Задачі, які вирішується за даними методу вп
Метод ВП використовується для виділення та вивчення пластів вугілля та вкраплених сульфідних руд у розрізах свердловин. Вугілля та руди відмічаються на кривих UВП підвищеними значеннями потенціалів ВП.
В нафтових та газових свердловинах ВП виділяються проникні інтервали в теригенних колекторах, виділяються тріщинуваті зони в карбонатних розрізах. Існують фізичні посилення визначення коефіцієнта проникності порід за даними ВП використовуючи кореляційний зв’язок Ав і Kпр, який отриманий для теригенних колекторів у лабораторних умовах.
Метод ВП малоефективний в розрізах нафтових і газових свердловин, які заповнені промивною рідиною низького питомого опору (р<0.5 Ом·м), так як величина UВП, що фіксується, співвимірна із значеннями UВП та перешкодами різного роду.
Методом ВП виявляють інтервали прориву прісних за контурних вод у процесі розробки нафтових родовищ і виділяють водоносні пласти в гідрогеологічних і інженерно-геологічних свердловинах.
Лекція №8
Фізичні основи, методика підготовки та проведення методів магнітометрії свердловин
13.1 Фізичні основи методів магнітного поля
Важливими магнітними характеристиками гірських порід є відносна магнітна проникність і магнітна сприйнятливість . Величина визначає зв’язок між векторами магнітної індукції B і напруженістю магнітного поля H:
.
(13.1)
Магнітна сприйнятливість визначає зв’язок між магнітним моментом породи і її магнітним полем. Вона характеризує здатність гірських порід намагнічуватись під впливом зовнішнього поля та зберігати стан намагнічування після зупинення дії зовнішнього поля. Розрізняють об’ємну магнітну сприйнятливість, яка дорівнює відношенню інтенсивності намагніченості j одиниці об’єму породи до напруженості H магнітного поля:
.
(13.2)
Величина – безрозмірна і може бути як додатною так і від’ємною.
Відносна магнітна проникність пов’язана з магнітною сприйнятливістю в одиницях СІ співвідношенням:
.
(13.3)
У вакуумі =0 і =1.
Магнітні властивості гірських порід визначаються наявністю в них феромагнітних мінералів – магнетиту та титаномагнетиту. У залежності від зміни величин і мінерали та гірські породи можуть бути розділені на діамагнетики (<0, <1), парамагнетики (>0, >1) і феромагнетики (>0, >>1). Від’ємними значеннями характеризуються кварц, кальцит, ангідрит, галіт, графіт; додатними (в декілька мільйонних долей одиниці) – осадові гірські породи. Високі значення мають феромагнітні мінерали, метаморфічні та магматичні породи. Магнітні властивості гірських порід також визначаються наявністю в них хімічних елементів, у яких ядра володіють магнітним моментом і спіном.
У даний час розроблені наступні магнітні методи дослідження розрізів свердловин: метод природного магнітного поля (ПМП), метод магнітної сприйнятливості (МС) і ядерно-магнітний каротаж (ЯМК).