- •Лекція №1
- •1.1 Вступ. Історія розвитку гдс. Вклад вітчизняної науки при створенні теоретичних та технічних основ каротажу
- •1.2 Основні напрямки застосування гдс при пошуках, розвідці і розробці корисних копалин, їх ефективність
- •1.3 Класифікація методів гдс за фізичними основами. Поняття про раціональний комплекс методів досліджень свердловин
- •Лекція №2
- •2.1 Конструкція свердловини
- •2.2 Категорії свердловин за призначенням
- •2.3 Характеристики об’єктів дослідження в свердловинах. Поняття про зону кольматації, промиту зону, зону проникнення, незатронуту зону
- •Лекція №3
- •3.1 Фізичні основи методів електричного каротажу
- •3.2 Класифікація зондів
- •3.3 Форми кривих для різних умов
- •3.4 Стандартний каротаж
- •3.5 Мікрокаротажне зондування Фізичні основи, апаратура, області застосування
- •3.7 Визначення коефіцієнта мікрозондів
- •Нахилометрія свердловин
- •Лекція №4
- •4.1 Фізична суть бокового каротажного зондування
- •4.2 Апаратура, технологія проведення досліджень
- •4.3 Умови ефективного застосування результатів бкз та задачі, які вирішуються
- •Лекція №5
- •5.1 Фізичні основи методів
- •5.2 Метод опору екранованого заземлення з автоматичним фокусуванням струму
- •Апаратура бк трьохелектродного зонда (абкт)
- •5.3 Форми кривих ефективного опору
- •5.4 Області застосування та задачі, що вирішуються
- •5.5 Мікробоковий каротаж
- •Лекція №6
- •6.1 Фізичні основи
- •6.2 Форми кривих і фактори, що впливають
- •6.3 Області застосування та задачі, які вирішуються за даними ік
- •6.4 Фізичні основи діелектричного каротажу
- •6.5 Області застосування діелектричного каротажу
- •Лекція №7
- •7.1 Природні потенціали в свердловині
- •7.2 Спосіб реєстрації потенціалів пс
- •7.3 Форми кривих пс
- •7.4 Задачі, які вирішуються за допомогою методу пс
- •7.5 Метод викликаної поляризації. Фізичні основи. Методика проведення досліджень. Задачі, які вирішується за даними методу вп Фізичні основи методу викликаної поляризації
- •Методика проведення досліджень
- •Задачі, які вирішується за даними методу вп
- •Лекція №8
- •13.1 Фізичні основи методів магнітного поля
- •13.2 Метод природного магнітного поля
- •13.3 Апаратура методу природного магнітного поля
- •13.4 Області застосування методу пмп
- •13.5 Метод магнітної сприйнятливості
- •13.6 Апаратура методу мс
- •13.7 Криві методу мс
- •13.8 Області застосування методу мс
- •13.9 Ядерно-магнітний каротаж
- •13.10 Апаратура ядерно-магнітного каротажу
- •13.11 Криві ямк
- •13.12 Області застосування ямк
- •Лекція №9
- •Радіоактивність, основні закони радіоактивного розпаду
- •Гамма-каротаж
- •Лічильники, які використовуються при вимірюванні радіоактивності
- •Способи еталонування апаратури
- •Криві гк
- •Задачі, які вирішуються за допомогою гк
- •Спектрометричний гамма-каротаж
- •Лекція №10
- •10.1 Взаємодія гамма квантів з речовиною
- •10.2 Фізичні основи ггк-г
- •10.4 Апаратура і методика проведення густинного гамма-гамма-каротажу
- •10.5 Гамма-гамма-каротаж селективний
- •10.6 Області застосування методів розсіяного гамма-випромінювання
- •Лекція №11
- •Взаємодія нейтронів з речовиною
- •Фізичні основи нейтронних методів:
- •Нейтронний гамма-каротаж
- •Нейтрон-нейтронний каротаж по теплових нейтронах
- •Нейтрон-нейтронний каротаж по надтеплових нейтронах
- •Задачі, які вирішуються за даними нгк, ннк-т, ннк-нт
- •Джерела швидких нейтронів
- •Вплив різних факторів на покази нейтронних методів
- •Імпульсний нейтрон-нейтронний каротаж
- •Задачі, які вирішуються за даними іннк
- •Лекція №12
- •12.1 Фізичні основи акустичних методів
- •12.2 Розповсюдження пружних хвиль у свердловині
- •12.3 Апаратура акустичного каротажу
- •12.4 Методика проведення вимірювань акустичного каротажу
- •12.5 Задачі акустичного каротажу
- •Лекція №13
- •13.1 Типи і основні вузли каротажних станцій-лабораторій
- •Лабораторія лкс-7-02
- •Будова та робота лабораторії
- •Пристрої та робота основних складових лабораторії
- •13.2 Каротажні лебідки, підйомники, їх конструкції. Каротажні: кабелі, датчики магнітних міток, натягу, блок-баланси, сельсини
- •Лекція №14
- •Області застосування методу природного теплового поля Землі та геологічні задачі, які розв’язуються за результатами даного методу.
