17.3 Акустичний каротаж

Контроль цементування затрубного простору акустичним каротажем базується на вимірюванні амплітуди заломленої поздовжньої хвилі, яка розповсюджується в обсадженій колоні, та реєстрації часу розповсюдження пружних коливань (Рис. 161 Д. ст. 343).

Метод дозволяє: 1) встановити висоту підйому цементу; 2) виявити наявність або відсутність цементу за колоною; 3) визначити наявність каналів, тріщин і каверн у цементному камені, в тому числі малих розмірів; 4) вивчити степінь щеплення цементу з колоною та породами; 5) дослідити процес формування цементного каменя в часі.

На основі теоретичних та експериментальних досліджень встановлено наступне:

1. Амплітуда трубної хвилі при відсутності щеплення цементу з обсадженої колоною буде максимальною, амплітуда поздовжньої хвилі в породі – мінімальною.

2. Надійний контакт цементу з обсадженою колоною характеризується відсутністю трубної хвилі, при цьому величина амплітуди на діаграмі мінімальна. Якщо швидкість розповсюдження пружних хвиль у породі більша, ніж в трубі, на кривій може виникнути додаткова аномалія. Для виключення неоднозначності в інтервалі реєструється крива часу розповсюдження хвиль.

3. У випадку неповного зчеплення цементу з колоною на осцилограмі може бути зафіксована в першому вступі трубна хвиля проміжної амплітуди.

Для вимірювання амплітуди коливань поздовжньої хвилі, що йде в колоні, час пробігу поздовжньої хвилі та амплітуди коливань поздовжньої хвилі, яка реєструється у якості першого вступу, розроблені акустичні цементоміри типу АКЦ (Рис. 160 Д.ст.342).

Надійність визначення якості цементування обсаджених колон підвищується, якщо одночасно із записом кривих акустичним цементоміром фотографувати хвильові картини, що отримуються цим же цементоміром (Рис. 162. Д. ст.345).

Лекція №18 Дефектометрія свердловин. Індуктивний дефектомір обсадних труб. Гамма-гамма-товщиномір. Свердловинне акустичне телебачення. Акустичні сканери

До числа дефектів обсадних колон відносяться порушення їх цілісності в результаті проведених про стрілково-вибухових робіт.

Товщина стінок обсадних колон може змінюватись під впливом механічних напружень, корозії та нерівномірних механічних напружень, про стрілково-вибухових робіт. Фактичну товщину стінок колон і їх внутрішній діаметр необхідно знати при інтерпретації даних цементометрії, дебітометрії, радіометрії та інших методів дослідження обсаджених свердловин.

Внутрішній діаметр колон можна визначати за допомогою профілеміра, мікрокаверноміра та індуктивного дефектоміра.

Розміщення з’єднувальних муфт обсадних колон, бурильних або насосно-компресорних труб в свердловині визначають за допомогою локатора муфт. Локатор муфт складається з індуктивної котушки із стальним сердечником і двома сталими магнітами, полюса яких направлені назустріч одного до іншого (Рис.165). Вісі магнітів і котушки співпадають. Магнітні силові ліні сталих магнітів пронизують обмотку котушки і замикаються через зовнішні стальні труби. У момент проходження приладу повз муфти опір у ланці магнітопровода змінюється і струменеві лінії сталих магнітів перерозподіляються. В момент перетинання струменевими лініями витків індуктивної котушки в ній наводиться е.р.с. у виді імпульсів різної полярності, які передаються по лінії зв’язку на пристрій реєстрації. Крива локатора муфт дозволяє уточнити інтервали перфорації колон. За допомогою локатора муфт можна визначити місця прихоплення бурильних і насосно-компресорних труб, але в даному випадку локатор муфт виготовлений без сталих магнітів.