![](/user_photo/2706_HbeT2.jpg)
- •Лекція №1
- •1.1 Вступ. Історія розвитку гдс. Вклад вітчизняної науки при створенні теоретичних та технічних основ каротажу
- •1.2 Основні напрямки застосування гдс при пошуках, розвідці і розробці корисних копалин, їх ефективність
- •1.3 Класифікація методів гдс за фізичними основами. Поняття про раціональний комплекс методів досліджень свердловин
- •Лекція №2
- •2.1 Конструкція свердловини
- •2.2 Категорії свердловин за призначенням
- •2.3 Характеристики об’єктів дослідження в свердловинах. Поняття про зону кольматації, промиту зону, зону проникнення, незатронуту зону
- •Лекція №3
- •3.1 Фізичні основи методів електричного каротажу
- •3.2 Класифікація зондів
- •3.3 Форми кривих для різних умов
- •3.4 Стандартний каротаж
- •3.5 Мікрокаротажне зондування Фізичні основи, апаратура, області застосування
- •3.7 Визначення коефіцієнта мікрозондів
- •Нахилометрія свердловин
- •Лекція №4
- •4.1 Фізична суть бокового каротажного зондування
- •4.2 Апаратура, технологія проведення досліджень
- •4.3 Умови ефективного застосування результатів бкз та задачі, які вирішуються
- •Лекція №5
- •5.1 Фізичні основи методів
- •5.2 Метод опору екранованого заземлення з автоматичним фокусуванням струму
- •Апаратура бк трьохелектродного зонда (абкт)
- •5.3 Форми кривих ефективного опору
- •5.4 Області застосування та задачі, що вирішуються
- •5.5 Мікробоковий каротаж
- •Лекція №6
- •6.1 Фізичні основи
- •6.2 Форми кривих і фактори, що впливають
- •6.3 Області застосування та задачі, які вирішуються за даними ік
- •6.4 Фізичні основи діелектричного каротажу
- •6.5 Області застосування діелектричного каротажу
- •Лекція №7
- •7.1 Природні потенціали в свердловині
- •7.2 Спосіб реєстрації потенціалів пс
- •7.3 Форми кривих пс
- •7.4 Задачі, які вирішуються за допомогою методу пс
- •7.5 Метод викликаної поляризації. Фізичні основи. Методика проведення досліджень. Задачі, які вирішується за даними методу вп Фізичні основи методу викликаної поляризації
- •Методика проведення досліджень
- •Задачі, які вирішується за даними методу вп
- •Лекція №8
- •13.1 Фізичні основи методів магнітного поля
- •13.2 Метод природного магнітного поля
- •13.3 Апаратура методу природного магнітного поля
- •13.4 Області застосування методу пмп
- •13.5 Метод магнітної сприйнятливості
- •13.6 Апаратура методу мс
- •13.7 Криві методу мс
- •13.8 Області застосування методу мс
- •13.9 Ядерно-магнітний каротаж
- •13.10 Апаратура ядерно-магнітного каротажу
- •13.11 Криві ямк
- •13.12 Області застосування ямк
- •Лекція №9
- •Радіоактивність, основні закони радіоактивного розпаду
- •Гамма-каротаж
- •Лічильники, які використовуються при вимірюванні радіоактивності
- •Способи еталонування апаратури
- •Криві гк
- •Задачі, які вирішуються за допомогою гк
- •Спектрометричний гамма-каротаж
- •Лекція №10
- •10.1 Взаємодія гамма квантів з речовиною
- •10.2 Фізичні основи ггк-г
- •10.4 Апаратура і методика проведення густинного гамма-гамма-каротажу
- •10.5 Гамма-гамма-каротаж селективний
- •10.6 Області застосування методів розсіяного гамма-випромінювання
- •Лекція №11
- •Взаємодія нейтронів з речовиною
- •Фізичні основи нейтронних методів:
- •Нейтронний гамма-каротаж
- •Нейтрон-нейтронний каротаж по теплових нейтронах
- •Нейтрон-нейтронний каротаж по надтеплових нейтронах
- •Задачі, які вирішуються за даними нгк, ннк-т, ннк-нт
- •Джерела швидких нейтронів
- •Вплив різних факторів на покази нейтронних методів
- •Імпульсний нейтрон-нейтронний каротаж
- •Задачі, які вирішуються за даними іннк
- •Лекція №12
- •12.1 Фізичні основи акустичних методів
- •12.2 Розповсюдження пружних хвиль у свердловині
- •12.3 Апаратура акустичного каротажу
- •12.4 Методика проведення вимірювань акустичного каротажу
- •12.5 Задачі акустичного каротажу
- •Лекція №13
- •13.1 Типи і основні вузли каротажних станцій-лабораторій
- •Лабораторія лкс-7-02
- •Будова та робота лабораторії
- •Пристрої та робота основних складових лабораторії
- •13.2 Каротажні лебідки, підйомники, їх конструкції. Каротажні: кабелі, датчики магнітних міток, натягу, блок-баланси, сельсини
- •Лекція №14
- •Області застосування методу природного теплового поля Землі та геологічні задачі, які розв’язуються за результатами даного методу.