- •5.3 Апаратура, обладнання та матеріали
- •Лекція №15
- •Інклінометрія
- •3.3 Апаратура, обладнання та матеріали
- •Кавернометрія
- •4.3 Апаратура, обладнання та матеріали
- •Лекція №16
- •Геохімічні дослідження у свердловинах
- •Газовий каротаж в процесі буріння
- •Апаратура та методика проведення газометрії свердловин в процесі буріння
- •Задачі газометрії свердловин підчас буріння
- •Газометрія свердловин після буріння
- •Механічний каротаж
- •Задачі, які вирішуються за допомогою комплексних геофізичних досліджень в процесі буріння
- •Припливометрія
- •Дебітометрія
- •Лекція №17
- •17.1 Метод термометрії
- •17.2 Гамма-гамма каротаж
- •17.3 Акустичний каротаж
- •Лекція №18 Дефектометрія свердловин. Індуктивний дефектомір обсадних труб. Гамма-гамма-товщиномір. Свердловинне акустичне телебачення. Акустичні сканери
- •18.1 Індуктивний дефектомір обсадних труб
- •18.2 Гамма-гамма-товщиномір
- •18.3 Свердловинне акустичне телебачення
- •Лекція №19
- •Визначення положення газорідинних і водо-нафтових контактів
- •Лекція №20
- •20.1 Перфорація
- •20.2 Торпедування
- •20.3 Інші види підривних робіт
- •20.4 Відбір зразків порід, проб пластових флюїдів та випробовування пластів
- •20.4.1 Відбір зразків порід
- •20.4.2 Відбір проб пластових флюїдів та випробовування пластів
- •Лекція №21
- •21.1 Основні правила техніки безпеки при проведенні геофізичних робіт у свердловинах
- •21.2 Електрометричні роботи
- •21.3 Радіометричні роботи
- •21.4 Прострілково-вибухові роботи
- •21.5 Промислова санітарія і протипожежні заходи
18.1 Індуктивний дефектомір обсадних труб
Для виявлення дефектів стальних колон використовуються індуктивні прилади, які базуються на вимірюванні е.р.с. вторинного магнітного поля вихрових струмів. Наприклад, дефектомір індукційний свердловинний ДСІ працює на принципі електромагнітної дефектоскопії. Генераторною котушкою ГК індукційного зонда в обсадній колоні свердловини створюється вторинне поле вихрових струмів, приймальними котушками ПК1 і ПК2 вимірюються комплексні складові електромагнітного поля (Рис. 167). Генераторна котушка живиться струмом 300 Гц від уніфікованого генератора УГ-1 через блок керування БК і роздільний фільтр Ф. Котушки ПК1 і ПК2 розміщені на однаковій відстані від ГК по обидві її сторони. Комутатор Км дозволяє включати у вимірювальну схему або котушки ПК2 (прямий зонд) з компенсаційною котушкою К, або котушки ПК1 і ПК2, які з’єднані послідовно (диференціальний зонд). Котушка К служить для компенсації прямого поля генераторної котушки. Прямий зонд використовується для виявлення місць порушення колони, а диференціальний – для детальних досліджень.
Сигнали з котушок ПК2 і К або з ПК1 і ПК2 через комутатор поступають на частотний модулятор ЧМ1 з несучою частотою 14 кГц. Одночасно з резистора R знімається опорна напруга і подається на частотний модулятор ЧМ2 з несучою частотою 7.8 кГц. Після чого сигнали через змішувач З по кабелю через блок керування надходять на вимірювальну панель частотної модуляції ВПЧМ, де вони розділяються за частотою, підсилюються та випрямляються. З ВПЧМ сигнали потрапляють на прилади реєстрації РП1 і РП2. Апаратура живиться постійним струмом від двох уніфікованих випрямлячів – УВК-1 і УВК-2.
