способи еталонування апаратури
- •Криві гк
- •Задачі, які вирішуються за допомогою гк
- •Спектрометричний гамма-каротаж
- •Лекція №10
- •10.1 Взаємодія гамма квантів з речовиною
- •10.2 Фізичні основи ггк-г
- •10.4 Апаратура і методика проведення густинного гамма-гамма-каротажу
- •10.5 Гамма-гамма-каротаж селективний
- •10.6 Області застосування методів розсіяного гамма-випромінювання
- •Лекція №11
- •Взаємодія нейтронів з речовиною
- •Фізичні основи нейтронних методів:
- •Нейтронний гамма-каротаж
- •Нейтрон-нейтронний каротаж по теплових нейтронах
- •Нейтрон-нейтронний каротаж по надтеплових нейтронах
- •Задачі, які вирішуються за даними нгк, ннк-т, ннк-нт
- •Джерела швидких нейтронів
- •Вплив різних факторів на покази нейтронних методів
- •Імпульсний нейтрон-нейтронний каротаж
- •Задачі, які вирішуються за даними іннк
- •Лекція №12
- •12.1 Фізичні основи акустичних методів
- •12.2 Розповсюдження пружних хвиль у свердловині
- •12.3 Апаратура акустичного каротажу
- •12.4 Методика проведення вимірювань акустичного каротажу
- •12.5 Задачі акустичного каротажу
- •Лекція №13
- •13.1 Типи і основні вузли каротажних станцій-лабораторій
- •Лабораторія лкс-7-02
- •Будова та робота лабораторії
- •Пристрої та робота основних складових лабораторії
- •13.2 Каротажні лебідки, підйомники, їх конструкції. Каротажні: кабелі, датчики магнітних міток, натягу, блок-баланси, сельсини
- •Лекція №14
- •Області застосування методу природного теплового поля Землі та геологічні задачі, які розв’язуються за результатами даного методу.
- •5.3 Апаратура, обладнання та матеріали
- •Лекція №15
- •Інклінометрія
- •3.3 Апаратура, обладнання та матеріали
- •Кавернометрія
- •4.3 Апаратура, обладнання та матеріали
- •Лекція №16
- •Геохімічні дослідження у свердловинах
- •Газовий каротаж в процесі буріння
- •Апаратура та методика проведення газометрії свердловин в процесі буріння
- •Задачі газометрії свердловин підчас буріння
- •Газометрія свердловин після буріння
- •Механічний каротаж
- •Задачі, які вирішуються за допомогою комплексних геофізичних досліджень в процесі буріння
- •Припливометрія
- •Дебітометрія
- •Лекція №17
- •17.1 Метод термометрії
- •17.2 Гамма-гамма каротаж
- •17.3 Акустичний каротаж
- •Лекція №18 Дефектометрія свердловин. Індуктивний дефектомір обсадних труб. Гамма-гамма-товщиномір. Свердловинне акустичне телебачення. Акустичні сканери
- •18.1 Індуктивний дефектомір обсадних труб
- •18.2 Гамма-гамма-товщиномір
- •18.3 Свердловинне акустичне телебачення
- •Лекція №19
- •Визначення положення газорідинних і водо-нафтових контактів
- •Лекція №20
- •20.1 Перфорація
- •20.2 Торпедування
- •20.3 Інші види підривних робіт
- •20.4 Відбір зразків порід, проб пластових флюїдів та випробовування пластів
- •20.4.1 Відбір зразків порід
- •20.4.2 Відбір проб пластових флюїдів та випробовування пластів
- •Лекція №21
- •21.1 Основні правила техніки безпеки при проведенні геофізичних робіт у свердловинах
- •21.2 Електрометричні роботи
- •21.3 Радіометричні роботи
- •21.4 Прострілково-вибухові роботи
- •21.5 Промислова санітарія і протипожежні заходи
Задачі, які вирішуються за допомогою гк
У комплексі з матеріалами інших методів промислової геофізики дані дослідження свердловин гамма-каротажем використовуються для розв’язку наступних геологічних задач: літологічного розчленування; кореляції геологічного розрізу; виділення корисних копалин (бокситів, апатитів, фосфоритів, марганцевих, залізних і свинцевих руд, кварцових жил та ін.); виділення порід-колекторів; оцінки глинистості та інші.
Спектрометричний гамма-каротаж
СГК базується на залежності розподілу швидкості рахунку за амплітудами імпульсів при реєстрації моно-енергетичного гамма-випромінювання від вмісту радіоактивних елементів, які випромінюють гамма-промені відповідних енергій.
Як вказувалось вище, гамма-промені мають дискретний спектр енергій, який у результаті розсіювання та поглинання породою, промивною рідиною та стальною гільзою радіометра перетворюється в безперервний спектр гамма-випромінювання з накладанням на нього окремих первинних характерних ліній. Даний спектр енергій гамма-квантів є ознакою самого радіоактивного ядра. Відповідно, за вихідним дискретним спектром енергій гамма-променів можна встановити ізотопний склад і кількість таких радіоактивних ядер.
