- •Лекція №1
- •1.1 Вступ. Історія розвитку гдс. Вклад вітчизняної науки при створенні теоретичних та технічних основ каротажу
- •1.2 Основні напрямки застосування гдс при пошуках, розвідці і розробці корисних копалин, їх ефективність
- •1.3 Класифікація методів гдс за фізичними основами. Поняття про раціональний комплекс методів досліджень свердловин
- •Лекція №2
- •2.1 Конструкція свердловини
- •2.2 Категорії свердловин за призначенням
- •2.3 Характеристики об’єктів дослідження в свердловинах. Поняття про зону кольматації, промиту зону, зону проникнення, незатронуту зону
- •Лекція №3
- •3.1 Фізичні основи методів електричного каротажу
- •3.2 Класифікація зондів
- •3.3 Форми кривих для різних умов
- •3.4 Стандартний каротаж
- •3.5 Мікрокаротажне зондування Фізичні основи, апаратура, області застосування
- •3.7 Визначення коефіцієнта мікрозондів
- •Нахилометрія свердловин
- •Лекція №4
- •4.1 Фізична суть бокового каротажного зондування
- •4.2 Апаратура, технологія проведення досліджень
- •4.3 Умови ефективного застосування результатів бкз та задачі, які вирішуються
- •Лекція №5
- •5.1 Фізичні основи методів
- •5.2 Метод опору екранованого заземлення з автоматичним фокусуванням струму
- •Апаратура бк трьохелектродного зонда (абкт)
- •5.3 Форми кривих ефективного опору
- •5.4 Області застосування та задачі, що вирішуються
- •5.5 Мікробоковий каротаж
- •Лекція №6
- •6.1 Фізичні основи
- •6.2 Форми кривих і фактори, що впливають
- •6.3 Області застосування та задачі, які вирішуються за даними ік
- •6.4 Фізичні основи діелектричного каротажу
- •6.5 Області застосування діелектричного каротажу
- •Лекція №7
- •7.1 Природні потенціали в свердловині
- •7.2 Спосіб реєстрації потенціалів пс
- •7.3 Форми кривих пс
- •7.4 Задачі, які вирішуються за допомогою методу пс
- •7.5 Метод викликаної поляризації. Фізичні основи. Методика проведення досліджень. Задачі, які вирішується за даними методу вп Фізичні основи методу викликаної поляризації
- •Методика проведення досліджень
- •Задачі, які вирішується за даними методу вп
- •Лекція №8
- •13.1 Фізичні основи методів магнітного поля
- •13.2 Метод природного магнітного поля
- •13.3 Апаратура методу природного магнітного поля
- •13.4 Області застосування методу пмп
- •13.5 Метод магнітної сприйнятливості
- •13.6 Апаратура методу мс
- •13.7 Криві методу мс
- •13.8 Області застосування методу мс
- •13.9 Ядерно-магнітний каротаж
- •13.10 Апаратура ядерно-магнітного каротажу
- •13.11 Криві ямк
- •13.12 Області застосування ямк
- •Лекція №9
- •Радіоактивність, основні закони радіоактивного розпаду
- •Гамма-каротаж
- •Лічильники, які використовуються при вимірюванні радіоактивності
- •Способи еталонування апаратури
- •Криві гк
- •Задачі, які вирішуються за допомогою гк
- •Спектрометричний гамма-каротаж
- •Лекція №10
- •10.1 Взаємодія гамма квантів з речовиною
- •10.2 Фізичні основи ггк-г
- •10.4 Апаратура і методика проведення густинного гамма-гамма-каротажу
- •10.5 Гамма-гамма-каротаж селективний
- •10.6 Області застосування методів розсіяного гамма-випромінювання
- •Лекція №11
- •Взаємодія нейтронів з речовиною
- •Фізичні основи нейтронних методів:
- •Нейтронний гамма-каротаж
- •Нейтрон-нейтронний каротаж по теплових нейтронах
- •Нейтрон-нейтронний каротаж по надтеплових нейтронах
- •Задачі, які вирішуються за даними нгк, ннк-т, ннк-нт
- •Джерела швидких нейтронів
- •Вплив різних факторів на покази нейтронних методів
- •Імпульсний нейтрон-нейтронний каротаж
- •Задачі, які вирішуються за даними іннк
- •Лекція №12
- •12.1 Фізичні основи акустичних методів
- •12.2 Розповсюдження пружних хвиль у свердловині
- •12.3 Апаратура акустичного каротажу
- •12.4 Методика проведення вимірювань акустичного каротажу
- •12.5 Задачі акустичного каротажу
- •Лекція №13
- •13.1 Типи і основні вузли каротажних станцій-лабораторій
- •Лабораторія лкс-7-02
- •Будова та робота лабораторії
- •Пристрої та робота основних складових лабораторії
- •13.2 Каротажні лебідки, підйомники, їх конструкції. Каротажні: кабелі, датчики магнітних міток, натягу, блок-баланси, сельсини
- •Лекція №14
- •Області застосування методу природного теплового поля Землі та геологічні задачі, які розв’язуються за результатами даного методу.
