- •Лекція №1
- •1.1 Вступ. Історія розвитку гдс. Вклад вітчизняної науки при створенні теоретичних та технічних основ каротажу
- •1.2 Основні напрямки застосування гдс при пошуках, розвідці і розробці корисних копалин, їх ефективність
- •1.3 Класифікація методів гдс за фізичними основами. Поняття про раціональний комплекс методів досліджень свердловин
- •Лекція №2
- •2.1 Конструкція свердловини
- •2.2 Категорії свердловин за призначенням
- •2.3 Характеристики об’єктів дослідження в свердловинах. Поняття про зону кольматації, промиту зону, зону проникнення, незатронуту зону
- •Лекція №3
- •3.1 Фізичні основи методів електричного каротажу
- •3.2 Класифікація зондів
- •3.3 Форми кривих для різних умов
- •3.4 Стандартний каротаж
- •3.5 Мікрокаротажне зондування Фізичні основи, апаратура, області застосування
- •3.7 Визначення коефіцієнта мікрозондів
- •Нахилометрія свердловин
- •Лекція №4
- •4.1 Фізична суть бокового каротажного зондування
- •4.2 Апаратура, технологія проведення досліджень
- •4.3 Умови ефективного застосування результатів бкз та задачі, які вирішуються
- •Лекція №5
- •5.1 Фізичні основи методів
- •5.2 Метод опору екранованого заземлення з автоматичним фокусуванням струму
- •Апаратура бк трьохелектродного зонда (абкт)
- •5.3 Форми кривих ефективного опору
- •5.4 Області застосування та задачі, що вирішуються
- •5.5 Мікробоковий каротаж
- •Лекція №6
- •6.1 Фізичні основи
- •6.2 Форми кривих і фактори, що впливають
- •6.3 Області застосування та задачі, які вирішуються за даними ік
- •6.4 Фізичні основи діелектричного каротажу
- •6.5 Області застосування діелектричного каротажу
- •Лекція №7
- •7.1 Природні потенціали в свердловині
- •7.2 Спосіб реєстрації потенціалів пс
- •7.3 Форми кривих пс
- •7.4 Задачі, які вирішуються за допомогою методу пс
- •7.5 Метод викликаної поляризації. Фізичні основи. Методика проведення досліджень. Задачі, які вирішується за даними методу вп Фізичні основи методу викликаної поляризації
- •Методика проведення досліджень
- •Задачі, які вирішується за даними методу вп
- •Лекція №8
- •13.1 Фізичні основи методів магнітного поля
- •13.2 Метод природного магнітного поля
- •13.3 Апаратура методу природного магнітного поля
- •13.4 Області застосування методу пмп
- •13.5 Метод магнітної сприйнятливості
- •13.6 Апаратура методу мс
- •13.7 Криві методу мс
- •13.8 Області застосування методу мс
- •13.9 Ядерно-магнітний каротаж
- •13.10 Апаратура ядерно-магнітного каротажу
- •13.11 Криві ямк
- •13.12 Області застосування ямк
- •Лекція №9
- •Радіоактивність, основні закони радіоактивного розпаду
- •Гамма-каротаж
- •Лічильники, які використовуються при вимірюванні радіоактивності
- •Способи еталонування апаратури
- •Криві гк
- •Задачі, які вирішуються за допомогою гк
- •Спектрометричний гамма-каротаж
- •Лекція №10
- •10.1 Взаємодія гамма квантів з речовиною
- •10.2 Фізичні основи ггк-г
- •10.4 Апаратура і методика проведення густинного гамма-гамма-каротажу
- •10.5 Гамма-гамма-каротаж селективний
- •10.6 Області застосування методів розсіяного гамма-випромінювання
- •Лекція №11
- •Взаємодія нейтронів з речовиною
- •Фізичні основи нейтронних методів:
- •Нейтронний гамма-каротаж
- •Нейтрон-нейтронний каротаж по теплових нейтронах
- •Нейтрон-нейтронний каротаж по надтеплових нейтронах
- •Задачі, які вирішуються за даними нгк, ннк-т, ннк-нт
- •Джерела швидких нейтронів
- •Вплив різних факторів на покази нейтронних методів
- •Імпульсний нейтрон-нейтронний каротаж
- •Задачі, які вирішуються за даними іннк
- •Лекція №12
- •12.1 Фізичні основи акустичних методів
- •12.2 Розповсюдження пружних хвиль у свердловині
- •12.3 Апаратура акустичного каротажу
- •12.4 Методика проведення вимірювань акустичного каротажу
- •12.5 Задачі акустичного каротажу
- •Лекція №13
- •13.1 Типи і основні вузли каротажних станцій-лабораторій
- •Лабораторія лкс-7-02
- •Будова та робота лабораторії
- •Пристрої та робота основних складових лабораторії
- •13.2 Каротажні лебідки, підйомники, їх конструкції. Каротажні: кабелі, датчики магнітних міток, натягу, блок-баланси, сельсини
- •Лекція №14
- •Області застосування методу природного теплового поля Землі та геологічні задачі, які розв’язуються за результатами даного методу.