На енергетичному спектрі гамма-квантів природного гамма-випромінювання малоактивних осадових порід характерними значеннями I відмічається радій в енергетичних інтервалах 0.6 і 1.8 МеВ; торій – 0.9, 1.6, 2.6 МеВ; калій – 1.46 МеВ (рис.96 ст201 Дяк). Відповідно, гамма-спектрометричні дослідження свердловин можуть бути зведені до одночасної реєстрації трьох кривих інтенсивності гамма-випромінювання при різних рівнях дискримінації або в різних енергетичних діапазонах.
Для кількісної оцінки вмісту різних радіоактивних елементів розв’язують систему рівнянь, кількість яких рівна кількості елементів, що визначаються.
Так як природна радіоактивність малоактивних осадових відкладів практично завжди обумовлена присутністю в них тільки трьох елементів (Ra, Th, K40), то для їх оцінки складається система із трьох рівнянь.
Для дослідження
енергетичного складу природного
гамма-випромінювання використовуються
інтегральні та диференціальні
гамма-спектрометри. Інтегральними
гамма-спектрометрами реєструють
інтенсивність гамма-випромінювання
енергії E,
яка лежить вище (або нижче) заданого
порогового значення E п.
Диференціальними спектрометрами
реєструють гамма-випромінювання в
строго обмежених енергетичних інтервалах
.
Свердловинний гамма-спектрометр складається із свердловинного радіометра та наземного пульту (Рис.97 Д.202). У свердловинний радіометр входять: змінна приставка, в якій розміщується індикатор, і електронна схема. У якості індикатора використовують сцинтиляційні лічильники, в яких амплітуда вихідного сигналу прямо пропорційна енергії іонізуючої частинки.
Електричні сигнали з датчика Д надходять на підсилювач П, на виході якого знаходиться лінія затримки ЛЗ. Затримані сигнали подаються на вхід лінійно-пропускного пристрою ЛПП, а сигнали з виходу підсилювача – на амплітудний диференціальний дискримінатор Дс. Останній виробляє на виході імпульс струму тільки в тому випадку, якщо амплітуда сигналу знаходиться в межах ΔU, які задані порогами дискримінації.
Вихідний сигнал відкриває закритий в нормальному стані лінійно-пропускний пристрій і пропускає затримані сигнали на схему амплітудно-часової трансформації АЧТ. На виході АЧТ формується від’ємний імпульс тривалістю τі. Даний імпульс подається на вихідний каскад ВК і одночасно повертається на дискримінатор, закриваючи його на весь час амплітудно-часового перетворення сигналу. У вихідному каскаді прямокутний імпульс за допомогою диференціюючої ланки перетворюється в два різнополярні імпульси. Вони відповідають його передньому та задньому фронтам, які розділені відрізком часу τ, який пропорційний амплітуді сигналу на виході ФЕП, і потрапляють по кабелю на наземний пульт.
Наземний пульт складається із двох одноканальних амплітудних аналізаторів, автоматичного аналізатора, що забезпечує отримання диференціальних спектрів гамма-випромінювання, що досліджується, пристрою автоматизації вимірювань та виводу інформації на пристрої реєстрації, а також блоку живлення БД.
Два одно канальні аналізатори дозволяють здійснювати безперервну реєстрацію інтенсивностей гамма-випромінювання в двох заданих енергетичних інтервалах. Із виходу одно канального аналізатора інформацію надходить на зовнішній пристрій реєстрації та на стілковий прилад, який розміщений в блоці автоматики БА. Стрілковий прилад також служить для контролю вхідних і вихідних напруг блоку живлення.
Сигнал, який потрапляє в блок автоматики, після відповідних перетворень проходить через арифметичний пристрій блоку реєстрації БР і запам’ятовуються в блоці пам’яті БПм. Накопичена в блоці пам’яті інформація через блок реєстрації виводиться на осцилограф. Одночасно вона за допомогою вхідного блоку ВБ може бути виведена на зовнішній реєструючий пристрій.
Визначення окремого вмісту в породах урану (радію), торію та калію за даними спектрометрії природного гамма-випромінювання дозволяє розв’язувати конкретні задачі як загальної, так і прикладної геології: 1) вияснення механізму та швидкості вивітрювання гірських порід за станом радіоактивної рівноваги у ряді уран-радій; 2) вивчення геохімічної циклічності, встановлення умов осадонакопичення гірських порід і кореляція німих товщ; 3) вияснення фаціальних характеристик та інтенсивності тектонічних рухів структур, які сприятливі для акумуляції нафти і газу; 4) вивчення особливостей та генезису вивержених та метаморфічних порід і т. д.
У нафтогазовій геології та геофізиці: виділення в карбонатному розрізі вторинних доломітів, визначення глинистості та нерозчиненого осаду пластів-колекторів з малою похибкою (8-10%), встановлення мінерального складу глинистих порід і т. д.