7.2 Спосіб реєстрації поте­нціалів пс

Реєстрація потенціалів ПС полягає в наступному. В наявності є два вимірювальні електроди М і N. Електрод М розміщується в свердловині та рухається вздовж її осі, електрод N розміщується нерухомо на поверхні поблизу устя свердловини. Електроди М і N у сукупності представляють собою найпростіший одноелектродний зонд. Між електродами М і N включається вимірювальний прилад, наприклад, гальванометр (Рис. 3.3). Реєструється різниця потенціалів U_сп, яка виникає між електродами М і N:

U_СП=U_СП M-U_СП N, (3.8)

де U_СП M і U_СП N – потенціали природного електричного поля в точках М і N. Так як потенціал U_СП N практично в часі не змінюється, якщо електрод N розміщений у стабільному за фізико-хімічним складом середовищі, то різниця потенціалів U_СП буде відрізнятись на сталу величину від значення U_СП N, тобто U_СП=U_СП M-U_const; таким чином, U_СП – крива відносного вимірювання потенціалу електрода М в свердловині і тому не має нульової лінії.

Точкою запису кривої СП є електрод М. Різниця потенціалів записується в мілівольтах (мВ або mV).

7.3 Форми кривих пс

Як вже було сказано вище, криві СП не мають нульової лінії. На діаграмах кривих СП можуть бути нанесені умовні “нульові” лінії – лінія глин та пісковиків. “Нульова” лінія глин проводиться за максимальними значеннями потенціалу U_СП навпроти потужних однорідних глинистих товщ. Дана умовна лінія займає переважно крайнє праве положення. Лінія пісковиків встановлюється за максимальними від’ємними амплітудами кривої СП і займає, як правило, крайнє ліве розміщення. Від рівня лінії глин знімається амплітуда U_СП.

Якщо вміщуючі породи характеризуються близькими величинами природної електрохімічної активності, то аномалія кривої U_СП в такому пласті симетрична відносно його середини. При потужності пласта h, яка перевищує три розміри діаметра свердловини d_c, границі пластів складають половину максимального відхилення амплітуди U_СП від лінії глин, при h<3d_c – більше половини максимального відхилення аномалії U_СП, і тим ближче зміщуються границі пласта до максимуму, чим менше h (Рис.3.4).

Масштаб кривої СП виражається числом мілівольт на 1 сантиметр і повинен бути вибраний таким, щоб амплітуди відхилення кривих знаходились у межах 2-7 см. Якщо максимальні відхилення амплітуд СП не перевищують 2см, слід реєструвати криву СП у меншому масштабі. Переважно використовуються масштаби 5, 10 і 12.5 мВ/см.

Вертикальний масштаб глибин – 1:200 і 1:500; у випадку тонкошаруватого розрізу – 1: 50.

Швидкість запису кривих СП може досягати 3000-4000 м/год.

7.4 Задачі, які вирішуються за допомогою методу пс

Метод СП є одним із основних методів електрометрії для дослідження розрізів нафтових і газових свердловин. Він дозволяє розвідувати ряд геологічних задач, які пов’язані з вивченням літології порід, встановленням границь пластів, проведення кореляції розрізів, виділення порід-колекторів, визначення мінералізації пластових вод і фільтрату промивної рідини, виявлення в пластах місць прориву прісних нагнітальних вод, визначення коефіцієнта глинистості, пористості, проникності та нафтонасиченості порід.