- •5.3 Апаратура, обладнання та матеріали
- •Лекція №15
- •Інклінометрія
- •3.3 Апаратура, обладнання та матеріали
- •Кавернометрія
- •4.3 Апаратура, обладнання та матеріали
- •Лекція №16
- •Геохімічні дослідження у свердловинах
- •Газовий каротаж в процесі буріння
- •Апаратура та методика проведення газометрії свердловин в процесі буріння
- •Задачі газометрії свердловин підчас буріння
- •Газометрія свердловин після буріння
- •Механічний каротаж
- •Задачі, які вирішуються за допомогою комплексних геофізичних досліджень в процесі буріння
- •Припливометрія
- •Дебітометрія
- •Лекція №17
- •17.1 Метод термометрії
- •17.2 Гамма-гамма каротаж
- •17.3 Акустичний каротаж
- •Лекція №18 Дефектометрія свердловин. Індуктивний дефектомір обсадних труб. Гамма-гамма-товщиномір. Свердловинне акустичне телебачення. Акустичні сканери
- •18.1 Індуктивний дефектомір обсадних труб
- •18.2 Гамма-гамма-товщиномір
- •18.3 Свердловинне акустичне телебачення
- •Лекція №19
- •Визначення положення газорідинних і водо-нафтових контактів
- •Лекція №20
- •20.1 Перфорація
- •20.2 Торпедування
- •20.3 Інші види підривних робіт
- •20.4 Відбір зразків порід, проб пластових флюїдів та випробовування пластів
- •20.4.1 Відбір зразків порід
- •20.4.2 Відбір проб пластових флюїдів та випробовування пластів
- •Лекція №21
- •21.1 Основні правила техніки безпеки при проведенні геофізичних робіт у свердловинах
- •21.2 Електрометричні роботи
- •21.3 Радіометричні роботи
- •21.4 Прострілково-вибухові роботи
- •21.5 Промислова санітарія і протипожежні заходи
Визначення положення газорідинних і водо-нафтових контактів
Положення ВНК, ГВК і ГНК в обсаджених свердловинах встановлюється комплексом промислово-геофізичних методів, зокрема методами радіометрії, термометрії та акустичного каротажу.
Водо-нафтовий контакт
1. Водо-нафтовий контакт за даними нейтронного гамма-каротажу надійно встановлюється в пластах, у яких нафта витісняється водою, що містить хлор, із мінералізацією вище 120-150 г/л при kп20%. Контакт нафта-вода фіксується на кривих НГК збільшенням In навпроти водоносної частини пласта по відношенню до нафтоносної до 15 %. Положення ВНК встановлюють за початком спаду інтенсивності In (рис.17.1,а).
Спектрометричний нейтронний гамма-каротаж найбільш чутливий до вмісту хлору в пласті. При реєстрації захопленого гамма-випромінювання з енергією 4-5.6 МеВ перевищення In на границі ВНК складає 50-100 %.
2. При витісненні нафти мінералізованою водою ВНК на кривих ННК-Т відмічається зменшенням показів InТ навпроти його водоносної частини. Положення ВНК фіксується за початком підйому кривої InТ (Рис.17.1, б).
3. У водоносній частині пласта середній час життя теплових нейтронів менший, ніж у нафтоносній. Контакт вода-нафта за даними ІННК відмічається за початком збільшення IІnТ (Рис. 17.1, в).
4. Імпульсний нейтрон-нейтронний каротаж дозволяє визначити положення текучого ВНК за величиною п аналогічно ІННК (Рис. 17.1, г).
5. Водоносна частина пласта фіксується підвищеними показами наведеної гамма-активності у порівнянні з нафтоносною внаслідок більшого вмісту ядер натрію та хлору нижче ВНК. Каротаж наведеної активності ефективний при визначенні положення ВНК у випадку мінералізації пластових вод за NaCl вище 40 г/л. Границю ВНК визначають у точці, яка знаходиться на середині аномалії між нафтоносною та водоносною частинами пласта (Рис. 17.1, д).
6. За даними каротажу радіохімічного ефекту при визначенні текучого положення ВНК зіставляють заміри природної радіоактивності до і в процесі переміщення ВНК. Природна радіоактивність навпроти обводненої частини пласта інколи аномально зростає, а гамма-активність нафтоносної його частини залишається незміненою.