18.2 Гамма-гамма-товщиномір
Визначення товщини стінок обсадних колон здійснюється за допомогою розсіяного гамма-випромінювання, джерелом якого служить ізотоп тулія. Вимірювання розсіяного гамма-випромінювання здійснюється гамма-товщиноміром, розмір зонда складає 7-9 см. Зонд товщиноміра входить у склад комплексного приладу дефектоміра-товщиноміра СГДТ-2 (Рис. 157). Прилад дозволяє визначити середню товщину стінки обсадних колон з точністю ±0.5 мм.
Свердловинний прилад дефектоміра-товщиноміра типу СГДТ-2 має два зонди для реєстрації розсіяного гамма-випромінювання різних енергій. Зонд дефектоміра розміщений у нижній частині приладу та служить для визначення якості цементування шляхом вимірювання інтенсивності гамма-випромінювання від джерела (цезій-137). Даний зонд складається із джерела 7 (рис.157) та індикатора 6, які розміщені в обертовому свинцевому екрані з колімаційними вікнами a і a1. Так як гамма-випромінювання реєструється по периметру свердловини шляхом обертання екрану з колімаційними вікнами, то можна визначити не тільки повну відсутність цементного каменю або промивної рідини за колоною, але і виявити односторонню заливки, канали та пустоти в цементному камені.
Зонд товщиноміра розміщений у верхній частині приладу та служить для визначення зміни товщини стінки труб обсадної колони. Він складається із джерела м’якого гамма-випромінювання 2 (тулій-170), індикатора 3 і свинцевого екрану 1 з двома колімаційними вікнами б і б1, які направлені на зустріч одного до іншого під кутом 45 відносно осі приладу. Завдяки використанню відносно м’якого гамма-випромінюючого джерела, добрій його колімації та малій довжині зонда (8 см) покази товщиноміра залежать головним чином від товщини стінки труб стальної колони. У якості індикаторів розсіяного гамма-випромінювання 3 і 6 використовуються сцинтиляційні лічильники, які складаються із кристалів NaI(Tl) та ФЕП.
При дослідженні свердловин одночасно реєструються дві діаграми розсіяного гамма-випромінювання – дефектоміра і товщиноміра. Крива дефектоміра записується при рівномірному обертанні екрану навколо осі свердловинного приладу при безперервному його переміщенню по стовбурі свердловини (кругова цементограма) або при зупиненні приладу в попередньо вибраних інтервалах глибин (дефектограма).
Для одночасної передачі на поверхню сигналів від зондів і живлення свердловинного приладу постійним струмом використовують двоканальну імпульсну телевимірювальну систему з розділенням каналів за полярністю імпульсів.
Сигнали від ФЕП індикаторів у електронному блоці 4 перетворюються в стандартизовані за амплітудою та тривалістю імпульси різної полярності для кожного сигналу та потрапляють по кабелю на вимірювальну панель ВП, де вони розділяються по каналам і перетворюються в кожному каналі у постійний струм, який пропорційний інтенсивності розсіяного гамма-випромінювання відповідного зонда. Із виходу панелі ВП постійний струм подається на реєстратор РП, де записуються дві діаграми (кругова цементограма та товщинограма) у масштабі глиби при безперервному переміщенні приладу по стовбуру свердловини, або дефектограми в масштабі довжини окружності свердловини з рівномірною протяжкою стрічки реєстратора при зупинці приладу на заданій глибині. Швидкість обертання екрану міняється мотором з редуктором. Свердловинний прилад живиться постійним струмом від генератора Г.Робота мотора 5 регулюється із пульту керування ПК.
Перед роботою дефектомір еталонується за допомогою спеціальних пристроїв еталонування. Масштаб запису вибирається на основі даних еталонування. Швидкість запису цементограми встановлюється приблизно 600-700 м/год., для деталізації її понижують 300-400 м/год. Швидкість запису дефектограм при масштабі глибин 1:500 становить 700-800 м/год., при 1:200 вона зменшується до 300-400 м/год.