Апаратура бк трьохелектродного зонда (абкт)

В апаратурі АБКТ для трьохелектродного зонда використана система окремої реєстрації сили струму та різниці потенціалів між одним із електродів зонда і віддаленим електродом з наступним діленням сигналів один на другий (Рис. 6.3). Сигнали передаються по броньованому одножильному кабелю за допомогою телевимірювальної системи з частотним розділенням каналів і з частотною модуляцією сигналів.

Живлення електродів зонда здійснюється струмом із частотою 400 Гц від стабілізованого генератора Г, який розміщений на поверхні. Рівність потенціалів всіх електродів забезпечується з’єднанням основного електрода A₀ з екрануючими через малий опір R₀=0.01 Ом. Струм I₀ вимірюється за спадом напруги на опорі R₀. Дана напруга подається на підсилювач П, а потім на частотно-модуляційні перетворювачі ЧМ-1 і ЧМ-2, відповідно, з несучими частотами 25.7, і 7.8 кГц. На перетворювач ЧМ-2 поступає тільки 0.1 повної напруги, що дозволяє реєструвати силу струму на двох каналах – грубому і точному, з відношенням сталих 1:10. Використання двох каналів для вимірювання струму необхідне для великого діапазону зміни величини струму, який проходить через електрод А₀. Різниця потенціалів між екранованими електродами та віддаленим електродом N (обмотка кабелю, яка відокремлена від свердловинного приладу ізоляційною ділянкою кабелю довжиною 20 м) поступає на частотно модуляційний перетворювач ЧМ-3 з несучою частотою 14 кГц. Частотно-модульовані коливання з перетворювачів ЧМ-1, ЧМ-2, ЧМ-3, через суматор СУ поступають на кабель, а потім через блок керування БК на вимірювальну панель частотної модуляції ВПЧМ, де сигнали розділяються за несучими частотами, демодулюються та випрямляються фазочутливими детекторами. Виправлені напруги, які прямо пропорційні силі струму I₀ та різниці потенціалів ΔU, подаються на пристрій ділення ПД, за допомогою якого проводять ділення ΔU на I₀. Напруга, яка пропорційна величині ΔU/I₀ поступає на реєструючий пристрій РП, який записує криву ефективного опору _е.

Схема свердловинного приладу живиться постійним і змінним струмом від блоку живлення БЖ, який включається в ланку струму електродів зонда.

Характеристика трьохелектродного зонда апаратури АБКТ: L_з=0.17 м, L_заг=3.2 м, d=0.07 м.

5.3 Форми кривих ефективного опору

Криві _е, які записані зондами БК навпроти одинарних пластів високого і низького опору, при рівному опорі вміщуючих порід симетричні відносно середини пласта (Рис. 6.4). У випадку значно потужних пластів h16d_св на кривій _е навпроти середини пласта спостерігається зона занижених значень ефективного опору. Заниження величини _е не перевищує 10-15% від максимального його значення (Рис. 6.4). На кривих _е, які отримані дев’ятиелектродним зондом, таке заниження ефективного опору не спостерігається.

Якщо загальний розмір зонда L_заг>6d_св, то свердловина, яка заповнюється високомінералізованим розчином, дає досить малий вплив на результати вимірювань _е (майже не впливає). При цьому, у випадку відсутності проникнення фільтрату промивної рідини в пласт, величина _е близька до дійсного значення _п.

Границі пластів високого опору на кривих _е, які отримані трьохелектродним фокусуючим зондом, визначають за початком максимального зростання _е. У випадку багатоелектродних зондів місце границь пласта встановлюють за точками з максимальним градієнтом _е, які приурочені приблизно до половини висоти аномалії _е напроти пласта. Від даних точок відкладають в напрямку низького значення _вм відстань L/2 у масштабі глибин. Відповідно потужність пласта буде рівною ширині аномалії кривої _е на половині її висоти плюс довжина зонда.

В якості характерних значень _е напроти одинарних однорідних пластів приймають екстремальні відхилення кривої _е – максимальне, у випадку високого опору пласта, мінімальне – при низькому опорі пласта. Напроти неоднорідного знімають середнє значення _еф.