7. Положення ВНК за результатами каротажу радіоактивних ізотопів відмічається підвищенням інтенсивності гамма-випромінювання навпроти водоносної частини пласта у випадку закачування активованої води, а при закачуванні радіоактивної нафти інтенсивність гамма-випромінювання зростає навпроти нафтоносної частини пласта. Границя ВНК відмічається аналогічно відбиванні ВНК за даними НГК у випадку закачування активованої води та аналогічно ННК-Т при використанні активованої нафти (Рис. 17.2).
8. За даними каротажу індикації елементами з аномальними нейтронними властивостями у випадку закачування в пласт водних розчинів хлористого кадмію контакт нафта-вода відмічається за НГК у точці спаду In, за ННК-Т – у точці підйому InТ, при використанні в якості активатора борної кислоти ВНК фіксується за НГК і ННК-Т у точці початку спаду In і InТ (Рис. 17.3).
Положення ВНК за даними НГК, ННК-Т, ІННК, ІНГК, КНА впевнено визначають у випадку заміщення нафти мінералізованою водою (Св120-150 г/л при kп25 %). При низькій мінералізації пластових і закачуємих водах (Св>15 г/л при kп20 %) переміщення ВНК встановлюють тільки за результатами високоточних визначень декремента затухання теплових нейтронів за даними ІННК (п=1/п). Відмінність п для нафтоносної та нафтоносної частин пласта у випадку ідентичності колекторських властивостей складає 8-10 %.
Газо-водяний контакт
1. За збільшенням показів нейтронного гамма-каротажу або каротажу густини теплових нейтронів у випадку слабоглинистих колекторів і невеликою зоною проникнення фільтрату промивної рідини.
2. За перевищенням показів НГК або ННК-Т великого зонда над показами малого зонда (Рис.108).
3. За наявністю приросту кривих НГК, які зареєстровані в різний час зондом однієї довжини. Даний спосіб особливо ефективний у випадку пластів із значною зоною проникнення. Виділення газоносної та водоносної частин пласта базується на явищі розформування зони проникнення газоносного колектора в обсадженій свердловині (Рис. 108а).
Газонафтовий контакт
1. За наявністю позитивних приростів показів на кривих НГК або ННК-Т, які отримані за методикою часових замірів. Проти нафтоносної частини пласта покази інтенсивності нейтронного гамма-випромінювання на різних кривих практично співпадають.
2. За величинами часу життя теплових нейтронів у газоносній та нафтоносній частинах пласта. У чистих газоносних колекторах середній час життя теплових нейтронів на 15-20% більший, ніж в однотипних нафтоносних колекторах. Для встановлення положення ГНК у глинистих, піщаних і карбонатних колекторах необхідно проводити повторні часові заміри ІННК. При цьому газоносна частина пласта на кривих виділиться підвищеними показами ІННК, які отримані в більш пізніший час.
3. За даними геохімічних методів дослідження свердловин. Збільшення відношення вмісту етану до вмісту пропану (більше одиниці) свідчить про газонасиченість колектора. Даний спосіб найбільш ефективний при встановленні ГНК у сильно глинистих піщаних і карбонатних колекторах, де ядерні методи не дозволяють розчленувати газоносні та нафтоносні ділянки пласта.
4. За даними термометрії свердловин. Газоносна частина пласта виділяється негативною аномалією температури.
Переміщення ВНК і ГВК
Переміщення ВНК і ГВК у процесі розробки родовищ в обсаджених свердловинах встановлюється декількома способами.
1. За показами нейтронного гамма-каротажу. Газо-водяний контакт відмічається високими значеннями In проти газоносної частини пласти. Водонафтовий контакт може бути встановлений тільки в пластах з мінералізованими пластовими водами, які містять хлор (Св>120-150 г/л). Контакт нафти і води на кривих НГК фіксується збільшенням показів проти водоносної частини пласта (Рис.170).
2. За показами нейтрон-нейтронного каротажу – за зміною густини теплових нейтронів. Газоводяний контакт відмічається підвищенням показів In проти газоносної частини пласта. У пласті, який містить мінералізовану воду, ВНК на кривих ННК-Т фіксується зменшенням показів In проти його водоносної частини покладу (Рис.110).
3. За показами імпульсного нейтрон-нейтронного каротажу – за величинами коефіцієнта дифузії та часу життя теплових нейтронів. Недоліками стаціонарних радіометричних методів НГК і ННК-Т при визначенні ВНК і ГВК є невелика їх глибинність і значний вплив діаметра свердловини, товщини цементного кільця, состава промивної рідини та мінералізації пластових вод на покази методів. У зв’язку із цим стаціонарні ядерні методи мало ефективні при дослідженні пластів з низькою мінералізацією вод і пластів, які розкриті перфорацією. Нестаціонарні імпульсні нейтронні методи в деякій мірі вільні від даних недоліків.