- •5.3 Апаратура, обладнання та матеріали
- •Лекція №15
- •Інклінометрія
- •3.3 Апаратура, обладнання та матеріали
- •Кавернометрія
- •4.3 Апаратура, обладнання та матеріали
- •Лекція №16
- •Геохімічні дослідження у свердловинах
- •Газовий каротаж в процесі буріння
- •Апаратура та методика проведення газометрії свердловин в процесі буріння
- •Задачі газометрії свердловин підчас буріння
- •Газометрія свердловин після буріння
- •Механічний каротаж
- •Задачі, які вирішуються за допомогою комплексних геофізичних досліджень в процесі буріння
- •Припливометрія
- •Дебітометрія
- •Лекція №17
- •17.1 Метод термометрії
- •17.2 Гамма-гамма каротаж
- •17.3 Акустичний каротаж
- •Лекція №18 Дефектометрія свердловин. Індуктивний дефектомір обсадних труб. Гамма-гамма-товщиномір. Свердловинне акустичне телебачення. Акустичні сканери
- •18.1 Індуктивний дефектомір обсадних труб
- •18.2 Гамма-гамма-товщиномір
- •18.3 Свердловинне акустичне телебачення
- •Лекція №19
- •Визначення положення газорідинних і водо-нафтових контактів
- •Лекція №20
- •20.1 Перфорація
- •20.2 Торпедування
- •20.3 Інші види підривних робіт
- •20.4 Відбір зразків порід, проб пластових флюїдів та випробовування пластів
- •20.4.1 Відбір зразків порід
- •20.4.2 Відбір проб пластових флюїдів та випробовування пластів
- •Лекція №21
- •21.1 Основні правила техніки безпеки при проведенні геофізичних робіт у свердловинах
- •21.2 Електрометричні роботи
- •21.3 Радіометричні роботи
- •21.4 Прострілково-вибухові роботи
- •21.5 Промислова санітарія і протипожежні заходи
18.3 Свердловинне акустичне телебачення
Свердловинний акустичний телевізор призначений для отримання зображення стінки свердловини методом ультразвукової ехолокації. Використовується в свердловинах, які заповнені глинистим розчином без обважнювачів густиною 1.25 г/см3, водою будь-якої мінералізації або нафтою. Апаратура працює на будь-якому каротажному кабелі.
Ультразвукові імпульси п’єзоперетворювача 19 (Рис.39справ.апарат), які збуджуються генератором 16, через акустично прозору перегородку 18 потрапляють на стінку свердловини і, відбиваючись від неї, приймаються тим же самим перетворювачем. Після чого вони перетворюються в електричні сигнали та після підсилення в підсилювачі ВЧ 15, детектування детектором 13 і додаткового підсилення за потужністю підсилювачем 12 передаються по каротажному кабелю на поверхню землі в блок розгортки 6.У наземній апаратурі вони відділяються від синхроімпульсів у блоці селекції 2, перетворюються в імпульси певної форми в перетворювачі 3 і надходять на модулятор 4 електронно-променевої трубки 7, забезпечуючи модуляцію яскравості променя кінескопа у залежності від амплітуди сигналу, який прийнятий п’єзоперетворювачем 19.
Для отримання кругового зображення стінки свердловини п’єзоперетворювач обертається навколо осі приладу. Обертання задається двигуном 17.
При спів паданні початку розгортки променя кінескопа з однією і тою ж утворюючою стінкою свердловини в приладі виробляється синхроімпульс, який генерується при замиканні спеціальних контактів, що проходить 1 раз за час одного повного оберту п’єзоперетворювача. Даний синхроімпульс використовується для запуску генератора розгортки 6 відхиляючої системи осцилоскопа 7.
Перед екраном кінескопа 7 протягується фотоплівка 9, на якій засвічуються рядки, утворюючи безперервне зображення розгортки стінки свердловини.
Мітки глибин наносять на діаграму САТ-1 у виді коротких затемнених ліній, для чого вони подаються одночасно через блоки 2, 6 на систему відхилення та через блоки 2, 3, 4 на модуляцію яскравості променя кінескопа.
Діаметр свердловин у яких проводяться вимірювання САТ-1 становить 125-300 мм. Максимальна температура і тиск у свердловині, відповідно, 120 С та 60 МПа. Швидкість запису каротажу при масштабах запису 1:50, 1:100, 1:200, відповідно, становить 70, 140, 280 м/год. Напруга живлення 220 В.
Лекція №19
Геофізичний контроль за розробкою нафтових і газових родовищ. Задачі. Методи і методика дослідження
Контроль за розробкою родовищ нафти і газу геофізичними методами набуває все більше значення на практиці нафтопромислових робіт.
У процесі розробки нафтогазових родовищ геофізичні методи дозволяють розв’язувати наступні задачі:
визначати положення та спостерігати рух в пластах газорідинного та водонафтового контактів;
спостерігати за переміщенням фронту нагнітальних вод по пласті;
виділяти ділянки продуктивних пластів, які обводнені прісними та мінералізованими водами, і виявляти місця надходження вод у свердловину;
виявляти перетоки газу, нафти і пластових вод із одного пласта в інший та в затрубному просторі;
визначати коефіцієнт кінцевого витіснення нафти та оцінювати нафто віддачу пластів;
визначати профілі віддачі та приймальності пластів;
оцінювати дебіт свердловини;
встановлювати склад флюїдів та інші.