- •5.3 Апаратура, обладнання та матеріали
- •Лекція №15
- •Інклінометрія
- •3.3 Апаратура, обладнання та матеріали
- •Кавернометрія
- •4.3 Апаратура, обладнання та матеріали
- •Лекція №16
- •Геохімічні дослідження у свердловинах
- •Газовий каротаж в процесі буріння
- •Апаратура та методика проведення газометрії свердловин в процесі буріння
- •Задачі газометрії свердловин підчас буріння
- •Газометрія свердловин після буріння
- •Механічний каротаж
- •Задачі, які вирішуються за допомогою комплексних геофізичних досліджень в процесі буріння
- •Припливометрія
- •Дебітометрія
- •Лекція №17
- •17.1 Метод термометрії
- •17.2 Гамма-гамма каротаж
- •17.3 Акустичний каротаж
- •Лекція №18 Дефектометрія свердловин. Індуктивний дефектомір обсадних труб. Гамма-гамма-товщиномір. Свердловинне акустичне телебачення. Акустичні сканери
- •18.1 Індуктивний дефектомір обсадних труб
- •18.2 Гамма-гамма-товщиномір
- •18.3 Свердловинне акустичне телебачення
- •Лекція №19
- •Визначення положення газорідинних і водо-нафтових контактів
- •Лекція №20
- •20.1 Перфорація
- •20.2 Торпедування
- •20.3 Інші види підривних робіт
- •20.4 Відбір зразків порід, проб пластових флюїдів та випробовування пластів
- •20.4.1 Відбір зразків порід
- •20.4.2 Відбір проб пластових флюїдів та випробовування пластів
- •Лекція №21
- •21.1 Основні правила техніки безпеки при проведенні геофізичних робіт у свердловинах
- •21.2 Електрометричні роботи
- •21.3 Радіометричні роботи
- •21.4 Прострілково-вибухові роботи
- •21.5 Промислова санітарія і протипожежні заходи
13.2 Метод природного магнітного поля
Метод природного магнітного поля (ПМП), який називають іноді свердловинною магніторозвідкою, заснований на вивченні магнітних аномалій, виникнення яких обумовлено магнітним полем Землі. Найбільш інтенсивні магнітні аномалії відзначаються поблизу магнетитових руд і вивержених порід основного й ультраосновного складу.
Як відомо, магнітне поле Землі в кожній точці простору характеризується вектором напруженості , величина і напрямок якого визначається трьома складовими X, У, Z — північною, східною і вертикальною. Аномальне магнітне поле може бути вивчене за результатами вимірів трьох складових вектора , або двох його складових (вертикальної і по осі свердловини), або однієї його складової – зазвичай вертикальній Z. В останньому випадку фіксується зміна вертикальної складової ∆Z. Вимір повного вектора забезпечує одержання матеріалів для найбільш повної інтерпретації аномалій природного магнітного поля.
13.3 Апаратура методу природного магнітного поля
Для визначення величини і напрямку повного вектора напруженості земного магнітного поля вимірюються три його складові за допомогою трьох взаємно перпендикулярних магніточутливих датчиків, один із яких розташований уздовж осі свердловини (вимір Z), другий – у вертикальній площині, що проходить через вісь свердловини (вимір X), і третій – у горизонтальній площині (вимір Y).
В якості магніточутливого елемента застосовується магнітомодуляційний датчик, який представлений стержнем з пермалою, вздовж осі якого намотана котушка. У витках котушки протікає струм такої величини, що створюване ним змінне магнітне поле доводить стержень до стану повного насичення. У результаті дії постійного природного магнітного поля порушується симетрія характеру перемагнічування стержня, і в сигналі змінного струму виникають парні гармоніки, амплітуди і фази яких однозначно зв’язані з величиною і напрямком вимірюваного магнітного поля. Через обмотки магнітомодуляційних датчиків пропускається струм частотою, наприклад, 1 кГц. При наявності зовнішнього постійного магнітного поля в обмотках датчиків виникає е.р.с. подвоєної частоти (2 кГц). Цей сигнал через систему фільтрів, підсилювач і фазовий детектор надходить на прилад, що реєструє. Магнітомодуляційні датчики за допомогою блоку комутації по черзі підключаються до вимірювальної схеми. Складові магнітного поля вимірюють на окремих відмітках при зупинці приладу. Для орієнтування датчиків у площині викривлення свердловини необхідно, щоб відхилення осі свердловини від вертикалі було не менш 3-4°.
Для виміру трьох складових вектора використовується апаратура ТСМ-3, ТКМ, а складових Z, X, Y геомагнітного поля і магнітної сприйнятливості порід – комплексна апаратура ТСМК-40.
В апаратурі типу КМК зміну вертикальної складової Z геомагнітного поля вимірюють за допомогою одного магнітомодуляційного датчика М (Рис. 13.1). Обмотка зонда живиться від наземного генератора Г1 змінним струмом частотою 1 кГц через трансформатор Тр1. Вертикальна складова геомагнітного поля викликає в обмотці датчика змінну напругу подвоєної частоти 2 кГц, що через вимірювальну схему ВС і розділовий фільтр вступного пристрою ВП1 подається на прилад, що реєструє, РП1. Магніточутливий датчик М з допомогою карданного пристрою встановлюється у вертикальне положення, що дозволяє вимірювати зміну вертикальної складової геомагнітного поля Z. Величина сигналу Z компенсується постійним струмом від джерела ДЖ. Апаратура КМК забезпечує також вимір магнітної сприйнятливості порід эф за допомогою датчика Д. Поділ ланцюгів постійного компенсаційного струму і ланцюгів змінного струму (сигналів Z і еф) здійснюється за допомогою конденсатора С и дроселя Др.